БІБЛІОГРАФІЯ МУЗИЧНА (від гр. biblio - книга і grapho - пишу) - 1. Посібники (огляди, показники, списки, каталоги тощо), які містять систематизовані відомості щодо робіт … БІБЛІОТЕКИ МУЗИЧНІ зібрання друкованої музичної літератури, літератури про музику та рукописів, пов’язаних з музичним мистецтвом і призначених для індивідуального і … БІБОП = бі боп
= бі-боп
= бібап
= рібап
= мінтонс
стиль (англ. bebop) - звуконаслідувальна назва сучасного джазового стилю, який змінив свінг. Б. … БІГ-БЕНД (англ. big band - великий оркестр) - великий джазовий оркестр з 17 - 20-ти музикантів. Б.-б. складається з двох груп - мелодичної (саксофони або … БІНАУРАЛЬНИЙ ЕФЕКТ (від лат. bini - два і auris - вухо) - здатність людини визначати напрям джерела звуку. Б.е. відіграє важливу роль у вокальній педагогіці та … БІОМЕХАНІКА (від гр. bios - життя і logos - наука) - наука про механічні властивості живого організму та його органів і систем, а також їх механічні рухи. Б. має … БІОФІЗИКА (від гр. bios - життя і physis - природі) - наука, яка вивчає фізичні та фізико-хімічні явища в живих організмах, їх структуру та властивості, а … БІТ (англ. beat - удар) - 1. Метроритмічна структура джазового такту, спосіб акцентування такту інструментами ритмогрупи, рівномірне чергування однаково … БАБЛЕГАМ (від англ. bubble - пузир і gum - гумка - дитяча жувальна гумка, з якої можна надути пузирі) - комерційний стиль популярної музики, що з’явився … БАГАТЕЛЬ (фр. bagatelle - дрібничка) - невелика, технічно нескладна та граціозна за характером музична п’єса, найчастіше для фортепіано. Цей жанр музичної … БАГАТОГОЛОССЯ склад музики, заснований на поєднанні трьохі більше самостійних голосів (див. Поліфонія) або мелодії з акомпанементом чи акордовим супроводом (див. … БАДИНАЖ = бадиничі
(фр. badinage, від badinerie - вибрики, пустощі, жарти) - назва частин інструментальних п’єс, подібних до скерцо, з сюїт французьких та … БАДХЕН в давньоєврейському побуті професійний блазень, який на весіллях та родинних святах розважав гостей веселими та сатиричними пісеньками і куплетами. БАЗА в естрадній музиці - ансамбль або його частина, яка виконує функцію супроводу солістів - лідерів. БАЛАБАН 1. Узбецький і таджицький духовий язичковий музичний інструмент з вузьким дерев’яним стволом з сімома ігровими отворами. Звукоряд - діатонічний, … БАЛАЛАЙКА російський народний щипковий інструмент з дерев’яним корпусом трикутної форми й трьома (раніше двома) струнами, досить поширений і в Україні. Звук … БАЛАМАН азербайджанський язичковий духовий інструмент з тутового чи абрикосового дерева з кулеподібною голівкою та дев’ятьма ігровими отворами. Звукоряд - … БАЛАФО = балафон
= бала
= бало
ударний інструмент з родини ідіофонів, набір дерев’яних пластинок з резонатором - порожнім гарбузом. Різновид маримби, … БАЛЕТ (фр. ballet, від лат. ballo - танцюю) - 1. Музично-хореографічна вистава, де художній зміст, думки та почуття дійових осіб розкриваються засобами … БАЛЕТМЕЙСТЕР (нім. Balletmeister - автор-режисер-хореограф, постановник балетів, танців та хореографічних сцен в операх, оперетах, драматичних виставах та … БАЛЕТО (іт. balletto - маленький танець) - 1. Невеликий вокальний або інструментальний поліфонічний твір танцювального характеру, подібний до мадригалу, … БАЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ сучасна назва танців, призначених для масового виконання на вечорах відпочинку, танцювальних майданчиках та побутових вечірках тощо. Широкої … БАЛЯБІЛЬ = балабіле
(іт. ballabile - танець, балет) - 1. Загальний танець, який завершує оперу або її дію. 2. Танцювальні номери, балетний дивертисмент в … БАМБУЛА (англ. bambula) - 1. Ударний музичний інструмент афро-американського походження невизначеної висоти звуку з родини мембранофонів, бамбукова діжечка з … БАНДЖО (англ. bangjo) - народний струнний щипковий інструмент американських негрів, який нагадує невеликий барабанчик з довгим грифом та 4 - 9 струнами. … БАНДОЛА (ісп. bandola) - латиноамериканський струнний щипковий інструмент з грушоподібним корпусом та 4 - 10 подвійними металевими струнами. Звук … БАНДУРИСТ український народний співець, в минулому - мандрівний сліпий музикант з поводирем, який виконував, думи, народні пісні та інші твори, часто власного … БАНСУРІ = бансрі
індійський духовий інструмент, схожий на поздовжню флейту. БАНЬГУ = даньпігу
китайський ударний інструмент з родини мембранофонів, однобічний барабан. Застосовується в народній музиці, китайському оперному театрі … БАНЬХУ китайський двострунний смичковий інструмент з корпусом із відсіченого кокосового горіха та довгою шийкою без ладів. Стрій Б.: d2, a2. Діапазон … БАРІОЛАЖ (фр. bariolage - строкато розмальовувати) - швидке чергування двох суміжних струн - відкритої верхньої та скорочуваної(тієї, на якій виконується … БАРАБАН ударний музичний інструмент непевної висоти звуку з родини мембранофонів. Має вигляд циліндра, з двох боків обтягнутого шкірою. 1. Малий (військовий) … БАРД (англ. bard - співець) - 1. Народний співець - сказитель давніх кельтських родів, в середні віки - валійський, ірландський, шотландський професійний … БАРД-РОК (англ. bard - співець і рок) - широкий спектр форм року, основою якого є авторська пісня в сольному (акустичному) або груповому виконанні. БАРЕЛ-ХАУЗ (англ. barrelihouse) - виконавська манера негритянських ресторанних піаністів, яка походить від блюзу і спирається на протиставлення синкопованої … БАРИТОН (від гр. barytonos - грубоголосий, грубозвучний) - 1. Чоловічий голос, проміжний між тенором та басом. Існують ліричні, лірико - драматичні та … БАРИТОНОВИЙ КЛЮЧ 1. Ключ з групи фа (F). Означає, що нота Фа малої октави знаходиться на третій лінійці нотного стану. 2. Ключ з групи до (C). Означає, що нота до … БАРКАРОЛА (від іт. barka - човен) - пісня човняра, надзвичайно поширена у Венеції наспівна вокальна або інструментальна п’єса. Розмір 6/8. Характерний … БАРОКО (від іт. barocco - примхливий) - 1. Стиль європейського мистецтва (переважно образотворчого і архітектури) XVI - XVIII ст. Твори музичного Б. … БАРОРЕЦЕПЦІЯ (від гр. baros - тягар і receptie - приймати) - здатність за допомогою нервових волокон відчувати звуковий тиск під час фонації. Б. є важливим … БАС (іт. basso - низький) - 1. Низький чоловічий голос значної сили та насиченого тембру. Розрізняють Б. - кантанте (високий, співучий), центральний Б. … БАС-ГІТАРА (англ. bass-guitar) - електрогітара, де замість акустичного корпусу є дошка з грифом, на якому розміщено 20 ладів. Найчастіше має 4 струни, інколи … БАС-КЛАРНЕТ дерев’яний духовий музичний інструмент, різновид кларнету, який має великі динамічні можливості. Діапазон від B1 до f2, звучить на октаву вище … БАСЕТГОРН (нім. Bassethorn від бас та горн) - духовий інструмент з родини кларнетів, з кінця ХІХ ст. - альтовий різновид кларнету. Стрій Б. in F, інколи in Es. … БАСО ОСТІНАТО (іт. basso ostinato - впертий, постійний, настирливий бас) - 1. Мелодичний рисунок, що безперервно повторюється в басовому голосі музичного твору, … БАСО-ПРОФУНДОВИЙ КЛЮЧ ключ з групи фа (F). Означає, що нота фа малої октави знаходиться на п’ятій лінійці нотного стану (див. Ключ та Додаток ІІ) . БАСОВИЙ КЛЮЧ ключ з групи фа (F); один з основних ключів сучасного нотопису. Означає, що нота фа малої октави розташована на четвертій лінійці нотного стану (див. … БАСОЛЯ (українське), басетля (бєлоруське) - народний струнний смичковий інструмент, за формою та розмірами подібний до віолончелі. Застосовується в народних … БАСТАРДА = віола
(від іт. bastardo - гибрід) - старовинний смичковий теноровий інструмент типу гамби (див. Віоли) з 6 – 7 ігровими та кількома резонансними …
| 