Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Т (158)

< 1 2 3 4 > >>
ТОРУС
(грец., лат. — виступ) Архітектурний облом у формі загостреного вала, часто вживається в базі колон класичних ордерів.
ТОРХАУЗ
(нім. — ворітна споруда) Башта над головними укріпленими воротами європейського середньовічного міста.
ТОРШЕР
(фр. — факел) Переносний високий напільний світильник (порівн. бужеро, жирандоль, канделябр).
ТОСКАНСЬКИЙ ОРДЕР
Система стояково-балкових конструкцій, що була розроблена етруськими і давньоримськими зодчими. Є спрощеною модифікацією доричного: гладенька колона …
ТОСУ
Низка службових приміщень дзен-буддійського монастиря або храмового комплексу, розташованих у західній частині.
ТРІАНГУЛЯЦІЯ
(лат. — трикутник) Система пропорціонування споруд за допомогою трикутників (докл. див. пропорційна система). Найпоширенішою була у Стародавньому …
ТРІАНОН
(фр.) 1. Комплекс з розташованих поруч трьох будівель, згрупованих навколо курдонера. 2. Споруда з трьома рівноцінними фасадами. Могла …
ТРАВЕЯ
(фр. — прогін, ряд) Прямокутна у плані чарунка простору нефа у романському або готичному храмі під одним хрестовим чи зімкненим склепінням, що …
ТРАДИЦІЯ
(лат. — оповідання) Використання історичного досвіду в архітектурі і образотворчому мистецтві сучасниками і наступними поколіннями.
ТРАКТИР
(рос.) Те саме, що і корчма.
ТРАНСЕПТ
(англ. < лат. — огорожа) Поперечний неф християнського (в основному католицького) храму, що має хрестоподібний план. У низці споруд, що мають …
ТРАНСФОРМАЦІЯ
(лат. — перетворення) Пристосування будівлі для інших потреб.
ТРАНШЕЯ
(фр.) Заглиблений в землю шлях для сполучення між оборонними спорудами.
ТРАПЕЗНА
(грец. — стіл) 1. Загальна їдальня з підсобними приміщеннями і церквою у монастирі. Спочатку зводились досить простих форм, згодом зали стали …
ТРАХЕЛІЙ , ТРАХЕЛІОН
трахелій (трахеліон) (грец. — шийка) Верхня частина стовбура колони, що відділяється гіпотрахеліоном у доричному ордері, астрагалом в іонічному.
ТРИБЕЛОН
(грец.) Тричастинний портал для входу до християнського храму.
ТРИБУН
(лат.) Глуха основа підбанника, що має великий поперечник.
ТРИБУНА
(фр., італ. < лат. — підвищення) 1. Місця для глядачів, що підіймалися кількома рядами або окремо створені й виділені навісом. 2. Споруда для …
ТРИГА
(лат. — три і упряж) Скульптурна група з колісниці, запряженої трьома кіньми, що розміщалася на споруді, тріумфальній арці (порівн. біга, …
ТРИГЛІФ
(грец. — тричі вирізати) Елемент фризу доричного антаблементу у вигляді вертикально поставленої плити з трикутними у перетині вертикальними …
ТРИГЛІФІОН
(грец.) Фриз з тригліфами й метопами. Звичайно вживався у доричному ордері.
ТРИКІРІЙ
(грец.) Світильник для трьох свічок, який у християнському богослужінні символізував св. Трійцю.
ТРИКЛІНІЙ , ТРИКЛІНІУМ
трикліній (триклініум) (лат., грец. — три ліжка) 1. Їдальня у давньоримському житловому будинку (домусі). Багато декорувалась різьбленням та …
ТРИКОНХ
(грец. — три раковини) Християнська храмова споруда із трьох напівкружжій, перекритих конхами, що звичайно звернені до квадратної в плані …
ТРИЛІТ
(грец. — три камені) Мегалітична споруда доби енеоліту і бронзи у вигляді поставлених вкупі трьох каменів, з яких два вертикальні підтримують …
ТРИЛИСНИК
Емблема зі скульптурним зображенням трьох листків, орнаментальний мотив.
ТРИНІЖНИК
Підставка на трьох ніжках.
ТРИПІЛОН
Прохідний урочистий зал з колонами і трьома виходами. Бере початок у стародавній перській архітектурі.
ТРИПТИХ
(грец.) 1. Тристулковий складень із зображеннями на кожній стулці. 2. Композиція на одну тему з трьох частин або трьох творів.
ТРИРЕМА
(грец.) Античний корабель з трьома горизонтальними рядами весел.
ТРИФОЛІЙ
(грец. — три листа) 1. Частина споруди або деталь у вигляді трилисника або однакових кіл навколо рівнобічного трикутника. Вершини останнього …
ТРИФОРІЙ
(лат. — троє дверей) 1. Арковий проріз з трьох частин (порівн. біфорій, дифорій). 2. Верхня поздовжня галерея (інколи декоративна), відкрита в …
ТРОБА
(лит.) Житловий будинок в Західній Литві. Прямокутний в плані, складався з 8–12 приміщень, мав кухню-димохід, розташовану між чистими і …
ТРОМП
(фр. < нім. — мисливська труба) Склепіння у формі частини конуса чи четвертини сферичного купола, яке слугує у якості переходу від нижнього …
ТРОМПЛЕЙ
Фігура з площинним зображенням у середині силуетного контуру. Встановлювалась у садибних парках, багатих особняках, церквах. Інша назва — статуя …
ТРОН
(грец.) Парадне крісло царської особи, пишне оздоблення якого розраховувалось на урочисті прийоми.
ТРОТУАР
(фр.) Спеціальна доріжка для пішоходів, влаштована вздовж проїзного полотна вулиці або вздовж забудови площі.
ТРОХІЛ , ТРОХІЛУС
трохіл (трохілус) (грец.) 1. Скоція бази іонічної колони, профільована астрагалами. 2. Те саме, що і канелюра.
ТРОЯНДОВИЙ САД
Регулярний сад, де переважають троянди (порівн. розарій).
ТРУЛЛА
(італ.) Циліндрична споруда в Апулії (Італія); стіни мурувалися насухо з вапнякових плит, конічний дах виконано концентричними кільцями (порівн. …
ТРЮМ
(голл.) Нижня частина театральної сцени, де установлені сценічні механізми. Інколи сучасний Трюм складається з кількох ярусів.
ТРЮМО
(фр.) 1. Простінок між вікнами, часто прикрашений орнаментами (порівн. прясло). 2. Високе дзеркало, яке часто розміщали у простінку.
ТУАЛЕТ
(фр.) 1. Нужник в театрах, ресторанах та інших громадських спорудах. 2. Стіл із дзеркалом та ящиками.
ТУАХУ
Вівтар у сільському поселенні племен маорі в Полінезії.
ТУКОР
(кор.) Консольна конструкція складної форми, яка вживалась у корейських будівлях для підтримки далеко винесеного даху (порівн. доу-гун).
ТУН
(вірм., норв.) 1. Один з типів народного вірменського житла. 2. Селище у Норвегії; те саме, що і грен.
ТУНЕЛЬ
(англ. — труба) Канал, прокладений під землею для проходу, проїзду або спеціального призначення.
ТУОЛ
Розташоване на штучному насипу сільське поселення (пхум) у Кампучії.
ТУПА
Середньовічне житло мешканців острова Пасхі у вигляді баштоподібної споруди з необроблених каменів, яке звичайно використовувалось для спостережень …
ТУР
(фр.) Наповнена землею або гравієм циліндрична плетінка для влаштування високих насипів. Переважно вживалася при спорудженні фортифікації для …

< 1 2 3 4 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.