Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Орфографічний словник української мови →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


ДЕСТЬ

десть іменник жіночого роду

В iнших словниках: знайдено 9 збігiв


/УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
ДЕСТРУЕНТИ див. «редуценти»

/Українсько-російський словник/
ДЕСТРУКЦІЯ деструкция
ДЕСТЬ , ДЕСЯТЕРИТИ удесятерять

/Словник іншомовних слів/
ДЕСТРУКЦІЯ деструкція; ж. (лат., від ламаю, руйную) 1. Руйнування і розпад лікарських порід. 2. перен. Руйнування, розпад чогось.
ДЕСЦЕНДЕНТ (лат., низхідний) нащадок, родич по спадковій лінії (онук, правнук і т. ін.)
ДЕСТИЛЯТ (лат., зціджений) продукт дистиляції; те саме, що й дистилят.

/Eкономічна енциклопедія/
ДЕСТАБІЛІЗАЦІЯ рос. дестабилизация втрата стабільності, порушення встановленого ритму, динаміки економічних процесів, виникнення різких …
ДЕСТРУКЦІЯ рос. деструкция (від латин. destrruktio — руйнування) — порушення структури економічних, виробничих зв'язків, погіршення …

/Неправильно — правильно. Волощак/
ДЕСТАБІЛІЗУЮЧІ ФАКТОРИ Дестабілізаційні фактори
Латинська транскрипцiя: [dest]
→ ДЕСТЬОВИЙ дестьови



загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.