Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Музичні терміни →  А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A

Слова на лiтеру В (91)

1 2 > >>
ВІБРАФОН
(нім. Vibraphone, від лат. vibro - коливання та гр. phone - звук) - ударний інструмент з родини ідіофонів, що складається з двох рядів металевих …
ВІБРАЦІЙНЕ ВІДЧУТТЯ
(від лат. vibratio - коливання) - відчуття, яке виникає внаслідок коливань переривчастих подразників - камертона, струменя повітря, що надходить з …
ВІБРАЦІЯ
(лат. vibratio - коливання) - 1. Коливання джерела звуку (вібратора - струни, голосових складок, стовпа повітря тощо) і пов’язаного з ним резонатора. …
ВІВАТ
= віватний кант (лат. vivat - хай живе) - форма урочистого православного гімну, яка виникла в духовній музиці часів Петра І. Виконувався хором або …
ВІВАЧЕ
(іт. vivace - жвавий) - жвавий темп, більш швидкий, ніж алегро, але повільніший, ніж престо (Додаток ХІ).
ВІВО
(іт. vivo - жваво) - натхнений, жвавий, швидкий темп виконання музичного твору, близький до віваче.
ВІДКРИТА СТРУНА
струна, не притиснута до грифа під час гри на струнних інструментах (скрипкових, домрових, балалайці, бандурі, гітарі тощо).
ВІДПОВІДЬ
в імітаційних поліфонічних формах (інвенції, канони та ін.) - імітація теми; у фузі - супутник, імітаційне проведення темив домінантовій або …
ВІДХИЛЕННЯ
короткочасний перехід з головної тональності у побічну без закріплення в ній та поверненням в головну.
ВІЙСЬКОВА МУЗИКА
музика, призначена для стройового навчання і патріотичного виховання війська. З’явилась ще у часи Давньої Руси, була поширена серед запорізького …
ВІЙСЬКОВИЙ ОРКЕСТР
див. духовий оркестр.
ВІЛАНЕЛЛА
(іт. villanella - сільська пісня) - італійська (неаполітанська) пісня багатоголосного складу XVI - першої половини XVII ст.
ВІЛОТА
(іт. villotta) - італійська народна танцювальна пісня багатоголосного складу, поширена в XV - XVII ст.
ВІЛЬНА ФОРМА
довільна форма музичних творів, яка не підпорядковується типовим структурним побудовам (див. Музична форма).
ВІЛЬНИЙ СТИЛЬ
стиль поліфонічної музики, якій відрізняється від суворого стилю значним урізноманітненням побудови мелодії, пануванням мажорного і мінорного ладів, …
ВІЛЬЯНСИКО
(ісп. villancico - сільська пісня) - іспанська пісня XVI - XVI ст. для одного або кількох голосів, яка виконувалась у супроводі віуели.
ВІОЛА ДА ГАМБА
тенорова віола. За розміром близька до віолончелі. Має шість струн (D, G, c, e, a, d1). Найбільш поширеною В.д.г. була в XVI - XVIII ст. Музику для …
ВІОЛА-БАСТАРДА
смичковий інструмент з групи віол, поширений в XVI - XVII ст. В.б. мала 6 - 7 ігрових струн, інколи також резонансні струни. Найбільш популярною …
ВІОЛЕТА
маленька віола з трьома - чотирма струнами, інша назва - віола-пікколо.
ВІОЛИ
1. Назва групи старовинних смичкових інструментів, які відрізняються за розмірами, теситурою, кількістю струн, формою резонаторних отворів тощо, а …
ВІОЛОНЧЕЛЬ
(іт. violoncello) - струнний смичковий інструмент з родини скрипок. Настроюється на октаву нижче за альт (C, G, d, a); нотується в басовому (верхній …
ВІРЕЛЕ
(фр. virelai - крутитись) - танцювальна пісня, поширена в Іспанії, Італії та Франції XII - XV ст. серед трубадурів і труверів.
ВІРТУАЛЬНИЙ
(від лат. virtualis - уявний, можливий, стійкий, сильний) - уявний цілісний об’єкт, який не можна сприймати як реальний, але такий, що за певних умов …
ВІРТУОЗ
(від іт. virtuoso - дослівно мужній, доблесний) - артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва.
ВІРТУОЗНА МУЗИКА
технічно складна музика, яка дозволяє виконавцю показати майстерність володіння голосом або інструментом.
ВІУЕЛА
(ісп. vihuela) - іспанський щипковий інструмент, схожий на гітару з опуклим дном. Звичайно має п’ять струн, які настроюються, як у віоли.
ВАЛІХА
= валіа (valiha) - подібний до цитри мадагаскарський струнний щипковий інструмент, який має циліндричний бамбуковий корпус - резонатор та від 7 до …
ВАЛТОРНА
(нім. Waldhorn - лісовий ріг) - мідний духовий мундштучний інструмент з м’яким, теплим тембром звуку, що інколи нагадуєлюдський голос. Походить від …
ВАЛЬС-БОСТОН
див. Бостон.
ВАЛЬС-МАЗУРКА
бальний танець, який виник у Франції в середині XIX ст. Темп мазурки. Музичний розмір 3/4 або 3/8.
ВАЛЬЦІ
(нім. walze - ролик, циліндр) - додатковий пристрій механізму органа для включення та виключення регістрів, зміни динамікизвучання - від ppp до fff.
ВАМБІ
= кісумба = убо африканській струнний щипковий інструмент з корпусом з порожньої тикви або дерева, струни з волосу. Грають на В. пальцями, …
ВАМПУКА
опера-пародія, що піддає висміюванню умовності та рутину оперних спектаклів. Перша В. належить В.Еренбергу (1909). Назва В. стала прозивною для …
ВАРІАЦІЙНА ФОРМА
див. варіації.
ВАРУ-ВАРУ
сучасний бальний танець на музику Р.Паулса. Музичний розмір 4/4, виконується в помірному темпі.
ВАР’ЄТЕ
(ар. variete, від лат. varietas - різноманітність) - вид театру легкого жанру, де поєднуються види театрального, танцювального, музичного, циркового, …
ВВІДНИЙ СЕПТАКОРД
септакорд, побудований на VII ступені.
ВВІДНИЙ ТОН
1. Нестійкий звук ладу, який розташований на ступінь вище або нижче тоніки і гостро тяжіє до неї. 2. Висхідний (або нижній) В.т. - VII ступінь. 3. …
ВВІДНОТОНОВІСТЬ
специфічна гострота півтонового тяжіння, виявом і загостренням якої може вважатись мелодична альтерація,яка утворює штучні ввідні тони.
ВЕЛИКА ОКТАВА
частина музичного звукоряду. Звуки В.о. позначаються: 1) в басовому ключі від ноти до на другій додатковій лінійці знизу до ноти сі на другій …
ВЕЛИКИЙ БАРАБАН
див. барабан.
ВЕЛИКИЙ СПІВ
один із співів православної церкви другої половини XVI ст. В.с. - вершина розвитку знаменного співу. Відзначається багатством мелодики, великою …
ВЕЛИКИЙ ТРИЗВУК
те ж саме, що мажорний тризвук.
ВЕНТИЛЬ
(нім. Ventil - клапан, від лат. ventilo - дути, продувати) - основний механічний пристрій, призначений для змінювання довжини каналу мундштучного …
ВЕРБУНКОШ
стиль угорської танцювальної музики, який виник в XVIII ст. внаслідок злиття старовинних угорських народних жанрів під впливом балканських, …
ВЕРДЖІНЕЛ
(англ. virginal) - струнний клавішний інструмент, невеликий прямокутний клавесин. Обсяг звуковисотного діапазону – до чотирьох октав (С - с3). Був …
ВЕРНІКЕ ЦЕНТР
мовно-слухова зона кори головного мозку, розташована у задній третині верхньої скроневої звивини лівої півкулі. Порушення В.ц. призводить до втрати …
ВЕРТИКАЛЬ
(лат. verticalis - прямовисний) - одночасне звучання двох або кількох звуків. Одночасність звучання може бути фізичною (акорд) або психологічною …
ВЕРТИКАЛЬНО-РУХЛИВИЙ КОНТРАПУНКТ
див. Рухливий контрапункт.

1 2 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.