Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Орфографічний словник української мови →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


ГУК

гук іменник чоловічого роду

В iнших словниках: знайдено 4 збіга


/Українсько-російський словник/
ГУК 1) шум, гул; грохот 2) крик, крики; разг. зык (очень громкий, резкий)
ГУКАТИ I гук`ати несов. - гукати, сов. - гукнути 1) кричать, крикнуть, звать, позвать, разг. кликать, кликнуть 2) (кричать "ау") …
ГУКНУТИ I гукн`ути сов. от гукати I II г`укнути сов. от гукати II

/Енциклопедія політичної думки/
ГУКЕР РИЧАРД (1554?–1600) - англійський політичний філософ і теолог. Гукер отримав освіту в Латинській школі в Ексетері та в коледжі Тіла …
Латинська транскрипцiя: [guk]
← ГУК Гук прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.



загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.