Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

<< < 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 > >>
АТОМ
анатом; ч. (гр., неподільний) 1. Найдрібніша частинка хімічного елемента, що складається з ядра й електронів. 2. перен. Найменша частинка …
АТОМІЗАТОР
прилад для дрібного розпилювання рідини. Застосовують для дезинфекції, покривання поверхонь фарбами, лаками.
АТОМІЗМ
атомізм; ч. (гр.) атомістика; 1. Вчення, за яким матерія складається з атомів (тобто переривчаста у своїй будові). 2. Логічний А. - ідеалістичне …
АТОМІСТИКА
атомістика; ж. (гр.) 1. Вчення, за яким матерія складається з атомів (тобто переривчаста у своїй будові). 2. Логічний А. - ідеалістичне вчення …
АТОМІСТИЧНИЙ
атомістичний той, що стосується атомізму.
АТОМІФІКАЦІЯ
(атом і ...фікація) широке впровадження атомної енергії в народне господарство і побут. Під А. розуміють також поширення процесів, пов'язаних з …
АТОМНІ СПЕКТРИ
оптичні спектри одноатомних газів
АТОМНА ЕНЕРГІЯ
енергія, виділювана під час ядерних реакцій, напр. при радіоактивних перетвореннях ядер
АТОМНА МАСА
число, що показує, у скільки разів маса атома даного хімічного елемента більша за 1/2 маси атома ізотопу вуглецю С12
АТОМНА ТЕПЛОЄМНІСТЬ
величина, що чисельно дорівнює кількості тепла, яке потрібне, щоб нагріти 1 грам-атом речовини на 1°С
АТОМНА ФІЗИКА
розділ фізики, що вивчає будову і властивості атомів і іонів
АТОМНИЙ
атомний пов'язаний з атомом; - атомна маса - атомна енергія - атомна теплоємність - атомна фізика - атомні спектри - атомний радіус
АТОМНИЙ РАДІУС
половина віддалі, до якої наближаються атомні ядра при зіткненні.
АТОНІЯ
атонія; ж. (гр., в'ялість, слабість) ослаблення тонусу, еластичності й збудливості тканин та органів (А. шлунка, кишок, м'язів) у людини і тварин.
АТОНАЛЬНІСТЬ
атональність; ж. (а... і тональність) відмова від тональності, ігнорування логіки ладових і гармонійних зв'язків, які утворюють мову тональної …
АТОРНЕЙ
(англ.) в англосаксонських країнах повірений або представник іншої особи, який веде справи у суді. А.- генерал - в Англії, США і деяких інших …
АТРІУМ
атріум; ч. (лат., від темний) у давньоримських будинках приміщення з верхнім освітленням, де приймали гостей.
АТРАГЕНА
(гр.) рід рослин родини жовтецевих. Кущі.
АТРАКЦІОН
атракціон; ч. (фр., букв. - притягання) 1. Трюк, видовище; номер у цирковій чи естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефективністю, …
АТРАКЦІЯ
атракція; ж. (лат., притягування) геод. відхилення виска внаслідок діяння сили тяжіння гір, важких речовин земної кори та інших значних мас.
АТРЕЗІЯ
(а... і гр., отвір) природжена відсутність або недорозвиненість природних отворів організму.
АТРЕПСІЯ
(а... і гр., живлення) тяжка форма розладу харчування у немовлят.
АТРИБУТ
атрибут; ч. (лат., додане) 1. філос. Суттєва, невід'ємна властивість предмета, явища. 2. Ознака чи предмет, які становлять характерну прикмету …
АТРИБУТИВНИЙ
атрибутивний (лат.) той, що стосується означення, вживається як означення; означальний.
АТРИБУЦІЯ
атрибуція; ж. (лат., приписування) визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця і часу створення.
АТРОПІН
атропін; ч. (лат., беладонна, з гр., незмінний) мед. лікарський препарат; болезаспокійливий і протиспазматичний засіб.
АТРОФІЯ
атрофія; ж. (гр., голодування, в'янення) 1. біол., мед. Зменшення розмірів окремих органів або тканин організму, що супроводиться занепадом їх …
АТТІЦИЗМ
(гр., аттіцька манера) вишукана й образна мова, властива давнім жителям Аттіки за часів розквіту їхньої культури.
АТТИК
аттик; ч. (гр., той, що походить з Аттіки (область Стародавньої Греції)) стійка над карнизом або поверх, що увінчує споруду, найчастіше тріумфальну …
АТУ
ату (фр.) вигук собакам, що спонукає їх ловити щось чи когось. Див. також: куш, фас
АУДІЄНЦІЯ
аудієнція; ж. (лат., вислухування) 1. Офіційний прийом у глави держави чи в особи, що займає високий державний пост. 2. Приватний прийом, особиста …
АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ
аудіовізуальний (лат., слухаю і візуальний) те, що забезпечує одночасне відтворення зображення й звукового супроводу.
АУДІОГРАФ
аудіограф; ч. (лат., слухаю і ...граф) мед. самозаписувальний прилад для визначення точності слуху.
АУДІОМЕТР
аудіометр; ч. (лат., слухаю і ...метр) прилад для визначення гостроти слуху.
АУДІОМЕТРІЯ
аудіометрія; ж. (аудио і метрія) вимірювання гостроти слуху шляхом визначення найменшої сили звуку, що сприймається людиною інша назва - акуметрія.
АУДІОН
(лат., слухаю) одноламповий радіоприймач, у якому електронна лампа була детектором.
АУДИТ
аудит; ч. (лат.) перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів …
АУДИТОР
аудитор; ч. (лат., слухач) 1. заст. У дореформених семінаріях - учень, призначений учителем перевіряти, як вивчили урок його товариші. 2. …
АУДИТОРІЯ
аудиторія; ж. (лат.) 1. Приміщення, де читають лекції, доповіді, провадять збори. 2. Слухачі лекцій, радіопередач тощо.
АУДИФОН
(лат., слухаю і ...фон) 1. Слуховий апарат для осіб з вадами слуху. 2. військ. Апарат для уловлювання на віддалі звуків моторів літаків, що …
АУКСАНОМЕТР
ауксанометр; ч. (гр., зростаю, збільшуюся і ...метр) прилад для вимірювання приросту рослини у довжину.
АУКСИНИ
(гр., вирощую, збільшую) фізіологічне активні речовини, що утворюються в рослинах, стимулюють їхній ріст. Одержані синтетично А. застосовують у …
АУКСОТРОФИ
(гр., вирощую, збільшую і ...трофи) бактерії, гриби, водорості, що внаслідок мутації втратили здатність синтезувати речовини, необхідні для їхнього …
АУКУБА
(яп.) рід рослин родини деренових. Поширені в Південній та Південно-Східній Азії. Кущі А. японської культивують в Україні як декоративну рослину.
АУКЦІОН
аукціон; ч. (лат., збільшення) 1. Спеціально організований і періодично діючий ринок продажу товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який …
АУЛ
аул; ч. (тюрк.) назва села в Середній Азії і на Кавказі.
АУРА
аура; ж. (гр., подих) своєрідний стан, що передує припадкам при деяких нервових захворюваннях людини (напр., епілепсії, істерії).
АУРЕОМІЦИН
(лат., золотий і ...міцин) біоміцин; лікарський препарат, антибіотик. Застосовують при лікуванні пневмонії, дизентерії, сифілісу тощо.
АУРИКУЛЯРНИЙ
(лат., вушна раковина) вушний.
АУРИПІГМЕНТ
аурипігмент; ч. (лат., золото і пігмент) мінерал класу сульфідів, золотаво-жовтого кольору з алмазним блиском. Використовують як миш'якову руду й …

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.