Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 > >>
АРМОПЛАСТБЕТОН
(лат., насичую, наповнюю, гр., ліплений та бетон) будівельний матеріал, бетон, у якому за в'яжучі речовини правлять деякі синтетичні смоли.
АРМУВАННЯ
армування; с. (лат., оснащую) підсилення виробу або конструкції арматурою або міцнішим за неї матеріалом.
АРМЮР
(фр.) різновид переплетень ниток у дрібновізерунчатій тканині.
АРНІКА
арніка; ж. (лат.) рід трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Північній Америці, Європі й Азії. Суцвіття А. гірської використовують у …
АРОБА
(ісп.) 1. Міра ваги в країнах Латинської Америки (10 - 15 кг). 2. Міра об'єму в тих самих країнах (12,6-40 л).
АРОМАТ
аромат; ч. (гр., пахучі трави) 1. Пахощі, приємний запах. 2. перен. Властива, притаманна чому-небудь ознака.
АРОМАТИЗАЦІЯ НАФТИ
хімічна переробка нафти або нафтопродуктів для збагачення їх ароматичними вуглеводнями. Внаслідок А. нафти одержують бензини з високими …
АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ
(гр., запашний) органічні сполуки, що складаються з вуглецю, водню і містять бензольні ядра. Вперше одержані з природних запашних речовин. …
АРОМОРФОЗ
(гр., піднімаю і ...морфоз) один з напрямів еволюції організмів, який характеризується ускладненням загальної будови і функції організмів, розвитком …
АРПЕДЖІО
арпеджіо; с. (іт., від грати на арфі) швидке послідовне виконання звуків акорду.
АРПЕНАЛ
(здогадне гр., кривий меч) мед. лікарський препарат. Протиспазматичний засіб. Діє на гладку мускулатуру.
АРСЕН
Арсен; ч. (гр., сильний) хімічний елемент, символ Аs, ат. н. 33; металевий або сірий А. - сірі крихкі кристали. Сполуки А. отруйні. Застосовують …
АРСЕНІДИ
сполуки миш'яку з металами, тверді високоплавкі речовини. Найширше застосовують у напівпровідниковій техніці.
АРСЕНІТИ
солі миш'яковистої (арсенітної) кислоти, отруйні. Див. також: арсенати
АРСЕНАЛ
арсенал; ч. (фр., ісп., від араб., дар-ас-сіна'а - майстерня зброї) 1. Склад зброї й військового спорядження; підприємство, що їх виготовляє. 2. …
АРСЕНАТИ
солі миш'якової (арсенатної) кислоти.
АРСЕНОПІРИТ
арсенопірит; ч. (арсен і пірит) мінерал класу персульфідів, сріблясто-білого або сіро-сталевого кольору з металевим блиском. Основна руда миш'яку.
АРСИН
арсин; ч. (арсен) сполука миш'яку з воднем; безбарвний газ з часниковим запахом; дуже отруйний.
АРТІЛЬ
артіль; ж. (тат.) форма кооперативного об'єднання; товариство рівноправних осіб для трудової, виробничої мети.
АРТАНІЯ
державне утвореня в 8-9 ст. у східних слов'ян. Інші назви - Арсанія, Арта.
АРТЕЗІАНСЬКІ ВОДИ
напірні підземні води.
АРТЕЗІАНСЬКИЙ
артезіанський (від вл.) який знаходиться у глибоких водоносних шарах землі; глибинний. Артезіанський колодязь - глибока свердловина, зроблена в …
АРТЕЗІАНСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
бурова свердловина, з якої забирають напірні підземні води. Від назви французької провінції Артуа.
АРТЕМІДА
Артеміда; ж. (гр.) в давньогрецькій міфології богиня - покровителька тварин і полювання; дочка Зевса і Латони, сестра Аполлона.
АРТЕМІЯ
Артемія; ж. (гр., підвіска) рід нижчих ракоподібних ряду зяброногих. Поширені в усіх частинах світу, живуть у солоноводних озерах та лиманах. А. …
АРТЕРІЇТ
артеріїт; ч. запалення артерії. Див. також: артерія
АРТЕРІОСКЛЕРОЗ
артеріосклероз; ч. (гр.) захворювання артерій, що виражається в ущільненні їхніх стінок внаслідок відкладання на них вапнякових солей і …
АРТЕРІЯ
артерія; ж. (гр.) 1. Кровоносна судина, що розносить кров від серця по всіх частинах тіла. 2. перен. Важливий комунікаційний шлях.
АРТЕФАКТ
артефакт; ч. (лат., штучно зроблене) утвір або процес, що виникає при дослідженні організму, не властивий йому за нормальних умов.
АРТИКЛЬ
артикль; ч. (фр., від лат., член) службове слово, вживане в деяких мовах для вираження роду, означеності чи неозначеності іменника.
АРТИКУЛ
артикул; ч. (лат., член, розділ) 1. заст. Стаття, розділ або параграф закону, договору, розпорядження. 2. іст. Військовий статут, виданий Петром …
АРТИКУЛЯЦІЯ
артикуляція; ж. (лат., розчленування) 1. Дія мовного апарата, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки; виразність вимови. 2. Зчленування …
АРТИЛЕРІЯ
артилерія; ж. (фр., від старофр., споряджати) 1. Рід сухопутних військ, озброєних гарматами, реактивними, ракетними установками. 2. Сукупність …
АРТИСТ
артист; ч. (фр., від лат., мистецтво) 1. Виконавець творів мистецтва. 2. перен. особа, яка досягла високої майстерності в певній галузі.
АРТИСТИЧНИЙ
артистичний (фр.) притаманний артистові; майстерний, мистецький.
АРТИШОК
артишок; ч. (нім., іт., від араб., аль-харшоф) рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Середземномор'ї та на …
АРТР...
(гр., суглоб) у складних словах відповідає поняттю "суглоб".
АРТРАЛГІЯ
артралгія; ж. (артр... і гр., біль, страждання) біль у суглобі.
АРТРИТ
артрит; ч. (гр., суглоб) запалення суглоба.
АРТРИТИЗМ
артритизм; ч. (артрит) схильність до захворювання суглобів внаслідок порушення обміну речовин.
АРТРО...
(гр., суглоб) у складних словах відповідає поняттю "суглоб".
АРТРОЛОГІЯ
артрологія; ж. (артро... і ...логія) розділ анатомії, який вивчає будову суглобів.
АРТРОПЛАСТИКА
артропластика; ж. (артро... і пластика) хірургічна операція, яка відновлює рухомість суглобів.
АРТРОПОДИ
(артро... і ...поди) тип безхребетних тварин. Включає комах, павукоподібних, ракоподібних, багатоніжок, тихоходок тощо. Поширені в усіх частинах …
АРУД
(араб.) система віршування, що використовується в арабській, перській і тюркомовній писаній поезії.
АРУЗ
(араб.) аруд; система віршування, що використовується в арабській, перській і тюркомовній писаній поезії.
АРФА
арфа; ж. (нім.) 1. Багатострунний музичний інструмент 2. заст. Машина для очистки і сортування зерна.
АРХІ...
(гр.) 1. Префікс, за допомогою якого виражають найвищий ступінь ознаки, що міститься у другій частині слова; значенням близький до "дуже", …
АРХІЄПИСКОП
архієпископ; ч. (гр.) духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом.
АРХІЄРЄЙ
(гр., первосвященик) владика; загальна назва вищих чинів духовенства у православних християн; у православній церкві особа, що належить до вищих …

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.