Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру С (207)

< 1 2 3 4 5 > >>
СКИРТА
1. Те саме, що і єпанча. 2. Великий стіг сіна або соломи, їх велика купа.
СКИТ
(грец. — аскет) 1. Невеликий відлюдний монастир кількох ченців. 2. Келія монаха-самітника.
СКЛАДНИЙ ОРДЕР
Застаріла назва композитного ордера.
СКЛЕП
(польс. — підвал) Внутрішнє приміщення гробниці, де знаходилися останки померлих, які були поховані в землі або замуровані в скелі. Інколи так …
СКОВОРОДЕНЬ
Трапецієподібний виступ для скріплення на кінці бруса, інколи ускладнювався боковим вирізом у вигляді крюка. Те саме, що і "ластівчин хвіст", …
СКОЦІЯ
(грец. — темрява) Увігнутий облом, утворений плавною кривою, яка складається з двох дуг різних радіусів.
СКРИН
(англ. — екран, ширма) Те саме, що й леттнер.
СКРИПТОРІЙ
(лат. — писець) Майстерня у католицьких і деяких православних монастирях, де переписували рукописи книг.
СКУТУЛА
(лат. < грец. — чотирикутник) Ромбовидний орнамент, яким звичайно збагачувались мозаїчні композиції в античні часи.
СЛІЗНИК , СЛІЗНИЦЯ
слізник (слізниця) 1. Виносна плита карнизу з жолобом на нижній поверхні, яка увінчує споруду (порівн. гейсон, синонім — "яструбиний …
СЛІМБРИНА
докл. див. бантина.
СЛИВНЯК
Сад, засаджений переважно сливовими деревами.
СЛИЖІ
Поперечні бруси у стелі з хмизу.
СЛОБОДА
1. Невелике поселення напівміського типу. 2. Приміське селище звичайно розташоване вздовж шляху до міста, що знаходилося за посадом. Мешканці С. у …
СЛОНОВИЙ МАЙДАНЧИК
Майданчик на південному фасаді житлового будинку у Бірмі, призначений для розвантаження речей.
СЛУХИ
1. Невеликі отвори в гранях наметового мурування або обсязі дзвіниці, розташовані інколи кількома рядами. Нагадуючи своєю формою і оформленням вікна, …
СЛУХОВЕ ВІКНО , СЛУХОВЕ ВІКОНЦЕ , ВІКНО СЛУХОВЕ
слухове вікно (віконце) Вікно в покрівлі будови для освітлювання, провітрювання горища і для виходу на дах.
СЛЬОЗИНКИ
Стилізований рослинний мотив у парковому партері або біля його межі, форма якого відповідала назві.
СМАЛЬТА
(італ. — плавити) 1. Скляний сплав різних кольорів, кубики і пластинки з якого використовувалися для створення мозаїчних композицій. 2. …
СО
(яп.) Ознака неповної форми композиційної побудови японського саду (порівн. сін, гьо).
СОКЧХУКПУН
(кор.) Монументальний наземний мавзолей корейського владики у вигляді ступінчастої мурованої піраміди (порівн. понтхопун).
СОЛІТЕР
(фр.) У садово-парковому мистецтві — окремо посаджене, належним чином акцентоване дерево в парку (синонім — ординар).
СОЛЕНА
(грец.) Плоска черепиця в античні часи.
СОЛЕЯ
(грец., лат. — трон) 1. Спочатку це було підвищення у християнському храмі, що знаходилося з правого боку біля амвона і призначалося для престолу …
СОЛОМОНИКИ
Кручені колони, що з поч. XVIII ст. вживалися у бароковій архітектурі Центральної та Південної Америки. Назва походить від уявлення про те, що …
СОЛЯРІЙ
(лат. — сонце) 1. Спеціальна площадка для сонячних ванн, що влаштовується в парках, на пляжах. 2. Частина плоского даху споруди або веранди, …
СОЛЯРНИЙ ЗНАК
1. Декоративний мотив у вигляді круга з секторами. 2. Зображення свастики у вигляді хреста з однаковими зломами в одному напрямі, яке побутувало в …
СОПРЕСТОЛІЯ
Назва синтрона у російській православній церкві.
СОФІТ
(італ. — стеля) 1. Архітектурно оброблена поверхня стелі. 2. Нижня поверхня слізниці у карнизі або архітрава в антаблементі. 3. Нижня …
СПІНА
(лат. — хребет) Прикрашена статуями, вазонами й пілястрами невисока стінка вздовж доріжок іподрому або посеред арени давньоримського цирку, яку …
СПІРА
(лат. — звив) Вигнута частина бази іонічних і корінфських колони під торусом, яка часто оброблялась горизонтальними канелюрами.
СПЕЙРА
(грец. — вигин) Те саме, що і спіра.
СПОТИКАЧ
Захисне загородження перед укріпленням у вигляді колючого дроту на невисоких кілочках висотою 30–40 см.
СРА
Громадський колодязь або басейн у сільському поселенні (пхумі), характерний для Кампучії.
СТІЙБИЩЕ
Недовгочасне поселення кочового племені у первіснообщинний період.
СТІЙЛО
Відгороджене місце для однієї корови або коня в хлівові, конюшні.
СТІНА
Вертикальна огороджувальна конструкція, що відділяє приміщення від навколишнього простору (зовнішня) або сусіднього приміщення (внутрішня). За …
СТІНОПИС
Настінний живопис по сирому або сухому тиньку. Про техніки виконання докл. див. альсекко, альфреско, гризайль, сграфіто, фреска.
СТАББУР
(норв.) Те саме, що і лофт.
СТАВНІ
Зовнішні і внутрішні затвори віконного отвору, що виконуються часто з дерева або металу (порівн. віконниця). Можуть робитися із зовнішнього боку і з …
СТАДІЙ
(грец.) 1. Міра довжини, яка дорівнює 150–190 м в античній Греції. 2. Арена, призначена для змагань бігунів, з місцями для глядачів, звичайно …
СТАСИДІЇ
(грец.) Те саме, що і стали.
СТАТИКА , СТАТИЧНІСТЬ
статика (статичність) (грец. — стоячий) 1. Стан покою, рівноваги або застиглості, що досягається симетрією, виділення центральної частини …
СТАТУЯ
(лат.) Скульптурне зображення живої істоти на повний зріст; має місце: ~ обрізна — фігура з площинним зображенням всередині силуетного контуру …
СТАФАЖ
(нім.) 1. Зображення предметів, рослин, тварин, людей на архітектурному проекті. 2. Показ людей і тварин в пейзажному живопису.
СТАЯ
(укр.) Архаїчне житло з приміщенням для худоби на Гуцульщині в Україні.
СТЕНДАРИ
(укр.) Заглиблені в землю короткі товсті окоренки для підтримки зрубів.
СТЕРЕОБАТ
(грец. — твердий) 1. Східчаста підвалина споруди, колонади; порівн. крепіда. В давньогрецькому зодчестві звичайно складалася з трьох великих …
СТИСНЕННЯ , СТИСК
стиснення (стиск) Навантаження на матеріал і конструкції.
СТОА
Те саме, що і стоя.

< 1 2 3 4 5 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.