Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 > >>
АСИГНУВАТИ
асигнувати (лат., призначаю) відпускати, виділяти певну суму грошей для певної мети.
АСИЗИ
(лат., засідання) в середньовічній Англії - засідання королівської ради, а також загальні постанови й розпорядження короля. 2. В середньовічній …
АСИМІЛЯЦІЯ
асиміляція; ж. (лат., уподібнення) 1. Уподібнення. 2. біол. Процес засвоєння рослинними або тваринними організмами зовнішніх щодо них речовин. 3. …
АСИМЕТРІЯ
асиметрія; ж. (гр., невідповідність) відсутність або порушення симетрії.
АСИМПТОТА
асимптота; ж. (гр., той, що не збігається) пряма, яка не має жодної спільної точки з певною кривою (напр., гіперболою), що необмежено наближається …
АСИНДЕТОН
асиндетон; ч. (гр., безсполучниковість) фігура поетичної мови, в якій опускаються сполучники для надання розповіді більшої виразності, стислості.
АСИНЕРГІЯ
(а... і гр., співучасть) втрата здатності об'єднувати окремі рухи в складний руховий акт; спостерігається при захворюваннях мозочка.
АСИНХРОННИЙ
асинхронний (а... і синхронний) той, що не збігається в часі; А-на культура - сукупність особин одного виду (популяція) одноклітинних водоростей, …
АСИСТЕНТ
асистент; ч. (лат., присутній, помічник) 1. Помічник спеціаліста (професора, лікаря, режисера, екзаменатора). 2. У вузах штатна посада на кафедрі; …
АСИСТОЛІЯ
асистолія; ж. (а... і гр., скорочення) гостре ослаблення скорочень серцевого м'яза, що викликає розлад серцевої діяльності.
АСКАРИДИ
(гр.) родина класу круглих червів. Паразитують у кишечнику тварин та людини, спричинюючи аскаридоз.
АСКАРИДОЗ
аскаридоз; ч. гельмінтозне захворювання людини і тварин, спричинюване аскаридами.
АСКЕР
(тур.) турецький солдат.
АСКЕТ
аскет; ч. (гр., добре навчений) 1. У давнину християнський подвижник, пустельник. 2. перен. людина, яка вкрай обмежує свої життєві потреби.
АСКЕТИЗМ
аскетизм; ч. (гр.) 1. Релігійно-етичне вчення, що полягає у проповіді зречення радощів життя, відлюдництва й "умертвіння" плоіт. 2. перен. …
АСКЛЕПІЙ
Асклепій; ч. (гр.) в давньогрецькій міфології бог лікування, у давніх римлян - Ескулап.
АСКОМІЦЕТИ
(гр., міх і ...міцети) клас вищих грибів, що розмножуються спорами, які розвиваються в сумках (асках). Інша назва - сумчасті гриби.
АСКОРБІНАЗА
фермент, що прискорює окислення аскорбінової кислоти. Міститься в рослинах.
АСКОРБІНОВА КИСЛОТА
аскорбінова кислота; сполучен. (а... і лат., цинга) вітамін С, органічна кислота, нестача якої в їжі спричинює цингу. Міститься в усіх рослинах; …
АСКОРБІНОМЕТРІЯ
аскорбінометрія; ж. (а..., лат., скорбут, цинга і ..метрія) метод кількісного аналізу, при якому основним реагентом є титрований розчин …
АСМОДЕЙ
(перс.) злий демон у давніх народів; згадується в апокрифах і повістях 16-17 ст. 2. перен. Руйнівник подружнього щастя, перелесник.
АСО
асо; с. (фр., приступ, штурм) тренувальний бій двох спортсменів у боксі та фехтуванні.
АСОНАНС
асонанс; ч. (фр., від лат., відгукуюсь) 1. Співзвучність. 2. Неточна рима, в якій схожі самі голосні.
АСОНОРИЗАЦІЯ
(а... і лат., звук) заходи для зменшення шуму.
АСОПТИКА
(а... і гр., гнильний) сукупність профілактичних методів і прийомів, спрямованих на створення безмікробних умов для запобігання зараженню ран.
АСОРТІ
асорті; с. (фр., добре підібраний) набір однорідних предметів різних сортів.
АСОРТИМЕНТ
асортимент; ч. (фр., набір, комплект, від підбирати, сортувати) 1. Склад, співвідношення різних видів виробів у продукції підприємства, галузі …
АСОЦІАЛЬНИЙ
асоціальний (а... і соціальний) протисуспільний, негромадський.
АСОЦІАТИВНІСТЬ
асоціативність; ж. (лат., приєдную) властивість додавання й множення чисел, виражена формулами (а + b) + с = а + (b + с) і (аb)с = а(bс).
АСОЦІАЦІЯ
асоціація; ж. (лат., сполучення, з'єднання, від з'єдную) 1. Добровільне об'єднання осіб або організацій для досягнення спільної мети. 2. …
АСПІД
аспід (1) (гр., отруйна змія) 1. Рід отруйних змій. Поширені в Північній і Південній Америці. Отруту А. використовують у медицині. 2. перен. зла, …
АСПІДІУМ
(гр., маленький щит) заст. Назва деяких папоротей.
АСПІДНИЙ
зроблений з аспіду; - аспідний сланець
АСПІДНИЙ СЛАНЕЦЬ
те саме, що й аспід.
АСПІРАНТ
аспірант; ч. (лат., той, що до чогось прагне) 1. Особа, що готується до педагогічної або наукової діяльності при вузі чи науково-дослідному …
АСПІРАНТУРА
аспірантура; ж. (лат.) система підготовки професорсько-викладацьких і наукових кадрів при вузах і науково-дослідних інститутах. Див. …
АСПІРАТИ
(лат., придиховий) придихові приголосні звуки. Слов'янським мовам не властиві.
АСПІРАТОР
аспіратор; ч. (лат., дму, видихаю) 1. В медицині - апарат для відсмоктування рідин з ран відкритих і закритих порожнин тіла. 2. В техніці - …
АСПІРАЦІЯ
аспірація; ж. (лат., дихання) 1. Відсмоктування пилу з забруднених виробничих приміщень. 2. Проникнення сторонніх речовин у дихальні шляхи під час …
АСПІРИН
аспірин; ч. (лат., дихаю) біла кристалічна речовина, лікарський препарат. Жарознижуючий, болезаспокійливий і протиревматичний засіб. Інша назва - …
АСПАЗІЯ
(гр.) 1. Розумна і красива Періклова дружина, подруга Алківіада і Сократа. 2. перен. Розумна і красива жінка з вільними поглядами на кохання.
АСПАРАГІН
(гр., спаржа, холодок) органічна азотиста сполука. Вперше одержано з пагонів спаржі. Знешкоджує аміак, що утворюється в організмі при перетворюванні …
АСПАРАГІНОВА КИСЛОТА
(гр., спаржа, холодок) амінокислота, входить до складу білків. Є проміжним продуктом азотистого обміну у тварин і рослин. Див. також: амінокислоти
АСПЕКТ
аспект; ч. (лат., погляд, вид) 1. Точка зору, з якої сприймається або оцінюється те чи інше явище, предмет, подія; перспектива, в якій вони …
АСПЕРГІЛ
аспергіл; ч. (лат., оприскую, кроплю) рід сумчастих плісеневих грибів. Деякі види спричинюють захворювання на аспергільоз. Певні види А. …
АСПЕРГІЛЬОЗ
аспергільоз; ч. інфекційне захворювання людини, птахів, бджіл, рідше інших тварин, яке спричинюється плісеневими грибами роду аспергіл. Інша назва …
АСПЕРГІЛЬОТОКСИКОЗ
(аспергіл і токсикоз) отруєння тварин кормами, ураженими плісеневими грибами роду аспергіл.
АСПЕРМІЯ
(гр., позбавлений насіння) повна відсутність сперматозоїдів у виділенні сім'яників.
АСТАЗІЯ
астазія; ж. (а... і гр., стояння) мед. втрата здатності стояти, переважно внаслідок захворювання нервової системи (істерії). А. найчастіше …
АСТАЗУВАННЯ
астазування; с. (а... і гр., стан) ослаблення впливу земного магнетизму на магнітну стрілку чутливого вимірювального приладу.

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.