Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Д (140)

< 1 2 3 > >>
ДЕНДРОПАРК
Пейзажний парк з ділянками дендраріїв.
ДЕНТИКУЛИ
(лат. — зубчики) 1. Низка невеликих призматичних виступів, влаштованих під карнизом іонічного, корінфського і композитного ордерів або відповідним …
ДЕПО
(фр. — склад) 1. Споруда для стоянки і ремонту транспортних засобів. 2. Будівля для пожежних машин та засобів гасіння вогню. 3. Назва …
ДЕРЕБЕНЬ
(ст.слов.) Підсобне приміщення у нижньому ярусі хором.
ДЕРНОВИЙ ОДЯГ
Захисне покриття земляних схилів від осипання. Влаштовувалось закріпленням на поверхні квадратних або прямокутних кусків дерну (дернин), які клалися …
ДЕРНОВИЙ СЛИМАК
Виконана із землі садово-паркова споруда, де шматки дерну (верхнього шару ґрунту з густою травою) клалися по спіралі і жолоби між ними могли раптово …
ДЕСАДОС
(фр. — розділений схил) Диван, у якому місця для сидіння й лежання розташовані по обидва боки від повздовжньої стінки. Виник в 2-й пол. XIX ст. у …
ДЕУЛ
(інд.) Головне святилище в храмових ансамблях в Ориссі (північно-східній Індії).
ДЕФІЛАДИ
(фр.) Площина, що проходить через найвищі точки укріплення.
ДЕФІЛЕ
(фр. — проходження) 1. Тіснина, ущелина у труднопрохідній місцевості. 2. Насип чи міст, який прокладався для військових через болото або …
ДЕФІЛЮВАННЯ
(фр.) Зведення різних фортифікаційних споруд (насипів, брустверів) для захисту фасів укріплення і його внутрішності від ворожих пострілів.
ДЕФЕНЗІЇ
(фр.) Укріплення, які розташовані таким чином, що взаємно захищають одне одного.
ДЕФОРМАЦІЯ
(фр. — спотворення, викривлення) Руйнація пластичної форми, конструкції, зміна розмірів. В споруді виникає внаслідок надмірного навантаження, …
ДЖАГАМОХАН
(інд.) Молитовний зал храмового ансамблю в Ориссі (північно-східній Індії).
ДЖАМУДЖАН
Ніша у стіні приміщення. Характерна для народного житла в Азербайджані.
ДЖАННА
(араб. — сад) Образ райського саду, пишного і витонченого, що був сформований у мусульманському мистецтві. Слугував зразком для створення …
ДЖУТ , ЖГУТ
джут (жгут) Декоративна прикраса у вигляді закрученого мотузка.
ДЗАППАДЗ
Наземний або напівпідземний склеп у осетинів.
ДЗВІН КАПІТЕЛІ
Основа капітелі класичних корінфського, композитного та низки інших ордерів.
ДЗВІНИЦЯ
1. Споруда у вигляді башти або стінки з прорізами для розміщення дзвонів (порівн. бефруа, гарізенда, гірландина, кампаніла). Може бути окремою …
ДЗЕРКАЛО
1. Оточене профільованою рамою поле плафона на стелі. 2. Горизонтальна частина дзеркального склепіння. 3. Обрамована профільованою тягою велика …
ДЗОНГ
Монастир-фортеця ламаїстського віросповідання, що складався з низки масивних багатоярусних споруд, увінчаних далеко винесеними похилими дахами. Мав …
ДЗЬОДАН
(яп.) Піднесена частина підлоги, розташована в глибині приміщення японської житлової споруди, яка призначалась для почесних гостей. Набула …
ДИБА
Опорний стовп колодязного журавля.
ДИВАНІ
(араб.) Вигадливий почерк, яким прикрашались написи на культових будівлях у Середній Азії (порівн. куфі, насх, сульс).
ДИВАНІЯ
(араб.) Чоловіча половина житлового будинку в Кувейті та інших арабських країнах (порівн. селямлик, селямник).
ДИГЛІФ
(грец. — дворіз) Елемент доричного фризу подібний тригліфу, але має замість трьох тільки два вертикальні виступи і один жолоб між ними.
ДИКАСТЕРІЙ
(грец.) 1. Будівля для суду в античні часи. 2. Управління єпархіального архієрея, що займалось судовими справами церковних служителів.
ДИКИРІЙ
(грец.) Світильник на дві свічі, які використовуються у християнському богослужінні. Д. з двома схиленими одна до одної свічками символізують …
ДИККА
(араб. — лава) Влаштоване на чотирьох стовпах або колонах підвищення у соборній мечеті, з якого служитель передає мусульманам, що моляться у …
ДИЛІТ
(грец.) Мегалітична споруда доби енеоліту й бронзи у вигляді двох каменів, поставлених вертикально.
ДИЛЕТАНТИЗМ
(нім. < італ. < лат. — отримувати задоволення) Непрофесійне аматорське відношення до мистецтва і архітектури. Дилетант вважає, що зміст …
ДИМІНУЦІЯ
(лат. — пониження) Пропорційне зменшення всіх частин композиції художнього твору, навмисне зменшення масштабу. На принципах Д. базується літота.
ДИМАР
(укр.) Конструкція, що забезпечує відведення диму від печі. Здіймається над даховою покрівлею, отримуючи різноманітні форми й оздоблення.
ДИМНИК
(ст.слов.) 1. Те саме, що і вікно волокове. 2. Вид пічної труби або верхня частина димоходу, що інколи прикрашалася різьбленням. Д., що …
ДИМОХІД
Канал у стіні або поруч з нею для виведення диму з топки.
ДИПІНТО
(італ. — напис фарбою) Графіті ранньохристиянських часів (III–IV ст. н. е.), що мали сакральний зміст.
ДИПТЕР
(грец. — двокрилий) Прямокутний у плані храм, який по периметру оточувався двома рядами колон. Характерний для античної Греції.
ДИПТИХ
(грец.) 1. Двостулковий складень із зображеннями на кожній стулці. 2. Виконані на одну тему і розташовані поруч два зображення.
ДИСГАРМОНІЯ
(грец. — незгода) Порушення гармонійної цілісності художньої форми.
ДИСИМЕТРІЯ
(грец.) Часткове, незначне порушення чітко вираженої (дзеркальної) симетрії.
ДИСОНАНС
(лат. — неструнке звучання) Неузгодженість композиційних елементів за масштабністю, спрямованістю форм, кольором, силуетним характеристикам тощо …
ДИСПРОПОРЦІЯ
(грец., лат.) 1. Відверте порушення пропорцій. 2. Відсутність пропорційності, злагодженості між частинами будівлі або між спорудами.
ДИСТИЛЬ
(грец.) Античний храм з двома колонами на торці.
ДИСТРИБУЦІЯ
(лат. — у суворому порядку) Кошторис витрат на будівництво, який часто вживався в Російській імперії XVIII ст.
ДИТИНЕЦЬ
(давньорус.) Давня назва укріпленого ядра давньоруського міста чи фортеці. Під час ворожого нападу тут ховалися жінки з дітьми, звідкіля й виникла …
ДИЯКОННИК
(грец. — слуга) Службове приміщення у вівтарній частині християнської церкви, призначене для збереження одягу священнослужителів та їх …
ДОДЕКАСТИЛЬ
(грец. — 12 підпор) Тип античного храму з дванадцятьма колонами на торцевому фасаді. Переважно зводився в елліністичні часи.
ДОЗОРНИЙ ШЛЯХ
Вузький прохід між ескарпом і бруствером, призначений для захисту прикритого шляху і гребня гласісу та розміщення нічних вартових (порівн. бойовий …
ДОЙЛІД
(лит. — тесля) Будівничий, архітектор. Крім Литви термін вживався у Західній Білорусії і деяких місцях України.

< 1 2 3 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.