Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 > >>
АРХІВ
архів (лат., гр., урядовий будинок) 1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують і зберігають документальні матеріали. 2. …
АРХІВІСТ
архівіст; ч. (лат.) знавець архівної справи.
АРХІВАРІУС
архіваріус; ч. (нім., з лат., охоронець архіву) 1. Працівник архіву. 2. заст. Охоронець архівних матеріалів.
АРХІВОЛЬТ
(іт., виступ під аркою) зовнішнє обрамлення (наличник) прольоту арки, найчастіше профільоване.
АРХІДИЯКОН
архідиякон; ч. (гр.) старший диякон, який служить при митрополиіт.
АРХІМІЦЕТИ
(гр., початок і ...міцети) клас нижчих мікроскопічних грибів. Багато видів - паразити рослин, деякі спричинюють захворювання культурних рослин.
АРХІМАНДРИТ
архімандрит; ч. (гр., букв. - старший над паствою) у православній церкві титул настоятелів великих монастирів, ректорів духовних семінарій, глав …
АРХІПАСТИР
архіпастир; ч. (гр.) стара шаноблива назва вищих чинів духовенства.
АРХІПЕЛАГ
архіпелаг; ч. (гр.) група морських островів, що лежать близько один від одного.
АРХІТЕКТОНІКА
архітектоніка; ж. (гр., будівельне мистецтво) 1. архіт. Гармонійне сполучення частин у єдине ціле. 2. мист., літ. Розмірність, побудова художнього …
АРХІТЕКТУРА
архітектура; ж. (лат., гр., будівничий) 1. Будівельне мистецтво, проектування і будівництво споруд. 2. Мистецький характер будівлі.
АРХІТРАВ
архітрав; ч. (архі... та лат., балка) головна балка, нижня частина антаблемента. Див. також: антаблемент
АРХАЇЗАЦІЯ
архаїзація; ж. (гр., наслідую старовину) умисне наслідування старовини.
АРХАЇЗМ
архаїзм; ч. (гр., стародавній) 1. Слово чи мовний зворот, що застарів або вийшов із ужитку. 2. Пережиток минулого.
АРХАЇКА
архаїка; ж. (гр., старовинний) 1. Ранній етап розвитку мистецтва, переважно давньогрецького та єгипетського. 2. Давнина.
АРХАЇЧНИЙ
архаїчний старовинний, застарілий.
АРХАЛАКСИС
(гр., початок і зміна, обмін) один із шляхів еволюції органів тваринних організмів внаслідок ембріональних змін, завдяки яким розвиток органа не …
АРХАР
архар; ч. (тюрк.) дикий баран. Поширений в Середній і Центральній Азії. Цінна мисливсько-промислова тварина. Інша назва - аргалі.
АРХЕ...
(гр., початок, походження) у складних словах означає початок.
АРХЕГОНІАТИ
група рослин, у яких жіночим статевим органом є архегоній.
АРХЕГОНІЙ
(архе... і гр., народження, материнська утроба) жіночий статевий орган мохоподібних, папоротеподібних і голонасінних рослин.
АРХЕЙСЬКА ЕРА
(гр., стародавній, первісний) найдавніша ера в геологічній історії Землі; розпочалась понад 3500 млн. років тому, тривала понад 900 млн. років. …
АРХЕО...
(гр., стародавній) у складних словах означає стародавній, належний до давнини.
АРХЕОГРАФІЯ
археографія; ж. (гр., давня і пишу) спеціальна історична дисципліна, що вивчає архівні документальні інформаційні ресурси та писемні пам'ятки для …
АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
група археологічних пам'яток, що мають спільні ознаки.
АРХЕОЛОГІЯ
археологія; ж. (гр.) наука, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам'яток минулого, добутих розкопками.
АРХЕОПТЕРИКС
археоптерикс; ч. (архео... і гр., птах) викопний первісний птах. Поширений у мезозойську еру. Схожий з рептиліями, від яких він походить. Інша …
АРХЕОРНІС
(архео... і гр., птах) археоптерикс; викопний первісний птах. Поширений у мезозойську еру. Схожий з рептиліями, від яких він походить. Інша назва - …
АРХЕСПОРІЙ
(архе... і гр., народження, розмноження) група клітин, з яких розвиваються спори у мохів і різноспорових папоротеподібних та пилок і зародкові мішки …
АРХЕТИП
архетип; ч. (гр.) філ. праформа, прототип - первісна форма для наступних утворень; початкова форма чогось. В "аналітичній психології" К.Г. Юнга …
АРХОЗАВРИ
(гр., стародавній і ...завр) група вимерлих (текодонти, динозаври, птерозаври) та сучасних (крокодили) плазунів. Див. також: птерозаври
АРХОНТИ
(гр.) у Стародавній Греції - виші службові особи, які обиралися на певний строк.
АРҐО
(фр., жаргон) 1. Мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла для сторонніх. 2. Паризьке А. - паризьке просторіччя.
АРҐОНАВТИ
(гр.) 1. У грецькій міфології - герої, що здійснили морський похід на кораблі "Арґо" в Колхіду за золотим руном. 2. перен. Відважні мореплавці, що …
АРҐОТИЗМИ
(фр.) слова й звороти з арґо, вживані в літературі, переважно в мові персонажів. Див. також: арґо
АРҐУМЕНТ
(лат., від показую, виявляю) 1. Підстава, доказ, довід, що наводиться для обгрунтування, підтвердження чогось. 2. мат. Незалежна змінна величина.
АРҐУМЕНТАЦІЯ
(лат.) наведення аргументів на користь чого-небудь.
АРҐУС
(гр.) 1. У грецькій міфології - стоокий сторож, якого богиня Гера поставила стерегти Іо, дочку аргонського царя. 2. перен. Пильний, невсипущий …
АС
(1) (лат.) грошова одиниця Стародавнього Риму. (2) (фр., туз, переносно - майстер своєї справи) 1. Льотчик-винищувач вищого класу, майстер …
АСАМБЛЕЯ
асамблея; ж. (фр., збори) 1. В Росії - бал, розважальні або ділові збори, які влаштовували за Петра І. 2. Збори. 3. Державний або керівний орган …
АСАФЕТИДА
(перс., смола і лат., смердюча) висохлий сік з різким запахом часнику, добувають з багаторічної зонтичної рослини ферули асафетиди.
АСДИК
(англ.) гідролокаційний пристрій для визначення місця перебування підводних об'єктів.
АСЕЙСМІЧНИЙ
асейсмічний (а... і сейсмічний) той, що не піддається дії землетрусів. А-на область - область земної кулі, де не буває землетрусів або вони …
АСЕКСУАЛЬНІСТЬ
асексуальність; ж. (а... і лат., статевий) відсутність статевих ознак, статевого потягу.
АСЕМБЛЕР
(англ., від збирати, монтувати) загальноприйнята назва транслятора з автокоду. Див. також: автокод, алгол, бейсік, кобол, фортран
АСЕНІЗАЦІЯ
асенізація; ж. (фр., оздоровлення, очистка) система вивізного очищення неканалізованих населених місць від покидьків і бруду.
АСЕПТИКА
асептика; ж. (гр., мед.) запобігання зараженню шляхом стерилізації, знезараження предметів, якими дотикаються до органів під час операції, …
АСЕРТОРИЧНИЙ
(лат., від визнаю) ствердний. А-не судження - судження, в якому лише констатується факт, але не виражається його логічна необхідність.
АСЕСОР
асесор; ч. (лат., від засідаю) судова службова особа в Стародавньому Римі (помічник претора), в країнах середньовічної Європи та деяких державах …
АСИГНАЦІЯ
асигнація; ж. (лат.) 1. іст. Назва паперових грошей, які випускалися в Росії з 1769 р. по 1834 р. 2. заст. Взагалі паперовий грошовий знак.

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.