(...)ЗАВР Кінцева частина складних слів, що вказує на належність до викопних плазунів: динозавр, іхтіозавр. (...)ЗОЙ Кінцева частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям "життя": мезозой, протерозой. ***ЗБІРНІСТЬ
, ЗБІРНІСТЬ Збірні іменники не мають форм множини, бо форма однини в них виражає не один предмет чи істоту, а об’єднання багатьох предметів чи істот, які … ***ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
, ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Трапляються випадки, коли мовці надають словам непритаманних або маловластивих їм значень (здебільшого під впливом іншої мови). Ось типові … З
, ІЗ
, ЗІ I
З (зе). Як назва літери вживається в с. р.: велике з; як назва звука вживається в ч. р.: твердий з.
II
З – ІЗ – … З...
, ІЗ...
, С...
, ІЗО... I
З..., ІЗ... – С...
З..., рідше із..., преф.: збити, зробити, зуміти, із’їдити.
С..., преф. Пишеться перед глухими … ЗІЗНАВАТИСЯ
, ЗІЗНАТИСЯ ЗІЗНАВАТИСЯ, -наюся, -наєшся, ЗІЗНАТИСЯ.
Говорити відверто про свій стан, свої вчинки тощо; признаватися в чомусь; свідчити під час … ЗІРКА
, ЗОРЯ ЗІРКА – ЗОРЯ
Зірка, -и, д. і м. -ці. Основне значення – самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів, а також … ЗІРНИЦЯ
, ЗОРЯНИЦЯ ЗІРНИЦЯ – ЗОРЯНИЦЯ
Зірниця, -і, ор. -ею. 1. Самосвітне небесне тіло; зірка, а також переносно. Зірниця палахкотить на небі, … ЗІСПОДУ присл. 1. З нижнього боку; знизу. Старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертались зісподу то один, то другий … ЗА прийм. Вж. у словосп.: взятися за зброю (і до зброї), взятися за роботу (і до роботи), за власним бажанням (і з власного бажання), за всякої … ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
, ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ
Забезпечення. 1. Задоволення когось, чогось у якихось потребах, створення надійних умов для … ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ
, ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ, -ую, -уєш, -ують, ЗАБЕЗПЕЧИТИ.
1. (кого, що чим). Задовольняти чиїсь потреби в чому-небудь. Забезпечувати сина всім … ЗАБОЛОЧЕННЯ
, ЗАБОЛОЧЕНІСТЬ ЗАБОЛОЧЕННЯ – ЗАБОЛОЧЕНІСТЬ
Заболочення. Перетворення в болото; забруднення болотом: заболочення ґрунтів, заболочення лук, … ЗАБОРОНЕНИЙ
, ЗАБОРОННИЙ ЗАБОРОНЕНИЙ – ЗАБОРОННИЙ
Заборонений. Дієприкм. від заборонити: заборонена література.
Заборонний. Який стосується … ЗАВІТРЕНИЙ
, ЗАВІТРЯНИЙ ЗАВІТРЕНИЙ – ЗАВІТРЯНИЙ
Завітрений. Темний, засмаглий від вітру; обвітрений. Вони були обоє завітрені, аж чорні (П.Панч); Мати – … ЗАВІШАНИЙ
, ЗАВІШЕНИЙ ЗАВІШАНИЙ – ЗАВІШЕНИЙ
Завішаний. Дієприкм. від завішати – заповнити багатьма почепленими, навішаними предметами. Мало не вся хата … ЗАВАЛ
, ЗАВАЛЬ ЗАВАЛ – ЗАВАЛЬ
Завал, -у. 1. Дія за знач. завалити. – Тут недавно стався завал. Бачиш – земля свіжа (Ю. Мокрієв). 2. Нагромадження, … ЗАВДАВАТИ
, ЗАДАВАТИ ЗАВДАВАТИ – ЗАДАВАТИ
Завдавати, -даю, -даєш. Переважно чинити комусь щось неприємне; викликати, спричиняти щось неприємне; … ЗАВДАННЯ
, ЗАДАЧА ЗАВДАННЯ – ЗАДАЧА
Завдання, р. мн. -ань. Наперед визначений, запланований обсяг робіт, якесь доручення; те, що хочуть здійснити … ЗАВДЯКИ
, ДЯКУЮЧИ ЗАВДЯКИ – ДЯКУЮЧИ
Завдяки (кому, чому), прийм. Вживається переважно при вказуванні на причини, які дають бажаний наслідок. Івась … ЗАВДЯЧУВАТИ -ую, -уєш (кому, чому чим). Бути зобов’язаним комусь, чомусь чим-небудь, за що-небудь; мати щось завдяки комусь, чомусь. Він перебрав багато … ЗАВЕРШЕННЯ
, ЗАВЕРШЕНІСТЬ ЗАВЕРШЕННЯ – ЗАВЕРШЕНІСТЬ
Завершення. Здійснення, доведення чогось до остаточного кінця; закінчення: завершення роботи, завершення … ЗАВЕРШУВАТИ
, ЗВЕРШУВАТИ ЗАВЕРШУВАТИ – ЗВЕРШУВАТИ
Завершувати, -ую, -уєш, завершити, -шу, -шиш. Здійснювати, доводити що-небудь до кінця, закінчувати; … ЗАВМИРАТИ
, ЗАВМЕРТИ ЗАВМИРАТИ, ЗАВМЕРТИ
-мру, -мреш. Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про істоти); переставати діяти, рухатися (про машини, … ЗАГАЛЬНИЙ
, СПІЛЬНИЙ ЗАГАЛЬНИЙ – СПІЛЬНИЙ
Загальний. Який стосується всіх, усього, поширюється на всіх, усе; який містить тільки найголовніше, основне, … ЗАГОТ... Перша частина складних слів, що відповідає словам заготівля, заготівельний; пишеться разом: заготзерно, заготконтора. ЗАГРОЖУВАТИ
, ПОГРОЖУВАТИ ЗАГРОЖУВАТИ – ПОГРОЖУВАТИ
Загрожувати, -ую, -уєш. 1. Містити в собі, становити якусь небезпеку. Артамонову загрожувала сліпота … ЗАДВІРКИ
, ЗАДВІРОК ЗАДВІРКИ – ЗАДВІРОК
Задвірки, -ів, мн. Місце за дворами, позад будинків, хат; переносно – закуток: на задвірках. Козак задвірками … ЗАДУМ
, ЗАДУМА ЗАДУМ – ЗАДУМА
Задум, -у. Задуманий план дій, намір; основна ідея твору. Задум Кирилика здавався їй зухвалим, занадто вже сміливим … ЗАДУМАТИ
, НАДУМАТИ ЗАДУМАТИ – НАДУМАТИ
Задумати. 1. Міркуючи, вирішити щось. Задумала Орлиха свого Василя одружити (Марко Вовчок); Тарас розумів, що … ЗАЗДАЛЕГІДЬ присл. За якийсь час до чого-небудь; наперед. – Не вбивайтесь, мамо, заздалегідь. Ще хто його знає, як воно буде (І.Нечуй-Левицький); Треба … ЗАЗНАВАТИ -наю, -наєш (чого). 1. Пізнавати на власному досвіді, переживати щось переважно негативне; відчувати щось. Вж. зі сл.: горя, експлуатації, … ЗАКОРДОН
, ЗА КОРДОН
, ЗАРУБІЖЖЯ ЗАКОРДОН – ЗА КОРДОН – ЗАРУБІЖЖЯ
Закордон, -у, розм. Чужоземні, зарубіжні країни. – Однієї морозної ночі спалахнув на економії … ЗАКОРДОННИЙ
, ЗАРУБІЖНИЙ ЗАКОРДОННИЙ – ЗАРУБІЖНИЙ
Закордонний. Який стосується закордону; який міститься, живе, здійснюється, виготовляється або видається … ЗАКРИВАТИ Двері, вікно, ворота, шафу, скриню тощо – переважно зачиняти. Повіки очей – переважно заплющувати. ЗАМІШАНИЙ
, ЗАМІШЕНИЙ ЗАМІШАНИЙ – ЗАМІШЕНИЙ
Замішаний. Дієприкм. від замішати – зробити однорідною сумішшю; втягнути в якусь справу: замішана корові … ЗАМОЖНИЙ Який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; який характеризується достатком; багатий. Вж. зі сл.: господар, двір, дім, … ЗАПИТАННЯ
, ПИТАННЯ ЗАПИТАННЯ – ПИТАННЯ
Запитання, р. мн. -ань. Звертання до когось, яке потребує відповіді, роз’яснення тощо: відповідати на … ЗАПОБІГАТИ
, ЗАПОБІГТИ ЗАПОБІГАТИ, ЗАПОБІГТИ, -іжу, -іжиш.
1. (чому). Заздалегідь відвертати щось неприємне, не бажане, не допускати його. Вж. зі сл.: … ЗАПОРУКА
, ПОРУКА ЗАПОРУКА – ПОРУКА
Запорука. Запевнення, гарантія в чомусь; джерело, основа, які забезпечують що-небудь. – Якщо ти її так кохаєш, – … ЗАПРАЦЮВАТИСЯ
, ЗАРОБИТИСЯ ЗАПРАЦЮВАТИСЯ – ЗАРОБИТИСЯ
Запрацюватися, -ююся, -юєшся, розм. Заглибившись у роботу, не помічати нічого або втомитися. – Я радий, … ЗАП’ЯСТОК
, ЗАП’ЯСТЯ
, ЗАП’ЯТОК ЗАП’ЯСТОК, ЗАП’ЯСТЯ – ЗАП’ЯТОК
Зап’ясток, -тка, зап’ястя. Частина руки, що прилягає до передпліччя; частина передньої кінцівки у … ЗАРАДЖУВАТИ
, ЗАРАДИТИ ЗАРАДЖУВАТИ, -ую, -уєш, ЗАРАДИТИ, -джу, -диш.
Знаходити вихід із скрутного становища; допомагати кому-небудь. Вона з … ЗАРАЖАТИ
, ЗАРЯДЖАТИ ЗАРАЖАТИ – ЗАРЯДЖАТИ
Заражати, заразити, -ажу, -азиш. Передавати заразу комусь, чомусь, а також переносно: заражати лишаями, … ЗАРАЗНИЙ
, ЗАРАЗЛИВИЙ ЗАРАЗНИЙ – ЗАРАЗЛИВИЙ
Заразний. Який має здатність передаватися (про хвороби).
Заразливий. 1. Те саме, що заразний. 2. … ЗАРОЗУМІЛИЙ Який поводиться гордовито, занадто самовпевнено, пихато, вважаючи себе в чомусь вищим від інших. Панна Наталя трохи зарозуміла й розпещена …
|
