Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру П (297)

1 2 3 4 5 6 > >>
ПІВДЕННО-ІТАЛІЙСЬКИЙ БУДИНОК
Тип селянського житлового будинку, що сформувався в епоху Середньовіччя. Двоповерховий і подібно італійському будинку теж чітко поділяється по …
ПІВКУПОЛ
Половина куполу, розрізаного вертикальною площиною; те саме, що і конха.
ПІВПІЛЯСТРА
Верхня половина пілястри, якою оброблена невисока стінка або цокольна частина споруди.
ПІВПЛАЦДАРМ
Тупикове відгалуження від шляху сполучення у польовому укріпленні.
ПІВПОРТИК
докл. див. портик плоский.
ПІВСФЕРА
Те саме, що і півкупол.
ПІД ДЗВОНИ
Тип православної церкви, молитовне приміщення якої увінчується не барабаном з куполом, а дзвіницею з відкритими дзвонами.
ПІДБАЛКА
1. Балка, що спирається на прогонич. 2. Короткий брус, що спирається на стовп або колону і підтримує паралельну балку.
ПІДБАННИК
Верхня частина будівлі, що знаходиться під банею, куполом (порівн. барабан).
ПІДВІКОННА СТІНКА
Частина стіни між вікном і підлогою.
ПІДВІСКА
Продовгуватий замковий (ключовий) камінь склепіння в готичних спорудах, що виступає з внутрішньої поверхні.
ПІДВАЛИНА
(укр.) 1. База, опора, основа будівлі. 2. Нижній вінець зрубу, якщо він спирається безпосередньо на землю. Виконується звичайно з товстих колод …
ПІДДАШОК , ПІДДАШИНА , ПІДДАШШЯ
піддашок (піддашина, піддашшя) (укр.) 1. Винос даху, що підтримується кронштейнами, консолями або стовпчиками. 2. Простір під звисом даху на …
ПІДЗАМЧЕ
Укріплене поле передмістя.
ПІДКІС
Додаткове скріплення вертикального і горизонтального брусів похиленою підпіркою (порівн. розкіс).
ПІДЛИЖКИ
(укр.) Великі камені, на яких утримується нижній вінець зрубу (синоніми — ложки, філяри).
ПІДЛОГА
Настил у приміщенні, призначений для ходіння і розміщення меблів. Відрізняється залежно від матеріалу і характеру виконання. Має місце: ~ чорна — …
ПІДМОГА
Укріплення стояка в металевій огорожі.
ПІДМУРОК
(укр.) Основа будівлі; фундамент; підвалина. докл. див. фундамент.
ПІДПІРНА СТІНКА
Вертикальна мурована огорожа, призначена протидіяти зсуву ґрунту.
ПІДПОРИ
Те саме, що і опори.
ПІДРІЗКА
Обробка шва мурування вилученням частини розчину. Виникають одна стрічка, яка заглиблена своїм краєм в глибину стіни (одинарна П.), або дві стрічки у …
ПІДРУБ
Те саме, що і поруб.
ПІДСТРІШИНА
(укр.) Брус, жердина на випустах зрубу, на яку спираються припусниці каркасу піддашшя (синонім — острішина).
ПІДСТУП
докл. див. апроші.
ПІКНОСТИЛЬ
(грец.) Тип античного храму з тісним розташуванням колон, інтерколумнії між якими складають лише 1,5 діаметри.
ПІЛІМАГЕ
(санскр.) Те саме, що і патіма-гхара.
ПІЛІС
(лит.) Укріплений замок латвійською мовою. Звичайно додається до власної назви.
ПІЛОН
(італ. < грец. — стовп, портал) 1. Великий стовп-підпора, прямокутної або хрещатої форми у перетині, який підтримує балку моста, купол або …
ПІЛОНАДА
Ряд пілонів, розташованих по прямій або кривій лінії, які підтримують перекриття.
ПІЛОТІ
(фр. — пальова основа) Стовпи, що підтримують підняту над землею споруду.
ПІЛЬЄРИ
Пілони, на які спираються арки.
ПІЛЯКАЛЬНІС
(лит.) Укріплене ровами і валами родове поселення 2-ї пол. 1-го тис. до н. е. — 1-го тис. н. е. на теренах Литви.
ПІЛЯСТР
(див. пілястра)
ПІЛЯСТРА
пілястра (пілястр) (фр. < італ., лат. — стовп). Прямокутний у перетині, плоский виступ у стіні з базою внизу, основною частиною та капітеллю …
ПІНАКЛЬ
(фр. < лат. — загострений дах) Невеличка башта або стовпчик із фіалом, що увінчували контрфорс, вімперг чи іншу частину пізньороманського або …
ПІНАКОТЕКА
(фр. < грец. — картин сховище) Приміщення для збереження творів живопису в античні часи (порівн. іконотека, бібліотека, гліптотека, лапідарій). …
ПІРГОС
(грец.) Міська башта в античному селищі.
ПІРЕЙ
Парадний жертовник на честь священного вогню, що відповідав культу зороастризму в Сасанідському Ірані.
ПІРС
(англ.) Виступаюча від причальної лінії на березі споруда, призначена для двобічного швартування суден.
ПІСЦИНА
(лат. — басейн, риба) 1. Резервуар або басейн для збирання та відстою води. 2. Ставок для плавання. 3. Ставок-басейн для розведення риби у …
ПА
Сільське поселення аборигенів Нової Зеландії (народу маорі), яке оточувалось огорожами і ровами (порівн. каінга).
ПАЄПАЄ
Фундаменти з великих неотесаних каменів, частина площі яких несла конструкції житлової будівлі, а інша слугувала двором або своєрідним балконом. Мали …
ПАВІЛЬЙОН
(фр. < лат. — палатка) 1. Невелика паркова будівля з компактним обсягом, призначена для відпочинку, розваг. У Новий час нерідко отримувала вигляд …
ПАВІМЕНТ
(лат. — втоптаний) Те саме, що і літостротон.
ПАГОДА
(португ. < санскр. — священний) Буддійська культова споруда для зберігання реліквій у вигляді павільйону, обеліску або кількаярусної башти на …
ПАДМАСАНА
Трон божества, розташований у другому дворі поруч з ярусною баштою меру в храмовому ансамблі (пура) на о. Балі в Індонезії.
ПАДУГА
1. Криволінійна в перетині поверхня (типу вижолобка, викружки) між карнизом і стелею в приміщенні. 2. Бокова частина дзеркального склепіння. 3. …
ПАДУРАКСА
Багато оздоблені ворота до другого внутрішнього двору у храмовому комплексі (пура) на о. Балі в Індонезії.
ПАЗУХА
Простір між зовнішніми поверхнями суміжних склепінь або склепінням і стіною, площина над перекриттям споруди; порівн. запалубка.

1 2 3 4 5 6 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.