Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Літературне слововживання →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру З (134)

1 2 3 > >>
(...)ЗАВР
        Кінцева частина складних слів, що вказує на належність до викопних плазунів: динозавр, іхтіозавр.
(...)ЗОЙ
        Кінцева частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям "життя": мезозой, протерозой.
***ЗБІРНІСТЬ , ЗБІРНІСТЬ
        Збірні іменники не мають форм множини, бо форма однини в них виражає не один предмет чи істоту, а об’єднання багатьох предметів чи істот, які …
***ЗНАЧЕННЯ СЛОВА , ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
        Трапляються випадки, коли мовці надають словам непритаманних або маловластивих їм значень (здебільшого під впливом іншої мови). Ось типові …
З , ІЗ , ЗІ
I         З (зе). Як назва літери вживається в с. р.: велике з; як назва звука вживається в ч. р.: твердий з. II         З – ІЗ – …
З... , ІЗ... , С... , ІЗО...
I         З..., ІЗ... – С...         З..., рідше із..., преф.: збити, зробити, зуміти, із’їдити.         С..., преф. Пишеться перед глухими …
ЗІЗНАВАТИСЯ , ЗІЗНАТИСЯ
        ЗІЗНАВАТИСЯ, -наюся, -наєшся, ЗІЗНАТИСЯ.         Говорити відверто про свій стан, свої вчинки тощо; признаватися в чомусь; свідчити під час …
ЗІРКА , ЗОРЯ
        ЗІРКА – ЗОРЯ         Зірка, -и, д. і м. -ці. Основне значення – самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів, а також …
ЗІРНИЦЯ , ЗОРЯНИЦЯ
        ЗІРНИЦЯ – ЗОРЯНИЦЯ         Зірниця, -і, ор. -ею. 1. Самосвітне небесне тіло; зірка, а також переносно. Зірниця палахкотить на небі, …
ЗІСПОДУ
        присл. 1. З нижнього боку; знизу. Старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертались зісподу то один, то другий …
ЗА
        прийм. Вж. у словосп.: взятися за зброю (і до зброї), взятися за роботу (і до роботи), за власним бажанням (і з власного бажання), за всякої …
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ , ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ
        ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ         Забезпечення. 1. Задоволення когось, чогось у якихось потребах, створення надійних умов для …
ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ , ЗАБЕЗПЕЧИТИ
        ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ, -ую, -уєш, -ують, ЗАБЕЗПЕЧИТИ.         1. (кого, що чим). Задовольняти чиїсь потреби в чому-небудь. Забезпечувати сина всім …
ЗАБОБОНИ , ПЕРЕСУДИ , МАРНОВІРСТВО
        ЗАБОБОНИ – ПЕРЕСУДИ – МАРНОВІРСТВО         Забобони, -ів, мн., рідше одн. забобон, -у. 1. Віра в існування надприродних сил, у долю, …
ЗАБОЛОЧЕННЯ , ЗАБОЛОЧЕНІСТЬ
        ЗАБОЛОЧЕННЯ – ЗАБОЛОЧЕНІСТЬ         Заболочення. Перетворення в болото; забруднення болотом: заболочення ґрунтів, заболочення лук, …
ЗАБОРОНЕНИЙ , ЗАБОРОННИЙ
        ЗАБОРОНЕНИЙ – ЗАБОРОННИЙ         Заборонений. Дієприкм. від заборонити: заборонена література.         Заборонний. Який стосується …
ЗАВІТРЕНИЙ , ЗАВІТРЯНИЙ
        ЗАВІТРЕНИЙ – ЗАВІТРЯНИЙ         Завітрений. Темний, засмаглий від вітру; обвітрений. Вони були обоє завітрені, аж чорні (П.Панч); Мати – …
ЗАВІШАНИЙ , ЗАВІШЕНИЙ
        ЗАВІШАНИЙ – ЗАВІШЕНИЙ         Завішаний. Дієприкм. від завішати – заповнити багатьма почепленими, навішаними предметами. Мало не вся хата …
ЗАВАЖАТИ , ЗАВАДИТИ , ПЕРЕШКОДЖАТИ , ПЕРЕШКОДИТИ
        ЗАВАЖАТИ, ЗАВАДИТИ – ПЕРЕШКОДЖАТИ, ПЕРЕШКОДИТИ, -джу, -диш.         Дієслова недоконаного виду заважати і перешкоджати в значенні "бути на …
ЗАВАЛ , ЗАВАЛЬ
        ЗАВАЛ – ЗАВАЛЬ         Завал, -у. 1. Дія за знач. завалити. – Тут недавно стався завал. Бачиш – земля свіжа (Ю. Мокрієв). 2. Нагромадження, …
ЗАВДАВАТИ , ЗАДАВАТИ
        ЗАВДАВАТИ – ЗАДАВАТИ         Завдавати, -даю, -даєш. Переважно чинити комусь щось неприємне; викликати, спричиняти щось неприємне; …
ЗАВДАННЯ , ЗАДАЧА
        ЗАВДАННЯ – ЗАДАЧА         Завдання, р. мн. -ань. Наперед визначений, запланований обсяг робіт, якесь доручення; те, що хочуть здійснити …
ЗАВДЯКИ , ДЯКУЮЧИ
        ЗАВДЯКИ – ДЯКУЮЧИ         Завдяки (кому, чому), прийм. Вживається переважно при вказуванні на причини, які дають бажаний наслідок. Івась …
ЗАВДЯЧУВАТИ
        -ую, -уєш (кому, чому чим). Бути зобов’язаним комусь, чомусь чим-небудь, за що-небудь; мати щось завдяки комусь, чомусь. Він перебрав багато …
ЗАВЕРШЕННЯ , ЗАВЕРШЕНІСТЬ
        ЗАВЕРШЕННЯ – ЗАВЕРШЕНІСТЬ         Завершення. Здійснення, доведення чогось до остаточного кінця; закінчення: завершення роботи, завершення …
ЗАВЕРШУВАТИ , ЗВЕРШУВАТИ
        ЗАВЕРШУВАТИ – ЗВЕРШУВАТИ         Завершувати, -ую, -уєш, завершити, -шу, -шиш. Здійснювати, доводити що-небудь до кінця, закінчувати; …
ЗАВМИРАТИ , ЗАВМЕРТИ
        ЗАВМИРАТИ, ЗАВМЕРТИ         -мру, -мреш. Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про істоти); переставати діяти, рухатися (про машини, …
ЗАГАЛЬНИЙ , СПІЛЬНИЙ
        ЗАГАЛЬНИЙ – СПІЛЬНИЙ         Загальний. Який стосується всіх, усього, поширюється на всіх, усе; який містить тільки найголовніше, основне, …
ЗАГОТ...
        Перша частина складних слів, що відповідає словам заготівля, заготівельний; пишеться разом: заготзерно, заготконтора.
ЗАГРОЖУВАТИ , ПОГРОЖУВАТИ
        ЗАГРОЖУВАТИ – ПОГРОЖУВАТИ         Загрожувати, -ую, -уєш. 1. Містити в собі, становити якусь небезпеку. Артамонову загрожувала сліпота …
ЗАДВІРКИ , ЗАДВІРОК
        ЗАДВІРКИ – ЗАДВІРОК         Задвірки, -ів, мн. Місце за дворами, позад будинків, хат; переносно – закуток: на задвірках. Козак задвірками …
ЗАДУМ , ЗАДУМА
        ЗАДУМ – ЗАДУМА         Задум, -у. Задуманий план дій, намір; основна ідея твору. Задум Кирилика здавався їй зухвалим, занадто вже сміливим …
ЗАДУМАТИ , НАДУМАТИ
        ЗАДУМАТИ – НАДУМАТИ         Задумати. 1. Міркуючи, вирішити щось. Задумала Орлиха свого Василя одружити (Марко Вовчок); Тарас розумів, що …
ЗАЗДАЛЕГІДЬ
        присл. За якийсь час до чого-небудь; наперед. – Не вбивайтесь, мамо, заздалегідь. Ще хто його знає, як воно буде (І.Нечуй-Левицький); Треба …
ЗАЗНАВАТИ
        -наю, -наєш (чого). 1. Пізнавати на власному досвіді, переживати щось переважно негативне; відчувати щось. Вж. зі сл.: горя, експлуатації, …
ЗАКОРДОН , ЗА КОРДОН , ЗАРУБІЖЖЯ
        ЗАКОРДОН – ЗА КОРДОН – ЗАРУБІЖЖЯ         Закордон, -у, розм. Чужоземні, зарубіжні країни. – Однієї морозної ночі спалахнув на економії …
ЗАКОРДОННИЙ , ЗАРУБІЖНИЙ
        ЗАКОРДОННИЙ – ЗАРУБІЖНИЙ         Закордонний. Який стосується закордону; який міститься, живе, здійснюється, виготовляється або видається …
ЗАКРИВАТИ
        Двері, вікно, ворота, шафу, скриню тощо – переважно зачиняти. Повіки очей – переважно заплющувати.
ЗАМІШАНИЙ , ЗАМІШЕНИЙ
        ЗАМІШАНИЙ – ЗАМІШЕНИЙ         Замішаний. Дієприкм. від замішати – зробити однорідною сумішшю; втягнути в якусь справу: замішана корові …
ЗАМОЖНИЙ
        Який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; який характеризується достатком; багатий. Вж. зі сл.: господар, двір, дім, …
ЗАПИТАННЯ , ПИТАННЯ
        ЗАПИТАННЯ – ПИТАННЯ         Запитання, р. мн. -ань. Звертання до когось, яке потребує відповіді, роз’яснення тощо: відповідати на …
ЗАПОБІГАТИ , ЗАПОБІГТИ
        ЗАПОБІГАТИ, ЗАПОБІГТИ, -іжу, -іжиш.         1. (чому). Заздалегідь відвертати щось неприємне, не бажане, не допускати його. Вж. зі сл.: …
ЗАПОРУКА , ПОРУКА
        ЗАПОРУКА – ПОРУКА         Запорука. Запевнення, гарантія в чомусь; джерело, основа, які забезпечують що-небудь. – Якщо ти її так кохаєш, – …
ЗАПРАЦЮВАТИСЯ , ЗАРОБИТИСЯ
        ЗАПРАЦЮВАТИСЯ – ЗАРОБИТИСЯ         Запрацюватися, -ююся, -юєшся, розм. Заглибившись у роботу, не помічати нічого або втомитися. – Я радий, …
ЗАПРОВАДЖУВАТИ , ВПРОВАДЖУВАТИ , УПРОВАДЖУВАТИ , ВТІЛЮВАТИ , УТІЛЮВАТИ
        ЗАПРОВАДЖУВАТИ – ВПРОВАДЖУВАТИ (УПРОВАДЖУВАТИ) – ВТІЛЮВАТИ (УТІЛЮВАТИ)         Запроваджувати, -ую, -уєш, запровадити, -джу, -диш. …
ЗАП’ЯСТОК , ЗАП’ЯСТЯ , ЗАП’ЯТОК
        ЗАП’ЯСТОК, ЗАП’ЯСТЯ – ЗАП’ЯТОК         Зап’ясток, -тка, зап’ястя. Частина руки, що прилягає до передпліччя; частина передньої кінцівки у …
ЗАРАДЖУВАТИ , ЗАРАДИТИ
        ЗАРАДЖУВАТИ, -ую, -уєш, ЗАРАДИТИ, -джу, -диш.         Знаходити вихід із скрутного становища; допомагати кому-небудь. Вона з …
ЗАРАЖАТИ , ЗАРЯДЖАТИ
        ЗАРАЖАТИ – ЗАРЯДЖАТИ         Заражати, заразити, -ажу, -азиш. Передавати заразу комусь, чомусь, а також переносно: заражати лишаями, …
ЗАРАЗНИЙ , ЗАРАЗЛИВИЙ
        ЗАРАЗНИЙ – ЗАРАЗЛИВИЙ         Заразний. Який має здатність передаватися (про хвороби).         Заразливий. 1. Те саме, що заразний. 2. …
ЗАРОЗУМІЛИЙ
        Який поводиться гордовито, занадто самовпевнено, пихато, вважаючи себе в чомусь вищим від інших. Панна Наталя трохи зарозуміла й розпещена …

1 2 3 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.