Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Архітектура і монументальне мистецтво →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Е (55)

1 2 > >>
{}Е{}РКЕР
(нім. — ліхтар) Частина споруди, що здіймається над першим поверхом і виступає за межі основного обсягу у вигляді напівкруглого, трикутного або …
ЕВОЛЬВЕНТА
(лат. — розгортання) Велика подвійна волюта, що декоративно заповнює трикутник, утворений на фасаді між високим центральним і нижнім боковим …
ЕВРИТМІЯ
(грец. — такт, стрункість) Гармонійне узгодження всіх частин споруди, завдяки метричному повтору або ясному ритму.
ЕВСТИЛЬ
Те саме, що і євстиль.
ЕДИКУЛА
(лат. — будиночок) 1. Призначена для статуй ніша, яку фланкують оперті на підніжжя колони (пілястри), увінчані фронтоном. 2. Окрема культова …
ЕЙКУМЕНА
(грец. — населяти) Сукупність тих земель, де проживають люди (синонім — ойкумена).
ЕК
(див. екус).
ЕКЗЕРЦИРГАУЗ
(нім.) 1. Споруда для навчання солдат, передовсім їх стройовій підготовці. 2. Споруда для верхової їзди (порівн. манеж).
ЕКЗОНАРТЕКС
(грец. — поза чимось) Зовнішнє приміщення перед вхідною частиною храму — нартексом. Перекритий часто одним чи кількома куполами Е. був поширений у …
ЕКЗОТИ
(грец. — іноземні) Паркові і оранжерейні рослини з яскравим зовнішнім виглядом, не притаманні відповідній кліматичній зоні.
ЕКЛЕСІАСТЕРІЙ
(грец. — місце зборів) Громадська споруда для зібрань народних представників з розташованими амфітеатром місцями, вівтарем в центрі нижньої …
ЕКОЛОГІЯ
(грец. — житло і вчення) Наука про взаємовідносини організмів, у сучасності сконцентрована на проблемах взаємодії людини і біосфери. В …
ЕКСАГОН
(грец.) Те саме, що і гексагон.
ЕКСЕДРА
(грец.) 1. Вбудована в громадську споруду і завершена конхою глибока ніша з місцями для сидіння. 2. Призначений для відпочинку, зібрань і бесід …
ЕЛІНГ
(голл.) 1. Одна з основних споруд верфі, призначена для збереження суден і човнів. 2. Місце на березі з нахиленим фундаментом (стапелем), …
ЕЛА
(латис.) Означення вулиці латиською мовою.
ЕЛЕВАТОР
(лат. — підіймати) 1. Величезна споруда для зерна із спеціальними пристроями для його прийому, зберігання на верхніх ярусах і відвантаження; 2. …
ЕЛЕРОН
(фр. — крильце) Заглиблений в рів невеликий люнет у фортифікаційній архітектурі (синонім — айлерон).
ЕЛЬЗАСЬКИЙ БУДИНОК
Тип селянського каркасного будинку, що сформувався у середньовічній Франції. Подібно середньонімецькому двору мав два поверхи, комори внизу і житлові …
ЕМІСАРІЙ
(лат. — посланий) Тунель для регулювання рівня води в штучних басейнах та природних водоймах у Стародавньому Римі.
ЕМБАТ
(грец. — чобіт, нога) Нижній діаметр колони в античній споруди, який визначав модульність загальної композиції. Колона залишала слід на стилобаті, …
ЕМБЛЕМА
(лат. < грец. — вставка, опукла прикраса) Зображення предмета, який символізує певне поняття, образно втілює ідею. Протягом тисячоліть людство …
ЕМПІНІЙ
(грец. — морське місто) Захищене по всьому периметру оборонними стінами селище навколо військової гавані у Стародавній Греції.
ЕМПЛЕКТОН
(грец. — мінливий, швидкий) 1. Грецька назва бетону, що вживався у Стародавньому Римі. При цьому зовнішні поверхні утворювалися обтесаними …
ЕМПОРІЙ
(грец. — торговельний центр) 1. Селище навколо торгової гавані, частина давньогрецького міста, що розташована за його стінами. Згодом великий …
ЕМПОРА
(нім. — підвищення) Галерея на пілонах, колонах, що здіймалася над бічною навою або над вхідним боком базилікального чи зального храму та …
ЕНГАВА
(яп.) Відкрита галерея, яка з двох чи трьох боків оточує японський будинок, або широка тераса.
ЕНКАУСТИКА
(грец. — випалюю) Техніка живопису восковими фарбами гарячим і холодним способами, що наносяться на ґрунт металевими інструментами. Широко і з …
ЕНТАЗИС
(грец. — напруга, зусилля) Легка припухлість фусту колони, яка найбільше проявлялася на одній третині висоти. Створюючи враження пружності, …
ЕПІСТИЛЬ , ЕПІСТЕЛІОН
епістиль (епістеліон) (грец. — над чимось) 1. Те саме, що і архітрав. 2. Ряд ікон, яким прикрашалась вівтарна перешкода (темплон) …
ЕПІТАФІЯ
(грец. — надмогильна) Плита з надгробним написом, стела з прощальним текстом і рельєфним зображенням відповідного змісту, яку часто вмуровували у …
ЕПАВЛІС
(грец.) Садиба, заміський будинок з садом в Стародавній Греції.
ЕПЕРОН
Підпірна внутрішня стіна, що подібно контрфорсу підтримує хрестові склепіння, допомагаючи гасити розпір, котрий виникає у конструкції перекриття.
ЕПОЛЕМЕНТ
(фр. — плече) Бастіон з одним фасом чи фланком.
ЕРГАСТЕРІЙ
(грец.) Реміснича майстерня у античній Греції, де переважно працювали раби.
ЕРГОНОМІКА
(грец. — праця і закон) Наука, що вивчає людину в умовах його діяльності на сучасному виробництві, насиченому машинами. Дослідження ергономіки …
ЕРДІК
(вірм.) Отвір у купольній стелі центральної кімнати вірменського народного будинку, що призначався для освітлення і виходу диму; додатково див. …
ЕРДОЯНІ САХЛІ
(груз.) Селянський житловий будинок в північних районах Грузії та в Осетії. Різновид дарбазі — прямокутна в плані будівля з плоским покриттям і …
ЕРЕНГОФ
(нім.) Великий двір перед палацом в Німеччині. Розвивався в період панування стилю бароко (порівн. курдонер).
ЕСКАЛАТОР
(англ. < фр. < лат. — підійматися) Підйомно-транспортний механізм у вигляді похилого конвеєра з безперервним рухом настилу, по якому рухаються …
ЕСКАРАЦ
(ісп.) Головне приміщення у житловому будинку басків (касеріо), яке знаходилось серед інших кімнат та у котрому розміщалась кухня і збиралась вся …
ЕСКАРП
(фр. — укіс) Внутрішня крута стіна рову, що прилягає до валу або оборонної стіни.
ЕСПАДАНЬЯ
(ісп.) Дзвіниця, розташована поруч з католицьким собором іспанського кліру. Може безпосередньо прилягати до західного фасаду або виконуватися у …
ЕСПАНЬЙОЛЕТ
Декоративне зображення голови усміхненої жінки. В архітектурі та монументальному мистецтві з кінця XVII ст. вживалася орнаментальна композиція, що …
ЕСПЛАНАДА
(фр. < ісп.) 1. Незабудований простір між фортецею і цивільними спорудами. Призначався для забезпечення вільного обстрілу території, утруднення …
ЕСТІПІТЕ
(ісп.) 1. Назва стильового напряму. 2. Декоративний елемент, що сформувався внаслідок розкладу пілястри на мілкі вертикальні декоративні …
ЕСТАКАДА
(фр.) 1. Споруда на рівних за висотою підпорах і з однаковими прогонами для проведення одного шляху над іншим. 2. Причальний поміст на підпорах …
ЕСТРАДА
(фр. < ісп. — поміст) Підвищений майданчик або окрема споруда для концертних виступів.
ЕСТУФА
Кругле в плані опалювальне приміщення для культових або господарських потреб, споруджене давньоамериканськими індіанцями в комплексі з пуебло.
ЕТАЖЕРКА
(фр. — ярус) 1. Кількаярусна будівля з транспортними засобами і технічним обладнанням. 2. Меблі у вигляді розташованих одна над одною відкритих …

1 2 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.