Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
АВТОЦИСТЕРНА
автоцистерна; ж. (авто... і цистерна) автомобіль, на шасі якого встановлено резервуар для перевезення рідин, сипких матеріалів, зріджених газів …
АВТОШТУРМАН
автоштурман; ч. (авто.. .і штурман) авіаційний прилад, що автоматично і безперервно записує поточні координати літального апарата, накреслюючи його …
АВТОҐРАВЮРА
(авто.... і ґравюра) ґравюра, виконана самим художником (на відміну від репродукційної гравюри). Див. також: ґравюра
АВУАРИ
авуари; мн. (фр., майно) 1. Різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути проведені платежі. 2. Засоби …
АВУНКУЛАТ
(лат., дядько по матері) звичай (у давніх германців та деяких сучасних народів Африки і Океанії), що проявлявся в тісних родинних зв'язках між …
АВҐУР
(лат., відрощую, збільшую, примножую) 1. Жрець Стародавнього Риму, який за польотом птахів і їх поведінкою провіщав волю богів. 2. перен., ірон. …
АГІНІЯ
(гр.) 1. Безженство. 2. бот. Відсутність товкачиків у квітці.
АГІОГРАФІЯ
агіографія; ж. (гр., святий і ...графія) вид церковно-історичної літератури, т. зв. описи життя "святих".
АГІОЛОГІЯ
(гр.) наука про святих.
АГІТАТОР
агітатор; ч. (лат., той, що приводить у рух) особа, що проводить агітацію. Див. також: агітація
АГІТАЦІЯ
агітація; ж. (лат., приведення в рух, спонукання) 1. Поширення певних ідей або лозунгів за допомогою різноманітних засобів: бесід, виступів у …
АГА
ага (1) (інд.) тварини родини ропух класу земноводяних. Поширені в Південній і Центральній Америці. Розводять для винищення шкідників на …
АГАЛЬМАТОЛІТ
агальматоліт; ч. (гр., окраса і ...літ) щільна дрібнозерниста гірська порода, що складається з пірофіліту з різними домішками. Колір білий, сірий, …
АГАМІЯ
(гр.) 1. Безшлюбність. 2. біол. Відсутність статі. Див. …
АГАМА
агама; ж. (гр.) родина ящірок, які живуть в Азії, Австралії і в Південно-Східній Європі.
АГАМЕМНОН
герой грецьких міфів, цар Аргосу, учасник Троянської війни, виведений в "Іліаді" Гомера. При облозі Трої проявив хоробрість і дар полководця. Після …
АГАМНІ
(гр., безшлюбний) види нижчих рослин і тварин, що розмножуються без запліднення.
АГАМОГОНІЯ
агамогонія; ж. (гр., безшлюбний і ...гонія) нестатеве розмноження організмів шляхом поділу або пупкування.
АГАНИ
мн. (гр.) 1. У стародавніх греків і римлян - бенкети з оргіями. 2. Спільні вечері у християнських громадах 7 ст.
АГАР-АГАР
агар-агар; ч. (малайське) продукт, одержуваний з морських водоростей, - суміш полісахаридів. Використовують як поживне середовище для лабораторної …
АГАРСЬКИЙ
агарський (від вл.) турецький, магометанський.
АГАРЯНИ
(від вл.) назва магометан, зокрема турків, у народній поезії і в давній українській літературі.
АГАСФЕР
(євр.) 1. Персонаж середньовічної християнської легенди, який не дав Христові відпочити, коли того вели розпинати. За це А. був приречений богом на …
АГАТ
агат; ч. (гр.) твердий мінерал класу силікатів, напівкоштовний кварцевий камінь, який використовується для прикрас, а також для виготовлення …
АГАТИС
(здогадно гр., клубок ниток) рід деревних хвойних рослин родини араукарієвих. Поширені переважно у Північній Австралії, на Малаккському півострові. …
АГЕВЗІЯ
(гр.) хворобливе притуплення смакових відчуттів.
АГЕНЕЗІЯ
(гр.) неплідність, неспроможність запліднити або зачати; аплазія.
АГЕНТ
агент; ч. (лат., діючий) 1. Представник, довірена особа організації, установи та ін., що виконує різні доручення, завдання. у міжнародному праві й …
АГЕНТСТВО
агентство; с. (лат.) 1. Організація, що виконує певні доручення інших установ або громадян. 2. Регіональне відділення якої-небудь центральної …
АГЕНТУРА
агентура; ж. (нім.) 1. Розвідувальна служба, організована для збирання секретних відомостей і проведення підривної роботи. 2. Мережа агентів, що …
АГЛИЦЬКИЙ
(англ., заст.) англійський.
АГЛЮТИНІНИ
(лат., приклеюю) речовини, що нагромаджуються в крові людини і тварин при інфекційних захворюваннях та щепленнях; спричинюють аглютинацію. Див. …
АГЛЮТИНАТИВНИЙ
аглютинативний пов'язаний з аглютинацією; А-ні мови - мови, в яких граматичні форми й похідні слова утворюються способом аглютинації. Див. …
АГЛЮТИНАЦІЯ
аглютинація; ж. (нім. з лат. приклеювати) 1. лінгв. Спосіб творення похідних слів і граматичних форм шляхом приєднання до кореня афіксів, які …
АГЛЮТИНОГЕНИ
(аглютин(-яція) і ...ген) речовини, що потрібні для утворення аглютинінів.
АГМАТИТ
(гр., уламок) різновид мігматиту, схожий на брекчію.
АГНІ
(санскр., вогонь) бог вогню в давньоіндійській ведичній релігії. Див. також: ведизм
АГНАТИ
агнати (1) (а... і гр., щелепа) група нижчих хребетних тварин (напр., міноги, міксини). Інша назва - безщелепні. (2) (лат., родич по …
АГНОЗІЯ
(гр., незнання) порушення складних форм зорового, слухового, дотикового сприймання тощо в результаті ураження кори головного мозку.
АГНОСТИК
агностик; ч. (англ, з гр. непізнаний) прихильник агностицизму. Див. також: агностицизм
АГНОСТИЦИЗМ
агностицизм; ч. (гр., незнаний) філософське вчення, що джерелом пізнання вважає досвід, але водночас заперечує можливість пізнання об'єктивного …
АГОГІКА
педагогіка; ж. (гр., віднесення, відведення) в музичному виконанні відхилення (уповільнення чи прискорення) від основного темпу для посилення …
АГОН
агітвагон; ч. (гр., борюся, змагаюсь) у Стародавній Греції змагання, в т. ч. музичні (у співі, грі на кіфарі), які відбувалися під час урочистих …
АГОНІЗУВАТИ
агонізувати (фр., від гр., борюся) бути в стадії агонії. Див. також: агонія
АГОНІСТИКА
(гр.) гімнастичні вправи і боротьба атлетів у Давній Греції.
АГОНІЯ
агонія; ж. (гр., боротьба) 1. Останні прояви життєвих функцій організму перед смертю; передсмертні муки, конання. 2. перен. Останні хвилини …
АГОНАЛІЇ
(гр.) ігри на честь бога Януса, які започаткував у Римі Нума Помпілій.
АГОР
агор; ч. розмінна монета Ізраїлю, 1/100 ізраїльського фунта (шекеля).
АГОРА
агора; ж. (гр., збори) 1. Народне зібрання у Стародавніх Атенах (Афінах). 2. Міська площа у містах Стародавньої Греції, де відбувалися народні …
АГОРАФОБІЯ
агорафобія; ж. (гр.) страх перед простором; психічна хвороба, що виявляється у тому, що хворий боїться бути у відкритих місцях.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.