БІБЛІОГРАФІЯ МУЗИЧНА (від гр. biblio - книга і grapho - пишу) - 1. Посібники (огляди, показники, списки, каталоги тощо), які містять систематизовані відомості щодо робіт
БІБЛІОТЕКИ МУЗИЧНІ зібрання друкованої музичної літератури, літератури про музику та рукописів, пов’язаних з музичним мистецтвом і призначених для індивідуального і
БІБОП = бі боп
= бі-боп
= бібап
= рібап
= мінтонс
стиль (англ. bebop) - звуконаслідувальна назва сучасного джазового стилю, який змінив свінг. Б.
БІГ-БЕНД (англ. big band - великий оркестр) - великий джазовий оркестр з 17 - 20-ти музикантів. Б.-б. складається з двох груп - мелодичної (саксофони або
БІНАУРАЛЬНИЙ ЕФЕКТ (від лат. bini - два і auris - вухо) - здатність людини визначати напрям джерела звуку. Б.е. відіграє важливу роль у вокальній педагогіці та
БІОМЕХАНІКА (від гр. bios - життя і logos - наука) - наука про механічні властивості живого організму та його органів і систем, а також їх механічні рухи. Б. має
БІОФІЗИКА (від гр. bios - життя і physis - природі) - наука, яка вивчає фізичні та фізико-хімічні явища в живих організмах, їх структуру та властивості, а
БІТ (англ. beat - удар) - 1. Метроритмічна структура джазового такту, спосіб акцентування такту інструментами ритмогрупи, рівномірне чергування однаково
БАБЛЕГАМ (від англ. bubble - пузир і gum - гумка - дитяча жувальна гумка, з якої можна надути пузирі) - комерційний стиль популярної музики, що з’явився
БАГАТЕЛЬ (фр. bagatelle - дрібничка) - невелика, технічно нескладна та граціозна за характером музична п’єса, найчастіше для фортепіано. Цей жанр музичної
БАГАТОГОЛОССЯ склад музики, заснований на поєднанні трьохі більше самостійних голосів (див. Поліфонія) або мелодії з акомпанементом чи акордовим супроводом (див.
БАДИНАЖ = бадиничі
(фр. badinage, від badinerie - вибрики, пустощі, жарти) - назва частин інструментальних п’єс, подібних до скерцо, з сюїт французьких та
БАДХЕН в давньоєврейському побуті професійний блазень, який на весіллях та родинних святах розважав гостей веселими та сатиричними пісеньками і куплетами. БАЗА в естрадній музиці - ансамбль або його частина, яка виконує функцію супроводу солістів - лідерів. БАЛАБАН 1. Узбецький і таджицький духовий язичковий музичний інструмент з вузьким дерев’яним стволом з сімома ігровими отворами. Звукоряд - діатонічний,
БАЛАЛАЙКА російський народний щипковий інструмент з дерев’яним корпусом трикутної форми й трьома (раніше двома) струнами, досить поширений і в Україні. Звук
БАЛАМАН азербайджанський язичковий духовий інструмент з тутового чи абрикосового дерева з кулеподібною голівкою та дев’ятьма ігровими отворами. Звукоряд -
БАЛАФО = балафон
= бала
= бало
ударний інструмент з родини ідіофонів, набір дерев’яних пластинок з резонатором - порожнім гарбузом. Різновид маримби,
БАЛЕТ (фр. ballet, від лат. ballo - танцюю) - 1. Музично-хореографічна вистава, де художній зміст, думки та почуття дійових осіб розкриваються засобами
БАЛЕТМЕЙСТЕР (нім. Balletmeister - автор-режисер-хореограф, постановник балетів, танців та хореографічних сцен в операх, оперетах, драматичних виставах та
БАЛЕТО (іт. balletto - маленький танець) - 1. Невеликий вокальний або інструментальний поліфонічний твір танцювального характеру, подібний до мадригалу,
БАЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ сучасна назва танців, призначених для масового виконання на вечорах відпочинку, танцювальних майданчиках та побутових вечірках тощо. Широкої
БАЛЯБІЛЬ = балабіле
(іт. ballabile - танець, балет) - 1. Загальний танець, який завершує оперу або її дію. 2. Танцювальні номери, балетний дивертисмент в
БАМБУЛА (англ. bambula) - 1. Ударний музичний інструмент афро-американського походження невизначеної висоти звуку з родини мембранофонів, бамбукова діжечка з
БАНДЖО (англ. bangjo) - народний струнний щипковий інструмент американських негрів, який нагадує невеликий барабанчик з довгим грифом та 4 - 9 струнами.
БАНДОЛА (ісп. bandola) - латиноамериканський струнний щипковий інструмент з грушоподібним корпусом та 4 - 10 подвійними металевими струнами. Звук
БАНДУРИСТ український народний співець, в минулому - мандрівний сліпий музикант з поводирем, який виконував, думи, народні пісні та інші твори, часто власного
БАНСУРІ = бансрі
індійський духовий інструмент, схожий на поздовжню флейту. БАНЬГУ = даньпігу
китайський ударний інструмент з родини мембранофонів, однобічний барабан. Застосовується в народній музиці, китайському оперному театрі
БАНЬХУ китайський двострунний смичковий інструмент з корпусом із відсіченого кокосового горіха та довгою шийкою без ладів. Стрій Б.: d2, a2. Діапазон
БАРІОЛАЖ (фр. bariolage - строкато розмальовувати) - швидке чергування двох суміжних струн - відкритої верхньої та скорочуваної(тієї, на якій виконується
БАРАБАН ударний музичний інструмент непевної висоти звуку з родини мембранофонів. Має вигляд циліндра, з двох боків обтягнутого шкірою. 1. Малий (військовий)
БАРД (англ. bard - співець) - 1. Народний співець - сказитель давніх кельтських родів, в середні віки - валійський, ірландський, шотландський професійний
БАРД-РОК (англ. bard - співець і рок) - широкий спектр форм року, основою якого є авторська пісня в сольному (акустичному) або груповому виконанні. БАРЕЛ-ХАУЗ (англ. barrelihouse) - виконавська манера негритянських ресторанних піаністів, яка походить від блюзу і спирається на протиставлення синкопованої
БАРИТОН (від гр. barytonos - грубоголосий, грубозвучний) - 1. Чоловічий голос, проміжний між тенором та басом. Існують ліричні, лірико - драматичні та
БАРИТОНОВИЙ КЛЮЧ 1. Ключ з групи фа (F). Означає, що нота Фа малої октави знаходиться на третій лінійці нотного стану. 2. Ключ з групи до (C). Означає, що нота до
БАРКАРОЛА (від іт. barka - човен) - пісня човняра, надзвичайно поширена у Венеції наспівна вокальна або інструментальна п’єса. Розмір 6/8. Характерний
БАРОКО (від іт. barocco - примхливий) - 1. Стиль європейського мистецтва (переважно образотворчого і архітектури) XVI - XVIII ст. Твори музичного Б.
БАРОРЕЦЕПЦІЯ (від гр. baros - тягар і receptie - приймати) - здатність за допомогою нервових волокон відчувати звуковий тиск під час фонації. Б. є важливим
БАС (іт. basso - низький) - 1. Низький чоловічий голос значної сили та насиченого тембру. Розрізняють Б. - кантанте (високий, співучий), центральний Б.
БАС-ГІТАРА (англ. bass-guitar) - електрогітара, де замість акустичного корпусу є дошка з грифом, на якому розміщено 20 ладів. Найчастіше має 4 струни, інколи
БАС-КЛАРНЕТ дерев’яний духовий музичний інструмент, різновид кларнету, який має великі динамічні можливості. Діапазон від B1 до f2, звучить на октаву вище
БАСЕТГОРН (нім. Bassethorn від бас та горн) - духовий інструмент з родини кларнетів, з кінця ХІХ ст. - альтовий різновид кларнету. Стрій Б. in F, інколи in Es.
БАСО ОСТІНАТО (іт. basso ostinato - впертий, постійний, настирливий бас) - 1. Мелодичний рисунок, що безперервно повторюється в басовому голосі музичного твору,
БАСО-ПРОФУНДОВИЙ КЛЮЧ ключ з групи фа (F). Означає, що нота фа малої октави знаходиться на п’ятій лінійці нотного стану (див. Ключ та Додаток ІІ) . БАСОВИЙ КЛЮЧ ключ з групи фа (F); один з основних ключів сучасного нотопису. Означає, що нота фа малої октави розташована на четвертій лінійці нотного стану (див.
БАСОЛЯ (українське), басетля (бєлоруське) - народний струнний смичковий інструмент, за формою та розмірами подібний до віолончелі. Застосовується в народних
БАСТАРДА = віола
(від іт. bastardo - гибрід) - старовинний смичковий теноровий інструмент типу гамби (див. Віоли) з 6 – 7 ігровими та кількома резонансними
|