ГІАДИ (грец. — дощ)
Німфи дощу, за давньогрецькою міфологією ними були сім дочок Атланта і океаніди Плейони. Були персонажами в монументальному
ГІБЕЛЛІНИ (італ.)
Прямокутні зубці з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць, які завершували оборонні башти і стіни в Італії, а пізніше зведені
ГІБЕЛЬХАУЗ (нім. — фронтон і будинок)
Будівля з високим двосхилим дахом і щипцевими фронтонами на торцях. Характерна для міської забудови середньовічної
ГІГАНТ (грец. — велетень)
Скульптурне зображення істоти великих розмірів. ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ (грец. і фр.)
Захисні устрої для зберігання споруд від зайвої вологи. ГІДРОПАРК (грец.)
Парк з різноманітними водяними елементами або створений на острові чи у заплаві річки. ГІМНАЗІЯ (грец.)
Споруда середнього учбового закладу у країнах Західної Європи з XVI ст. і в дореволюційній Російській імперії. ГІМНАСІЙ (грец. — оголений)
Комплекс споруд для фізичних занять, тренувань і завершення освіти в античні часи, що включав в себе ефебій, екседри, ксіст
ГІНЕКЕЙ (грец. — жіночий)
1. Жіноча половина старогрецького будинку або група кімнат в давньоримському житловому будинку, що призначалися для наложниць і
ГІПЕРТІРОН (грец. — вгорі дверей)
Широка горизонтальна дошка або карниз над прямокутним входом до споруди (порівн. сандрик). ГІПЕТРОН (лат. < грец. — просто неба)
1. Отвір в даху для освітлення внутрішнього простору прямокутного в плані храму (порівн. опейон). Інші назви —
ГІПОГЕЙ (грец. — підземний)
Кругле у плані з купольним перекриттям підземне приміщення в стародавніх спорудах часів неоліту (о. Мальта), а згодом у
ГІПОКАУСТ (грец. — внизу і горючий)
Опалювальна система за допомогою труб з гарячим повітрям, що прокладалися в стародавні часи у підлогах і стінах терм або
ГІПОСТИЛОН (грец. — під колонами)
Крита колонада в античних комплексах. ГІПОСТИЛЬ (грец.)
1. Крите приміщення з тісно поставленими колонами, які підтримують стелю житлового палацу або громадської споруди в архітектурі Індії,
ГІПОТРАХЕЛІЙ
, ГІПОТРАХІЛІОН гіпотрахелій (гіпотрахіліон) (грец. — під шиєю)
1. Горизонтальні вирізи (від 1 до 4), які відділяють шийку від стовбура колони доричного,
ГІППОГРИФ (грец. — кінь і гриф)
Міфологічна істота стародавніх греків, що мала вигляд поєднаних кобилиці з грифом. Крилатим конем був легендарний Пегас, що
ГІППОДАМ (грец. — приборкувач коня)
Зображення вершника в монументальному мистецтві стародавніх греків. ГІППОДАМОВА СИСТЕМА Загальноприйнята назва прямокутно-сітчастої системи кварталів міста. В дійсності поселення з таким регулярним розплануванням існували з давніх-давен
ГІППОПОД (грец.)
Зображення людини з конячими ногами, схожої з античним сатиром. Мало місце у мистецтві Середньовіччя і Нового часу. ГІРЛАНДИНА (італ.)
Споруда італійської кампаніли, яка відзначається вишуканістю пластичних форм. ГАБІОН
, ГАБЮН габіон (габюн) (італ. < лат. — корзина)
1. Бетонний блок, який використовують при зведенні невисоких гребель та інших гідротехнічних споруд.
2.
ГАБІОНАДА Суцільний ряд турів, які захищали при виконанні фортифікаційних робіт, допомагали орієнтуватися вночі. ГАБІТУС (лат.)
Зовнішній вигляд дерев, кущів. ГАБЕЛЬ
, ГАБЛЬ габель (габль) (фр.)
Витягнутий вгору трикутний фронтон (порівн. вімперг). У готичних спорудах підсилював вертикальну динаміку форм. ГАВІТ (вірм. — двір)
Зал для зібрань громади або усипальня князів, прибудована до західного боку вірменського храму подібно до нартексу
ГАВАНЬ Акваторія для стоянки суден, яка захищена від великих хвиль і вітру, течії природними засобами або штучними спорудами. ГАЙ Масив дерев однієї породи в пейзажному парку. ГАКЛІ (укр.)
Великі обтесані камені; те саме, що і квадри. ГАКУЯ (яп.)
Музикальна кімната з виходом на широку веранду в японському житловому будинку. ГАЛА Житло чеченців та інгушів у вигляді башти, де перший ярус зайнятий хлівом і господарськими приміщеннями, на другому розташовані житлові кімнати, а на
ГАЛЕРЕЯ БУДД Напіввідкрите приміщення з дахом, обмежене з одного ряду стовпами чи колонами, у якому рядами розташовані скульптурні зображення Будди. Оточували
ГАЛЕРЕЯ КОРОЛІВ Горизонтальний ярус на головному фасаді середньовічного собору (пророцький чин), де в нішах поміщені статуї біблейських царів та вітхозавітних
ГАЛУАН Оборонний комплекс осетинів, що включав обнесені мурованою стіною ганах, низку житлових і господарських споруд. ГАМА (лат. < грец.)
Характер кольорових відношень, кілька узгоджених кольорів в образотворчому мистецтві та архітектурі. ГАММАДІОН (грец.)
Назва знака Сонця у Стародавній Греції, що мав вигляд хреста-свастики і походить від накреслення, що складалось з чотирьох грецьких літер
ГАММЕ Житлова будівля народу саамі у вигляді усіченої чотиригранної піраміди, складеної з похилих колод, накритих настилом з дощок або березових гілок
ГАНАХ Будинок-фортеця осетинів, що складається з трьох ярусів, де перший призначався для тварин і збереження зерна, другий — житла, третій слугував для
ГАНГЛІЙ (грец. — вузол)
Орнаментальна композиція, докл. див. гіріх. ГАНДХАРВА
, ГАНДАРВА гандхарва (гандарва) (інд. — демон)
Небесний напівбог, дух стихії (води, повітря), чоловік або улюбленець однієї з апсар, співак чи музикант на
ГАНОСІС (грец. — блиск)
Техніка нанесення на поверхню мармурової статуї шару воску, який надає скульптурі легкий матовий відблиск, подібний до сяйва
ГАРБА (санскр. — матка)
1. Півсферичної форми ступа, що символічно відображала початок життя (порівн. анда).
2. Внутрішня поверхня склепіння над
ГАРБХА-ГРИХА (санскр. — черево храму)
Святилище брахманського храму у Стародавній Індії. Його центральний зал мав у плані прямокутну форму, перекривався
ГАРДЕЛЛО (італ. — дивитися)
Дозорна башта в італійській середньовічній архітектурі. ГАРДЕРОБ (фр.)
1. Роздягальня, приміщення у громадській будівлі для короткочасного зберігання головних уборів і верхнього одягу.
2. Велика шафа для
ГАРДИНИ (нім.)
1. Завіси з легкої тканини, що прикривають віконний чи дверний проріз, нішу алькову.
2. Розділені діадзомами клиноподібні у плані групи
|