Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Орфографічний словник української мови →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


ЕРА

е

В iнших словниках: знайдено 9 збігiв


/УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
ЕРА одиниця часу в історії Землі; частина еону, ділиться на періоди; в історії Землі розрізняють 5 е.: архейську, протерозойську, …
ЕРАТОСФЕН З КІРЕНИ 275-194 до н.е., грец. філософ, астроном, математик та географ, перший виміряв земний меридіан.
ЕРАЗМ З РОТТЕРДАМУ ДЕЗИДЕРІЙ (псевдонім Гергарда Гергардса) бл. 1469-1536, голландський філософ, теолог, філолог, письменник; видатний гуманіст доби …

/Українсько-російський словник/
ЕРА эра

/Словник іншомовних слів/
ЕРА ж. (лат., вихідне число) 1. Час, з якого запроваджується система літочислення. 2. Подія, особливо визначний момент, що …
ЕРАТО Ерато; ж. (гр.) у давньогрецькій міфології - одна з 9 муз, покровителька ліричної поезії.

/Власні імена людей/
ЕРАЗМ гр.; erasmios — чарівний, милий; коханий. Ераст гр.; erastes — палко закоханий; шанувальник.
ЕРАЗМ гр.; erasmios — чарівний, милий; коханий. Ераст гр.; erastes — палко закоханий; шанувальник.

/Літературне слововживання/
ЕРАТИЧНИЙ         Ератичні валуни. Валуни, занесені водою або кригою далеко від виходів корінних порід, з яких вони утворилися.
Латинська транскрипцiя: [era]



загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.