Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
...АНДРІЯ
(гр., чоловічий) у складних словах вказує на їхнє відношення до чоловіка або чоловічої статі протерандрія.
...АНТРОП
(гр., людина) в складних словах відповідає поняттю "викопна людина" пітекантроп, синантроп.
...АРІЙ
(лат., площа) кінцева складова іншомовних слів, що означає місце для певної цілі. колумбарій.
А ДЖІОРНО
(іт., як у день) штучне освітлення, яке імітує денне світло.
А КАПІТЕ
(лат., від розділу) 1. Перший рядок нового розділу. 2. Частина тексту, яка починається з абзацу. Див. також: абзац
А КАПЕЛА
(іт.) хоровий спів без інструментального супроводу.
А ТЕМПО
(іт.) у попередньому темпі; повернення під час виконання музичного твору до попереднього темпу. Див. також: темп
А-КОНТО
а-конто; с. (іт., в рахунок) фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на підставі рахунків експортера.
А-МЕТА
(іт.) надвоє; однаковий зиск і втрати.
А...
(гр.) префікс, що означає заперечення, відсутність алогічний, афонія, анаероби. Див. також: префікс
АЇД
Аїд; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології - бог підземного світу і царства мертвих; втілення потойбічного світу. 2. Міфологічне підземне царство …
АЇР
аїр; ч. (тюрк.) бот. багатолітня трав'яниста рослина, корінь якої містить ефірне масло.
АА
(кельт., вода, ріка) назва багатьох річок у Данії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Прибалтиці. Курляндська Аа (тепер Лієлупе), Ліфляндська Аа …
АБ'ЮДИКАЦІЯ
аб'юдикація; ж. (лат.) відсудження якоїсь речі.
АБ'ЮРАЦІЯ
аб'юрація; ж. (лат., клятвено відрікаюсь) прилюдне зречення віри або своїх переконань.
АБІДОСЬКИЙ КАМІНЬ
(вл.) родовідна скрижаль єгипетських фараонів, знайдена серед руїн м. Абідоса (Мала Азія).
АБІОГЕНЕЗ
абіогенез; ч. (гр., а... та біогенез) 1. Самозародження. 2. Теорія виникнення живих істот з неорганічних речовин. Див. також: біогенез, генезис
АБІОГЕННИЙ
абіогенний той, що виник з неорганічної речовини.
АБІОТИЧНИЙ
анабіотичний (гр., життєвий) неорганічний або позбавлений життя; А-ні фактори - сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, що …
АБІСАЛЬ
абісаль; ж. (гр., безодня) зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м). Див. також: абісоліти, абісопеліти, абісофіли
АБІСАЛЬНІ ВІДКЛАДИ
геол. найглибоководвіші сучасні морські та океанічні відклади.
АБІСАЛЬНА ЗОНА
те саме, що й абісаль
АБІСАЛЬНИЙ
абісальний (гр.,бездонний) глибоководний; - абісальна зона - абісальні відклади Див. також: абісаль
АБІСОЛІТИ
(гр., безодня і ...літ) глибинні породи.
АБІСОПЕЛІТИ
(гр., безодня і трясовина, гуща) всі види осадочних відкладів, що утворюються на глибині понад 2000 м.
АБІСОФІЛИ
(гр., безодня і ...філ) тварини, що живуть на великих (понад 2000 м) глибинах океанів.
АБІТУРІЄНТ
абітурієнт; ч. (лат., той, що збирається йти) 1. Випускник середнього навчального закладу. 2. Вступник до вищого чи середнього спеціального …
АБІЦИН
лікарський препарат; являє собою суміш одержуваних з листків наперстянки шерстистої глюкозидів А, В і С, звідки й назва. Застосовують при серцевій …
АБАБ
(тур.) вільний матрос у Туреччині.
АБАВАН
(фр.) дашок над дверима, над вікном для захисту від дощу і снігу.
АБАЖУР
абажур; ч. (фр.) 1. Дашок, ковпак різної форми на лампі. 2. Вікно, прорізане навскіс. 3. заст. Щит на вікнах у в'язницях, що пропускає світло …
АБАЗ
абаз; ч. східна дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.).
АБАЗІЯ
абазія; ж. (гр., а... і ходіння) мед. втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання нервової системи. Див. також: астазія
АБАЗИНИ
одн. - абазин, ч.; абазинка, ж. (самоназва - абаза) кавказька народність. Проживають в Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині.
АБАК
абак; ч. (гр., дошка) 1. іст. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними стержнями з нанизаними на них кульками; …
АБАКА
абака; ж. (ісп.) 1. Те ж саме, що й абак 1. 2. Манільське прядиво, з якого виготовляють корабельні снасті, канати, мотузки, снопов'язальний шпагат …
АБАЛІЄНАЦІЯ
(лат.) юр. у римському праві - вивласнювання майна.
АБАНАЦІЯ
(лат., юр.) вигнання чужинця на рік поза межі вітчизни.
АБАНДОН
абандон; ч. (фр., відмова) юр. 1. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нього. 2. Відмова …
АБАРТИКУЛЯЦІЯ
(лат., мед.) зрощення суглобів.
АБАТ
абат; ч. (лат., батько, іт.) 1. Настоятель, архімандрит, ігумен католицького монастиря (абатства). 2. Особа, яка має юридичне право на прибутки з …
АБАТСТВО
абатство; с. (лат., іт.) 1. Католицький монастир, обитель, лавра з маєтністю, що його очолює абат або абатиса. 2. Звання абата. 3. "Трудове …
АБАХТА
(нім.) гауптвахта, військова сторожівля. Див. також: гауптвахта
АББЕ ЧИСЛО
характеристика дисперсії оптичного скла. Обчислюють за співвідношенням (nD - 1)/(nF - nC), де nD, nF, nC - показники заломлення скла для спектральних …
АБВЕР
(нім.) військова розвідка і контррозвідка у Німеччині у 1919-40 рр.
АБД
(араб.) 1. Слуга, раб. 2. Частина власних імен (Абдалла - раб Аллаха). 3. Мандрований дервіш у Середній Азії та Індії. Див. також: абу
АБДЕРА
(гр.) місто у Фракії, за легендами, засноване Гераклом у пам'ять про його друга Абдера, який був розірваний конями Діомеда.
АБДЕРИТИ
(гр.) 1. Мешканці старовинного грецького міста Абдери, наївність і недоумство яких стали афоризмом.
АБДЕРИТИЗМ
(гр.) 1. За Цицероном, погляди на світ абдеритів, які вважали, що людські знання не здатні до подальшого розвитку. 2. Обмеженість розумових …
АБДЕСТ
(перс.) мусульманський обряд обмивання перед молитвою.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.