ГІАДИ (грец. — дощ)
Німфи дощу, за давньогрецькою міфологією ними були сім дочок Атланта і океаніди Плейони. Були персонажами в монументальному … ГІБЕЛЛІНИ (італ.)
Прямокутні зубці з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць, які завершували оборонні башти і стіни в Італії, а пізніше зведені … ГІБЕЛЬХАУЗ (нім. — фронтон і будинок)
Будівля з високим двосхилим дахом і щипцевими фронтонами на торцях. Характерна для міської забудови середньовічної … ГІГАНТ (грец. — велетень)
Скульптурне зображення істоти великих розмірів. ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ (грец. і фр.)
Захисні устрої для зберігання споруд від зайвої вологи. ГІДРОПАРК (грец.)
Парк з різноманітними водяними елементами або створений на острові чи у заплаві річки. ГІМНАЗІЯ (грец.)
Споруда середнього учбового закладу у країнах Західної Європи з XVI ст. і в дореволюційній Російській імперії. ГІМНАСІЙ (грец. — оголений)
Комплекс споруд для фізичних занять, тренувань і завершення освіти в античні часи, що включав в себе ефебій, екседри, ксіст … ГІНЕКЕЙ (грец. — жіночий)
1. Жіноча половина старогрецького будинку або група кімнат в давньоримському житловому будинку, що призначалися для наложниць і … ГІПЕРТІРОН (грец. — вгорі дверей)
Широка горизонтальна дошка або карниз над прямокутним входом до споруди (порівн. сандрик). ГІПЕТРОН (лат. < грец. — просто неба)
1. Отвір в даху для освітлення внутрішнього простору прямокутного в плані храму (порівн. опейон). Інші назви — … ГІПОГЕЙ (грец. — підземний)
Кругле у плані з купольним перекриттям підземне приміщення в стародавніх спорудах часів неоліту (о. Мальта), а згодом у … ГІПОКАУСТ (грец. — внизу і горючий)
Опалювальна система за допомогою труб з гарячим повітрям, що прокладалися в стародавні часи у підлогах і стінах терм або … ГІПОСТИЛОН (грец. — під колонами)
Крита колонада в античних комплексах. ГІПОСТИЛЬ (грец.)
1. Крите приміщення з тісно поставленими колонами, які підтримують стелю житлового палацу або громадської споруди в архітектурі Індії, … ГІПОТРАХЕЛІЙ
, ГІПОТРАХІЛІОН гіпотрахелій (гіпотрахіліон) (грец. — під шиєю)
1. Горизонтальні вирізи (від 1 до 4), які відділяють шийку від стовбура колони доричного, … ГІППОГРИФ (грец. — кінь і гриф)
Міфологічна істота стародавніх греків, що мала вигляд поєднаних кобилиці з грифом. Крилатим конем був легендарний Пегас, що … ГІППОДАМ (грец. — приборкувач коня)
Зображення вершника в монументальному мистецтві стародавніх греків. ГІППОДАМОВА СИСТЕМА Загальноприйнята назва прямокутно-сітчастої системи кварталів міста. В дійсності поселення з таким регулярним розплануванням існували з давніх-давен … ГІППОПОД (грец.)
Зображення людини з конячими ногами, схожої з античним сатиром. Мало місце у мистецтві Середньовіччя і Нового часу. ГІРЛАНДИНА (італ.)
Споруда італійської кампаніли, яка відзначається вишуканістю пластичних форм. ГАБІОН
, ГАБЮН габіон (габюн) (італ. < лат. — корзина)
1. Бетонний блок, який використовують при зведенні невисоких гребель та інших гідротехнічних споруд.
2. … ГАБІОНАДА Суцільний ряд турів, які захищали при виконанні фортифікаційних робіт, допомагали орієнтуватися вночі. ГАБІТУС (лат.)
Зовнішній вигляд дерев, кущів. ГАБЕЛЬ
, ГАБЛЬ габель (габль) (фр.)
Витягнутий вгору трикутний фронтон (порівн. вімперг). У готичних спорудах підсилював вертикальну динаміку форм. ГАВІТ (вірм. — двір)
Зал для зібрань громади або усипальня князів, прибудована до західного боку вірменського храму подібно до нартексу … ГАВАНЬ Акваторія для стоянки суден, яка захищена від великих хвиль і вітру, течії природними засобами або штучними спорудами. ГАЙ Масив дерев однієї породи в пейзажному парку. ГАКЛІ (укр.)
Великі обтесані камені; те саме, що і квадри. ГАКУЯ (яп.)
Музикальна кімната з виходом на широку веранду в японському житловому будинку. ГАЛА Житло чеченців та інгушів у вигляді башти, де перший ярус зайнятий хлівом і господарськими приміщеннями, на другому розташовані житлові кімнати, а на … ГАЛЕРЕЯ БУДД Напіввідкрите приміщення з дахом, обмежене з одного ряду стовпами чи колонами, у якому рядами розташовані скульптурні зображення Будди. Оточували … ГАЛЕРЕЯ КОРОЛІВ Горизонтальний ярус на головному фасаді середньовічного собору (пророцький чин), де в нішах поміщені статуї біблейських царів та вітхозавітних … ГАЛУАН Оборонний комплекс осетинів, що включав обнесені мурованою стіною ганах, низку житлових і господарських споруд. ГАМА (лат. < грец.)
Характер кольорових відношень, кілька узгоджених кольорів в образотворчому мистецтві та архітектурі. ГАММАДІОН (грец.)
Назва знака Сонця у Стародавній Греції, що мав вигляд хреста-свастики і походить від накреслення, що складалось з чотирьох грецьких літер … ГАММЕ Житлова будівля народу саамі у вигляді усіченої чотиригранної піраміди, складеної з похилих колод, накритих настилом з дощок або березових гілок … ГАНАХ Будинок-фортеця осетинів, що складається з трьох ярусів, де перший призначався для тварин і збереження зерна, другий — житла, третій слугував для … ГАНГЛІЙ (грец. — вузол)
Орнаментальна композиція, докл. див. гіріх. ГАНДХАРВА
, ГАНДАРВА гандхарва (гандарва) (інд. — демон)
Небесний напівбог, дух стихії (води, повітря), чоловік або улюбленець однієї з апсар, співак чи музикант на … ГАНОСІС (грец. — блиск)
Техніка нанесення на поверхню мармурової статуї шару воску, який надає скульптурі легкий матовий відблиск, подібний до сяйва … ГАРБА (санскр. — матка)
1. Півсферичної форми ступа, що символічно відображала початок життя (порівн. анда).
2. Внутрішня поверхня склепіння над … ГАРБХА-ГРИХА (санскр. — черево храму)
Святилище брахманського храму у Стародавній Індії. Його центральний зал мав у плані прямокутну форму, перекривався … ГАРДЕЛЛО (італ. — дивитися)
Дозорна башта в італійській середньовічній архітектурі. ГАРДЕРОБ (фр.)
1. Роздягальня, приміщення у громадській будівлі для короткочасного зберігання головних уборів і верхнього одягу.
2. Велика шафа для … ГАРДИНИ (нім.)
1. Завіси з легкої тканини, що прикривають віконний чи дверний проріз, нішу алькову.
2. Розділені діадзомами клиноподібні у плані групи …
| 