Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
АБДИКАЦІЯ
(лат., зрікаюсь) юр. зречення престолу, відмова від влади, посади або сану.
АБДИКЦІЯ
(лат., зрікаюсь) юр. добровільне зречення престолу, відмова від звання, посади, сану.
АБДОМІНАЛЬНИЙ
(лат., живіт) черевний. Див. також: абдомен
АБДОМЕН
(лат., живіт) 1. анат. Черево, живіт, пузо. 2. Задній відділ тіла деяких членистоногих (наприклад, ракоподібних). Див. також: абдомінальний
АБДУКТОР
(лат., відводжу) відвідний м'яз. Протилежне - аддуктор. Див. також: абдукція, аддуктор
АБДУКЦІЯ
(лат.) 1. Силогізм, більший засновок якого відомий, а менший - гаданий. 2. анат. Відведення кінцівки від середньої лінії тіла. Протилежне - …
АБЕЛІТ
вибухова суміш, що складається з амонієвої селітри, динітробензолу й кухонної солі. Від прізвища англійського хіміка Ф. Абеля.
АБЕРАЦІЯ
аберація; ж. (лат., відвід, відхиленя) 1. Збочення, відхилення від чогось. - еферична аберація 2. астр. Позірне відхилення світил від їх дійсного …
АБЕРАЦІЯ ОПТИЧНИХ СИСТЕМ
недоліки зображень, що виникають при користуванні оптичними системами. Розрізняють сферичну аберацію, хроматичну аберацію, астигматизм, кому, …
АБЕСІНСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
(гр.) різновид артезіанського колодязя.
АБЕЦАДЛО
(пол.) 1. Абетка, азбука, альфабет, алфавіт. 2. Сім перших літер латинської абетки, які вживаються у нотному співі.
АБЕЦЕДАРІЙ
(лат.) форма середньовічної поезії, в якій перші літери кожної строфи або кожного вірша розташовані в абетковому порядку.
АБЗАЦ
абзац; ч. (нім., уступ) 1. Відступ (зліва) управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у тексті. 2. Частина (уступ) тексту від …
АБЗЕТЦЕР
(нім., відсувати) багаточерпаковий екскаватор, яким виймають і переміщують порожні породи на відвалах кар'єрів.
АБИЗ
(тат.) татарський мулла. Див. також: мулла, наїб
АБЛАКТУВАННЯ
аблактування; с. (лат., відлучаю дитину від груді) спосіб щеплення дерев, кущів зрощуванням гілок, не відокремлених від стовбура.
АБЛАСТИКА
(а... і гр. паросток, зародок) сукупність прийомів, які застосовуються під час видалення пухлин, щоб запобігти їхнім рецидивам та імплантації клітин …
АБЛАТИВ
(лат.) лінгв. латинська назва орудного відмінка - відкладний відмінок. Слов'янським мовам не притаманний.
АБЛАУТ
(нім.) морфологічно обумовлене чергування голосних кореня слова в різних граматичних формах (напр., везти - возити).
АБЛЕҐАТ
(лат.) 1. Папський посол, заступник легата. 2, Другорядний дипломатичний агент. 3. Депутат. Див. також: леґат
АБЛЕҐАЦІЯ
(лат., юр.) у римському праві - справедливе вигнання з країни.
АБЛЯЦІЯ
(лат., віднімання, віднесення) 1. Зменшення маси снігу чи льоду на сніговому полі або льодовику внаслідок танення та випаровування. 2. Тепловий …
АБОЛІЦІОНІЗМ
аболіціонізм; ч. (англ. з лат., скасування, знищення) 1. Суспільний рух, спрямований проти запровадження якогось закону. 2. Рух у кінці 18 - 1-й …
АБОЛІЦІОНІСТ
аболіціоніст; ч. прихильник скасування рабства; іноді - прихильник скасування якогось закону. Див. також: аболіціонізм
АБОЛІЦІЯ
(лат., знищення, скасування) юр. 1. Скасування закону, рішення, посади. 2. Припинення кримінальної справи на стадії, і коли винність …
АБОЛЮЦІОНІЗМ
(лат.) 1. Громадський рух, метою якого є скасування певного суспільно-політичного ладу, закону, інституції. 2. Рух у кінці 18-го - 1-й половині 19 …
АБОЛЮЦІОНІСТСЬКА ЛІТЕРАТУРА
література 30-60-х рр. 19 ст. у США, пов'язана із суспільно-політичним рухом за визволення негрів від рабства. Найвизначніший її твір - роман …
АБОНЕМЕНТ
абонемент; ч. (фр.) 1. Документ, який посвідчує право людини чи групи осіб на користування (за плату чи безплатно) чим-небудь (книжками, телефоном, …
АБОНЕНТ
абонент; ч. (фр.) той, хто користується абонементом. Абонувати - отримувати щось чи користуватись чимось по абонементу. Див. також: абонемент
АБОРАЛЬНИЙ
(лат.) біол. направлений у бік протилежний ротовому отвору. Див. також: оральний
АБОРДАЖ
абордаж; ч. (фр., борт судна) 1. Спосіб ведення морського бою, що полягає у зчепленні бортами суден для рукопашної сутички їхніх екіпажів; …
АБОРИГЕН
абориген; ч. (лат., від початку) 1. Тубілець, давній автохтонний (корінний) мешканець даної країни (місцевості). 2. біол. Рослина або тварина, що …
АБОРТ
аборт; ч. (лат., викидень) 1. Мимовільне або штучне переривання вагітності; передчасні пологи; викидень (природний самоаборт). 2. Припинення …
АБОРТИВНИЙ
абортивний (лат., недоношений, передчасно народжений) 1. мед. Той, що припиняє розвиток будь-якого процесу, перериває перебіг хвороби, напр., А. …
АБРА
абракадабра; ж. (ісп., стулка) рід двостулкових морських молюсків. Поширені в Атлантичному океані, Азовському й Чорному морях. Інша назва - …
АБРАЗІЯ
абразія; ж. (лат., зіскоблювання) 1. геол. Руйнування берегів водойм хвилями. 2. мед. Вискоблювання (слизової оболонки матки, ямочки зуба тощо).
АБРАЗИВИ
(фр., шліфувальний, лат., зіскоблюю) тверді дрібнозернисті речовини чи їх суміші (алмаз, наждак), що їх застосовують у вигляді порошків, паст або …
АБРАКАДАБРА
абракадабра; ж. (лат., заклинання, гр., назва божества і давньоєвр. дабар - слово) 1. Незрозуміле чудодійне слово у заговорах, слово магічної сили, …
АБРЕВІАТУРА
абревіатура; ж. (іт. з лат., скорочую) 1. Скорочення слова чи словосполучення, вживане в усному і писемному мовленні; складноскорочене слово, …
АБРЕВІАЦІЯ
абревіація; ж. (лат., скорочення) 1. Утворення абревіатур. 2. Скорочення індивідуального розвитку органів або їхніх частин; спричинює …
АБРЕЖЕ
(фр., скорочувати) виписка, витяг з твору, скорочений переказ. Інша назва - ексцерпція. Див. також: цитата
АБРЕК
абрек; ч. (черк., горянин) горець, гірняк, кавказькі верховинці, які воювали за власну волю з царською Росією, а пізніше - з більшовиками.
АБРИКОС
абрикос; ч. (флам., з лат. - ранній) жерделя, мореля, брусквина; південне дерево родини мигдалевих і його плід. Сушені плоди А. відомі під назвами …
АБРИС
абрис; ч. (нім., план, кресленик) 1. Обрис предмета, нанесений за допомогою ліній. 2. геод. Кресленик, зроблений у польових умовах від руки з …
АБРОГАЦІЯ
(лат., знищую, скасовую) скасування застарілого закону.
АБРУПЦІЯ
(лат., розрив, відторгнення) раптове припинення мелодії як засіб музичного виразу.
АБСЕНТ
абсент; ч. (фр., полин) спиртний напій, настойка на полині.
АБСЕНТЕЇЗМ
абсентеїзм; ч. (лат., відсутній) 1. Ухиляння від участі у виборах, зборах тощо як одна з форм пасивного протесту проти виборчої системи, …
АБСИДА
абсида; ж. (гр., дуга, склепіння) півкруглий або гранований у плані виступ будівлі, що здебільшого має власне перекриття.
АБСОЛКОТ
(лат.) довершена, вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (Бог, дух, ідея).

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.