ДІЄЗ (від гр. diesis - півтон) - знак, який вказує на підвищення ступеня звукоряду на півтон. В буквеному позначенні- склад is. (Див. Додаток V). ДІАЛОГ (гр. dialogos - розмова двох осіб) - чергування музичних фраз, які почергово виконують два голоси чи інструменти (або один інструмент, але в різних
ДІАПАЗОН (від гр. dia pason (chordon) - через всі струни) 1. Звуковий обсяг співацького голосу, музичного інструменту, мелодії, звукоряду, який визначається
ДІАПАЗОН ДИНАМІЧНИЙ максимальна різниця між найбільшою і найменшою силою звуку (голосу або інструмента). Д.д. є однією з вимірюваних ознак майстерності виконавця і
ДІАТОНІКА (від гр. diatonos - переходити від тона до тона) - семиступенева система музичних звуків, що утворюється без використання альтерації послідовністю
ДІАТОНІЧНІ ІНТЕРВАЛИ інтервали, утворені між двома діатонічними, не зміненими хроматично (альтерацією) ступенями ладу (крім тритону); чисті (прима, кварта, квінта,
ДІАТОНІЧНІ ЛАДИ давньогрецькі лади, середньовічні лади, лади європейської народної музики, лади мажоро-мінорної системи (без хроматизмів). ДІАТОНІЧНА ГАМА поступенева послідовність основних звуків будь - якого діатонічного ладу. ДІАТОНІЧНИЙ ЗВУКОРЯД 1. Звукоряд, утворений з неальтерованих ступенів (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі), інакше - основний звукоряд. 2. Звукоряд, що містить альтеровані
ДІАТОНІЧНИЙ ПІВТОН інтервал малої секунди, утворений двома суміжними ступенями звукоряду (напр., сі - до; соль - ля-бемоль,ре-дієз - мі) Див. Хроматичний півтон. ДІАТОНІЧНИЙ ТОН інтервал великої секунди, утворений двома суміжними ступенями звукоряду (напр., фа - соль, сі - до-дієз). ДІАФОНІЯ (гр. dio - два, phone - звук) - 1. В Давній Греції - дисонанс на протилежність симфонії (консонансу). 2. В Середні віки - музика двоголосного складу. ДІВІЗІ (іт. divisi - роз’єднані) - в партіях однотипних музичних інструментів або хору знак (div.), що вимагає поділу виконавців на дві або більше
ДІЙСТВО Культовий святковий урочистий обряд, що обіймав театральну дію, танці, пісні, гру на музичних інструментах, і відбувався просто неба. З часом Д.
ДІМІНУЕНДО (іт. diminuendo - зменшуючи) - знак, що вказує на необхідність виконання музики з поступовим зменшенням сили звуку; те ж саме, що декрешендо
ДІМІНУЦІЯ (від лат. diminutio - зменшення) - 1. В мензуральній нотації - зменшення тривалості нот на 1/2, 1/3, 1/4 в голосах поліфонічного твору, Д.
ДІПЛІПІТО = нагора
грузинський ударний інструмент з мембранофонів, подібний до литавр. Входить до складу ансамблю сазандарі. ДАВЛУРІ грузинський народний танець. Повільна хороводна частина виконується групою, пожвавлена - парами. Музичний Розмір - 6/8, темп - повільний. ДАВНЬОГРЕЦЬКІ ЛАДИ система мелодичних ладів в музиці античної Греції, основу яких складали тетрахорди. Залежно від складу інтервалів розрізнювались діатонічні,
ДАГУШУ
, ДАГУ розповідь під великий барабан, китайське музично - оповідальне видовище, яке супроводжується грою на барабані та струнних інструментах. ДАЙНА (лит. daina) - загальна назва литовських народних пісень, найпоширеніший вид народної творчості. Д. властиві ліричність музичних та поетичних
ДАЙРА = даїр
= даура
грузинський ударний інструмент з родини мембранофонів, подібний до бубону. ДАЛА-ФИНДИР осетинський народний щипковий інструмент з дерев’яним корпусом, грифом та 2 - 3 струнами. Застосовується в народних ансамблях та оркестрах. ДАЛЕКІ ТОНАЛЬНОСТІ тональності другого та третього ступенів спорідненості (див. Спорідненість тональностей). ДАЛЬ СЕНЬО (іт. dal segno - від знака) - див. да капо. ДАНСА кубинський танець, який походить від контрдансу. Музичний розмір - 2/4, темп помірний та помірно швидкий, ритм синкопований. ДАНСОН (ісп. danzon - танець) - кубинський парний танець з характерним синкопованим ритмом, що походить від Данса. Розмір 2/4, темп рухливий. ДАНЬПІГУ китайський народний ударний інструмент з родини мембранофонів, односторонній барабан. ДАП = даф
= хавал
ударний інструмент східних народів з родини мембранофонів, подібний до бубону. ДАСТАН епічне сказання ашугів і бахчі, побудоване на чергуванні мовленнєвих і музичних фрагментів. ДАУДІТЕ литовський духовий дерев’яний інструмент. Див. Тремітас. ДАУЛПАЗ казахский ударний інструмент з родини мембранофонів, подібний до литаври. ДАФ = дуф
= дап
= деф
= теп
= дяф
давній азіатський ударний музичний інструмент, подібний до бубону. ДАЦЮЙ давньокитайська придворна вистава, яка складалась з пісенних і танцювальних частин в супроводі музичних інструментів. ДВАНАДЦЯТИТОНОВІСТЬ = додекатоніка
дванадцятитонова звукова система, де кожний звук функціонує як самостійний елемент. ДВОЗНАМЕННИК особливий вид давньоруських музичних рукописів, де мелодія викладалась паралельно в знаменній та п’ятилінійній системах запису. ДВОЧАСТИННА ФОРМА (проста двочастинна форма) - така побудова музичного твору, яка зіставляє два однорідних або контрастних за характером періоди. Розділи Д.ф., як
ДЕБЮТ (фр. debut - початок) - перший прилюдний виступ артиста -співака, інструменталіста, танцюриста та ін. на сцені взагалі або в певному театрі чи
ДЕКА (нім. Decke - покришка) - частина корпусу струнних музичних інструментів, призначена для створення резонансу (посилення збагачення) звука натягнутих
ДЕКЛАМАЦІЯ МУЗИЧНА 1. Співвідношення мовлення і музики у вокальних творах, відповідність музичних і мовних акцентів, інтонацій, наголосів, речень, фраз тощо. 2.
ДЕКРЕШЕНДО (іт. decrescendo - зменшувати) - див. Димінуендо. ДЕМПФЕР (нім. Dampfer - глушник) - механічний пристрій у багатострунних музичних інструментах, призначений для обмеження коливань струн та їх заглушування.
ДЕНЦІВКА український народний інструмент, подібний до сопілки. Має призматичну форму, косий зріз губника та кілька ігрових отворів. Поширена в Західних
ДЕРЕВ’ЯНА КОРОБОЧКА (англ. wood block) - дерев’яний ударний музичний інструмент китайського походження без визначеної висоти звуку з родини ідіофонів. Звук - різкий,
ДЕТ-МЕТАЛ (від англ. death – смерть) – “смертельний метал”, максимально гнітючий, похмурий треш. ДЕТАШЕ (фр. detache, від detacher - виокремлювати) - виконавський прийом (штрих) видобування звуку на струнних смичкових інструментах плавними рухами смичка
ДЕТОНАЦІЯ = детонування
(від фр. detonner - співати фальшиво) - незначне відхилення від необхідної висоти звуку в співі. Причинами Д. можуть бути:
ДЕЦИМА (іт. decima - десята) - 1. Складений інтервал, який охоплює 10 ступенів звукоряду. Д. можна розглядати як терцію через октаву. Велика Д. дорівнює 8
ДЕЦИМЕТ (іт. decimetto, від лат. decimus - десятий) - 1. Ансамбль з десяти виконавців. 2. Твір для ансамблю з десяти виконавців. ДЕЦИМОЛЬ (від лат. decima - десята) - ритмічна фігура з десяти нот, яка за часом звучання дорівнює восьми нотам тієї ж тривалості. Д. утворюється шляхом
|