Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 > >>
АПАТІЯ
апатія; ж. (гр., нечутливість) 1. Одне з основних понять етики стоїцизму, що передбачає повне звільнення душі від пристрастей. 2. Хворобливий …
АПАТА
Сапата (гр.) у грецькій міфології - дочка ночі, уособлення облуди.
АПАТИТ
апатит; ч. (гр., помилкова думка) мінерал класу фосфатів, фосфорнокисла сіль кальцію, переважно блакитного, зеленого або фіолетового кольору. …
АПАТОЗАВР
(гр., брехня і ящірка) динозавр з групи зауроподів; жив у Юрський період. Інша назва - бронтозавр. Див. …
АПАТРИД
апатрид; ч. (гр., той, хто не має вітчизни) особа, що не має громадянства жодної держави. Інша назва - аполід. Див. також: космополіт
АПАЧІ
апачі; мн. (інд.) американські індійці з племені атабасків, які живуть у північній частині Мексики.
АПАШ
апаш; ч. (фр.) 1. У Франції - декласований елемент, хуліган, бандит. 2. Чоловіча сорочка з відкритим коміром.
АПЕКС
(лат., верхівка) 1. астр. Точка небесної сфери, в напрямі до якої рухається Сонячна система. Міститься в сузір'ї Геркулеса. 2. бот.Верхня частина …
АПЕЛЕНТ
(лат., направляючий) природна або синтетична речовина, що використовується в якості приманки тварин.
АПЕЛЬ
апель; ч. (фр., виклик, заклик) 1. військ. заст. Кавалерійський сигнал, яким закликають до збору. 2. У фехтуванні - удар правою витягнутою ногою …
АПЕЛЬСИН
апельсин; ч. (нім., букв. китайське яблуко) 1. Вічно зелене плодове цитрусове дерево, що росте на Півдні; помаранча. 2. Запашний, соковитий плід …
АПЕЛЮВАТИ
апелювати (лат., звертаюсь) 1. Оскаржувати яку-небудь постанову, подавати апеляцію. 2. Шукати підтримку у якогось авторитету.
АПЕЛЯНТ
апелянт; ч. (нім., з лат.) особа, що подає апеляцію. Див. також: апеляція
АПЕЛЯТИВ
(лат., звертатись) лінгв. звернення до співбесідника.
АПЕЛЯЦІЯ
апеляція; ж. (лат., звернення) 1. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. 2. перен. Звернення до когось, …
АПЕНДИКС
апендикс; ч. (лат., придаток) 1. Червоподібний відросток сліпої кишки. 2. Рукавоподібний паросток, яким кінчається знизу дирижабль або аеростат.
АПЕНДИКУЛЯРІЇ
(лат., додаток) клас морських вільноплаваючих тварин підтипу покривників типу хордових. Апендицит
АПЕРИТИВ
аперитив; ч. (фр.) 1. Спиртний напій середньої міцності для збудження апетиту. 2. розм. Спиртний напій, що вживається перед їдою.
АПЕРКОТ
аперкот; ч. (англ., від верхній, найвищий і удар) у боксі - удар знизу в тулуб чи підборіддя.
АПЕРТИЗАЦІЯ
спосіб консервування м'яса й овочів, що полягає в тривалому нагріванні в киплячій воді в герметично закритих скляних посудинах після того, як звідти …
АПЕРТОМЕТР
апертометр; ч. (лат., відкритий і ...метр) прилад для вимірювання числової апертури оптичної системи.
АПЕРТУРА
апертура; ж. (лат., отвір) 1. Отвір оптичної системи, визначуваний розмірами лінз або діафрагм. 2. Кутова А. - кут між крайніми променями пучка …
АПЕРТУРНА ПЕРФОКАРТА
перфокарта, що має одну або кілька апертур, в які вклеюють діамікрокарти.
АПЕРЦЕПЦІЯ
(лат.) вплив усього попереднього досвіду людини на його сприйняття; сприймання почуття через свідомість.
АПЕТИТ
апетит; ч. (лат.) 1. Бажання їсти, охота до їди. 2. перен. Нестримне прагнення до чогось.
АПЛІКАТА
апліката; ж. (лат., букв. - прилегла, суміжна) назва одного з трьох чисел, що визначають положення точки у просторі відносно даної прямокутної …
АПЛІКАТОРИ РАДІОАКТИВНІ
(лат., прикладаю) вироби, які містять радіоактивні ізотопи і використовуються у медичній практиці для лікування уражених шарів шкіри та слизових …
АПЛІКАТУРА
аплікатура; ж. (іт., від лат., прикладаю) порядок чергування й спосіб розташування пальців під час гри на музичних інструментах.
АПЛІКАЦІЯ
аплікація; ж. (лат., прикладання) 1. Виготовлення орнаментів, різних художніх зображень нашиванням або наклеюванням на щось різнокольорових …
АПЛІКЕ
апліке; с. (фр., від лат., прикладений) 1. Накладне срібло. 2. Металеві вироби, вкриті тонким шаром срібла.
АПЛІТ
(гр., простий, одинарний) магматична світлоза-барвлена жильна порода, за мінералогічним складом подібна до глибинних порід, з якими вона пов'язана …
АПЛАЗІЯ
анаплазія; ж. (а... і гр., форма, утворення) природжене недорозвинення органа або повна його відсутність. Інша назва - агенезія.
АПЛАНАТ
апланат; ч. (гр., нерухомий, прямий, той, що не відхиляється) об'єктив, в якому виправлено сферичну і хроматичну аберації. Див. також: аберація
АПЛАНАТИЗМ
(гр., нерухомий) відсутність сферичної і хроматичної аберації. Див. також: аберація
АПЛАЦЕНТАРНІ
(а... і плацента) ссавці (клоачні та сумчасті), у яких при розвитку зародків не утворюється плацента. Див. також: плацента
АПЛОДИСМЕНТИ
аплодисменти; мн. (фр.) оплески на знак схвалення або привітання. Див. також: овація
АПЛОМБ
апломб; ч. (фр., букв. - рівновага, вертикаль) 1. Надмірна, підкреслена самовпевненість у поведінці, розмові. 2. У танцях - стійкість, додержання …
АПНОЕ
(гр., бездиханний) тимчасова затримка дихальних рухів, зумовлена гальмуванням дихальних центрів. Див. також: астма, асфіксія, диспное
АПО...
(гр.) префікс, що означає віддалення, відокремлення, завершення, заперечення, припинення, перетворення.
АПОАСТР
(апо... і гр., зірка) найвіддаленіша від головної зірки точка орбіти зірки-супутника. Див. також: апогей, апоселеній, афелій, періастр
АПОГАМІЯ
апогамія; ж. (апо... і ...гамія) спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, при якому зародок розвивається без запліднення з будь-якої …
АПОГЕЙ
апогей; ч. (гр.) 1. астр. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця чи штучного супутника Землі. 2. перен. Найвищий ступінь чогось; вершина, …
АПОГРАФ
(гр., копія) 1. Копія оригіналу. 2. Прилад для копіювання рисунків.
АПОДИКТИЧНИЙ
(гр., той, що доводить) безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; А-не судження - судження, в якому відображаються ознаки …
АПОКАЛІПСИС
апокаліпсис; ч. (гр., розкриття, одкровення) 1. Релігійно-містичний твір християнської літератури (одна з книг Нового Заповіту, 68 - 69 рр. н. е.), …
АПОКОПА
(гр., відсікання) 1. Відпадання одного або кількох звуків у кінці слова (напр., "мо" замість "може"). 2. Утворення нових слів шляхом …
АПОКРИННИЙ
(гр., відділяю, відокремлюю) той, що відокремлює від себе; А-ні залози - залози, в яких при утворенні секрету відбувається часткове порушення …
АПОКРИФІЧНИЙ
апокрифічний (апокрифи) фальшивий, несправжній, невірогідний, малоймовірний.
АПОКРИФИ
(гр., таємничий, захований) 1. Релігійні твори, які не визнавалися церквою канонічними й заборонялися. 2. Твори сумнівної історичної вірогідності, …
АПОЛІТИЗМ
аполітизм; ч. (а... і гр., участь у державних чи громадських справах) байдуже (справ-жньо чи уявно) ставлення до політики, ухиляння від участі в …

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.