Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Літературне слововживання →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


БАЙ , БЕЙ

        БАЙ – БЕЙ         Бай, бая, ор. баєм. У колишній Середній Азії – багач, великий землевласник або скотар. Всі уже догадувалися, що цього року аул відкочує набагато далі, ніж завжди, тільки ніхто не наважувався розпитувати про це грізного бая (З.Тулуб).         Бей, бея. 1. У країнах Близького й Середнього Сходу – титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників; бек. – Слухай-но, озвалась Сальтане до перекупки, – йди-но ти собі звідси, бо як прийде бей, то будеш ти знати, він таких, як ти, не любить (Леся Українка); Ти повинен сказати, що тебе прислав перекопський бей, який іде на допомогу ханові (В.Малик). 2. Додаток до імені в значенні "пан": Арслан-бей.
Латинська транскрипцiя: [bay bey]
→ БАЙДУЖИЙ         1. (до кого-чого, рідше на що і без додатка). Який не звертає уваги на когось, щось, не виявляє зацікавлення. Все здасться йому чужим, …
← БАЗУВАТИСЯ         -ується 1. (на чому). Мати щось за основу, ґрунтуватися на чому-небудь. Рослинний орнамент у своїй основі глибоко реалістичний, базується на …



загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.