Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 > >>
АРЕКА
(малайське) рід пальм. Поширені в тропіках Азії. Пальму катеху культивують заради насіння, яке містить алкалоїди. Використовують у медицині та …
АРЕНА
арена; ж. (лат., букв. - пісок) 1. Майданчик, посипаний піском, у давньоримському амфітеатрі, де відбувалися бої гладіаторів. 2. Майданчик …
АРЕНОТОКІЯ
(гр., чоловічий і потомство) різновид партеногенезу, коли в потомстві з'являються лише самці. Див. також: телітокія
АРЕОГРАФІЯ
(гр., Марс і ...графія) розділ планетної астрономії, що вивчає й описує деталі, які видно на поверхні Марса.
АРЕОЛА
(лат., невелика площа) червонувате кільце навколо грудного соска, язви тощо.
АРЕОМЕТР
ареометр; ч. (гр., рідкий і ...метр) прилад для вимірювання густини рідин. Серед А. розрізняють лактометри, спиртометри тощо.
АРЕОПАГ
ареопаг; ч. (гр., букв. - пагорб Ареса) 1. Судище; у Стародавніх Афінах - найвищий орган судової і політичної влади. 2. перен. Група авторитетних …
АРЕС
(гр.) у давньогрецькій міфології - бог війни.
АРЕТИР
аретир; ч. (фр., зупиняти) пристрій у різних приладах для вивільнення від навантаження рухомих частин механізму, коли прилад не працює.
АРЕФЛЕКСІЯ
(а... і рефлекс) відсутність рефлексів.
АРЕШТ
арешт; ч. (лат.) 1. Ув'язнення, взяття під арешт, під варту; позбавлення волі. 2. юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. 3. …
АРИК
арик; ч. (тюрк.) назва каналу зрошувальної сітки в Середній Азії і Закавказзі.
АРИЛУВАННЯ
(лат., ароматичні радикали) заміщення атома водню органічної сполуки на ароматичний радикал (4). Див. також: ароматичні вуглеводні
АРИЛУС
(лат., мантія) м'ясистий виріст, що оточує насінину, не зростаючись з нею. Сприяє поширенню насіння птахами. Інша назва - принасінник.
АРИСТОГЕНЕЗ
(гр., найкращий і ...генез) ідеалістична антидарвіністська еволюційна теорія, за якою нові пристосовні ознаки організму виникають в результаті …
АРИСТОКРАТІЯ
аристократія; ж. (гр., букв. - влада найкращих, найзнатніших) 1. Форма правління, за якої державна влада належить привілейованій знатній …
АРИСТОЛОГ
(гр.) тонкий знавець страви; гастроном.
АРИТМІЯ
аритмія; ж. (гр., неузгодженість) порушення нормального ритму діяльності серця.
АРИФМЕТИЗАЦІЯ
сукупність методів, які дозволяють математичні судження про об'єкти довільної структури відтворити в межах елементарної арифметики.
АРИФМЕТИКА
арифметика; ж. (гр., від число) частина математики, в якій розглядаються найпростіші властивості чисел та дії над ними. Див. …
АРИФМОГРАФ
арифмограф; ч. (гр., число і ...граф) прилад для механічного виконання арифметичних дій, в якому оброблювані числа й результати автоматично …
АРИФМОМЕТР
арифмометр; ч. (гр., число і ...метр) настільна обчислювальна машина для виконання арифметичних дій.
АРИФМОМОРФОЗ
(гр., число і ...морфоз) тип еволюційних перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр. числа променів у плавцях …
АРК...
(лат., дуга) компонент назв обернених тригонометричних функцій (напр., арксинус, арккосинус).
АРКА
арка; ж. (іт., від лат., дуга) 1. архіт. Елемент будинків, інженерних споруд для криволінійного перекриття прорізів у стіні або прольотів між …
АРКАДІЯ
Аркадія; ж. (гр.) 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно скотарством. 2. В ідилічній поезії - країна …
АРКАДА
аркада; ж. (фр., склепіння) кілька однакових за формою арок у будівлі, що спираються на колони.
АРКАН
аркан; ч. (тюрк.) 1. Мотузка із зашморгом, якою ловлять диких звірів зі стада. 2. Різновид гуцульського танцю.
АРКАНА
(лат.) 1. Таємна цілюща речовина в алхіміків. 2. Дипломатична таємниця.
АРКАТУРА
аркатура; ж. (нім., фр., від іт., аркада) кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень.
АРКБУТАН
аркбутан; ч. (фр., від арка і підтримувати) зовнішня опорна кам'яна арка, що передає розпір склепіння від стіни до підпірного стовпа - контрфорса.
АРКЕБУЗА
(фр., від старонім., гармата) 1. Арбалет, призначений для метання свинцевих куль. Мав залізний чи мідний ствол із щілинами з боків, в котрі виходили …
АРККОСЕКАНС
арккосеканс; ч. (арк... і косеканс) кут, косеканс якого дорівнює даному числу.
АРККОСИНУС
арккосинус; ч. (арк... і косинус) кут, косинус якого дорівнює даному числу.
АРККОТАНГЕНС
арккотангенс; ч. (арк... і котангенс) кут, котангенс якого дорівнює даному числу.
АРКОЗИ
(фр.) грубозернисті пісковики, що утворилися в результаті цементації продуктів руйнування гранітів, гнейсів - зерен кварцу, польового шпату, слюди.
АРКСЕКАНС
арксеканс; ч. (арк... і секанс) кут, секанс якого дорівнює даному числу.
АРКСИНУС
арксинус; ч. (арк... і синус) кут, синус якого дорівнює даному числу.
АРКТАНГЕНС
арктангенс; ч. (арк... і тангенс) кут, тангенс якого дорівнює даному числу.
АРКТИЧНИЙ
арктичний (гр., північний) північнополярний. Див. також: полюс
АРЛЕКІН
арлекін; ч. (іт.) 1. Персонаж італійської комедії масок, образ простака-слуги, незграбного телепня; у французьких арлекінадах кінця 18 - початку …
АРЛЕКІНАДА
арлекінада; ж. (іт.) 1. Невеликі сценки, головною дійовою особою яких є арлекін; поширені у французькому ярмарковому театрі 18 ст. 2. Витівка …
АРМІДА
(іт.) 1. Прекрасна і мужня героїня поеми "Визволений Єрусалим". 2. перен. Красива спокуслива жінка.
АРМІЛЯРНА СФЕРА
(лат., браслет, кільце) астрономічний інструмент, що його вживали для визначення координат небесних світил.
АРМІЯ
армія; ж. (фр., від лат., озброюю) 1. Військо, збройні сили держави. 2. Сухопутні збройні сили. 3. З'єднання, що складається з кількох корпусів …
АРМАДА
армада; ж. (ісп., флот, ескадра) 1. Вживана в літературі назва, що означає велике з'єднання військових кораблів, літаків або танків. 2. іст. …
АРМАДИЛИ
(ісп., броненосець) родина ссавців ряду неповнозубих. Поширені в Америці. Тіло А. вкрите панциром. Об'єкт полювання. Інша назва - броненосцеві.
АРМАТУРА
арматура; ж. (лат., озброєння, спорядження) 1. техн. Сукупність допоміжних приладів, необхідних для роботи якогось апарата, машини, …
АРМОБЕТОН
армобетон; ч. (лат., оснащую та бетон) підсилені арматурою конструкції з бетону.
АРМОЛКОЛІТ
мінерал, будовою та хімічним складом подібний до зразків місяцевого грунту. Знайдено в 1973 р. в Південній Африці. Від прізвищ американських …

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.