ТРИМЕСТР -у. Частина навчального року (три місяці) у вищих навчальних закладах деяких країн. ТРИПЛАН -а. Літак з трьома площинами крил, розміщеними паралельно одна над одною. ТРИПЛЕКС -у. 1. Матеріал, що складається з трьох шарів силікатного або органічного скла і склеювального шару (як правило, з полівінілбутиралю). 2. … ТРИПЛЕТ -у. 1. Система, що складається з трьох частин – наприклад, сукупність трьох близьких за своїми властивостями елементарних частинок. 2. Третій … ТРИПТИХ -а. Композиція з трьох картин, малюнків, барельєфів тощо, об’єднаних спільною темою, мотивом і т. ін.: хореографічний триптих. ТРИФТОНГ -а, лінгв. Поєднання трьох голосних звуків в одному складі. ТРОЄ трьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: ведмедів, дядьків, коней, купців, мисливців, партизанів, слуг, хлопців, вікон, літ, полотен, голів, дівчат, … ТРОЇТИ
, ТРУЇТИ ТРОЇТИ – ТРУЇТИ
Троїти, трою, троїш. 1. Ділити натроє. 2. Збільшувати втроє; потроювати.
Труїти, трую, труїш. Винищувати … ТРОМБ I
-у. Кров’яний згусток, що утворився в кровоносній судині або в порожнині серця.
II
-у. Руйнівної сили атмосферний вихор у … ТРОМБІН
, ТРОМБОН
, ТРОМБОЗ ТРОМБІН – ТРОМБОН – ТРОМБОЗ
Тромбін, -у. Фермент, який зумовлює зсідання крові.
Тромбон, -а. Мідний духовий інструмент, … ТРОП -а. Слово або вислів, вживаний у переносному значенні для досягнення якнайбільшої виразності (метафора, метонімія, гіпербола, епітет тощо). ТРОПОСФЕРА Нижня частина атмосфери, що переходить у стратосферу. ТРОФО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "живлення"; пишеться разом: трофолаксис, трофоневроз. ТРУНОК -нку. 1. Напій (переважно алкогольний); відвар трав, коріння, призначений для лікувальних та інших потреб. Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, … ТРУПА Колектив артистів театру або цирку: балетна трупа, гастрольна трупа, мандрівна трупа, трупа театру. ТРЬОХ...
, ТРИ... ТРЬОХ... – ТРИ...
Вживаються як двох... і дво... (див.).
Трьох...: трьохадресний, трьохелектродний, трьох’ярусний (і … ТРЮМО невідм. с. 1. Високе стояче (спочатку простінкове) дзеркало. Просто проти неї велике на всю стіну стояло трюмо (А.Головко). 2. Простінок між … ТУМАН I
-у. Скупчення в атмосфері конденсованої водяної пари (дрібних крапельок води, кристаликів льоду або їх суміші).
II
-а. … ТУПАТИ
, ТЮПАТИ ТУПАТИ – ТЮПАТИ
Тупати. Стукати ногами об щось тверде; іти, ходити. Тупає \[Лісовик\] з злості ногою (Леся Українка); Танцював він, … ТУПИТИ
, ТУПІТИ
, ТУПІШАТИ ТУПИТИ – ТУПІТИ – ТУПІШАТИ
Тупити, -плю, -пиш, перех. Робити тупим. Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Гострив щодня, бо й … ТУР I
-у. 1. Один оберт по колу в танці: тур вальсу. Лише три тури протанцювала Лора з Васютою (Ю.Шовкопляс). 2. Частина якогось змагання, … ТУР... Перша частина складних слів, що відповідає слову туристський; пишеться разом: турбаза, турпохід. ТУРБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову турбінний; пишеться разом: турбогвинтовий, турбокомпресор. ТУРИСТИЧНИЙ
, ТУРИСТСЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ – ТУРИСТСЬКИЙ
Туристичний. Який стосується туризму: туристичний довідник, туристичне бюро, туристичний … ТУРНЮР -а, заст. Модна наприкінці XIX ст. частина жіночого туалету у вигляді подушечки, яка підкладалася під сукню нижче талії для надання постаті … ТУШ I
-і, ор. -шшю, ж. Рідка або густа фарба, звичайно чорного, дуже стійкого кольору, яку вживають для креслення, малювання пензлем або пером … ТУШКУВАТИ
, ТУШУВАТИ ТУШКУВАТИ – ТУШУВАТИ
Тушкувати, -ую, -уєш. Варити м’ясо, овочі в закритому посуді на слабкому вогні у власному соку: тушкувати … ТЬМЯНІТИ
, ТЬМЯНІШАТИ ТЬМЯНІТИ – ТЬМЯНІШАТИ
Тьмяніти. Ставати тьмяним, тьмянішим; виділятися невиразно, нечітко; бути позбавленим блиску, яскравості. … ТЮЛЬКА
, КАМСА
, ХАМСА ТЮЛЬКА – КАМСА, ХАМСА
Тюлька. Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих.
Камса, хамса. Дрібна морська промислова … ТЮРБО невідм., с. Донна хижа риба родини камбалових, що має промислове значення. Поширена в Середземному морі та в Атлантичному океані. ТЮРКИ
, ТУРКИ
, ТУРКМЕНИ ТЮРКИ – ТУРКИ – ТУРКМЕНИ
Тюрки, -ів, мн. (одн. тюрок, -рка). Велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, … ТЯГОВИЙ
, ТЯГЛОВИЙ ТЯГОВИЙ – ТЯГЛОВИЙ
Тяговий. Призначений для переміщення чого-небудь: тягова машина, тяговий трос, тяговий пристрій, тяговий …
|
