...ЗАВР (гр., ящірка)
у складних словах вказує на приналежність до викопних плазунів, напр., динозавр. ...ЗОЙ (гр., життя)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "життя"
палеозой ЗІНДЖАНТРОП (араб. і гр.)
викопна людиноподібна мавпа, близька до автралопітека і парантропа. Залишки З. знайдено у Східній Африці.
Див. … ЗАЇМ (тур.)
князь-васал у Туреччині. ЗАЇР заїр; ч.
заст.
наприкинці 20 ст. грошова одиниця Заїру (тепер - Демократична Республіка Конго), поділяється на 100 макута або 10 000 сенжі. ЗАДРУГА задруга; ж.
(серб.)
економічно пов'язані між собою кілька родин, які складають громаду, що існувала у південних слов'ян у 16 ст. Нині існує у … ЗАЙСАНҐ (монг.)
родовий старшина у монголів. ЗАЛ зал; ч.
(нім.)
1. Вітальня, приймальня; велика кімната для прийому гостей.
2. Велике приміщення, призначене для нарад, зборів, концертів і т.ін. ЗАЛА зала; ж.
(нім.)
1. Вітальня, приймальня; велика кімната для прийому гостей.
2. Велике приміщення, призначене для нарад, зборів, концертів і … ЗАЛЬБАНД зальбанд; ч.
(нім.)
площина, що відокремлює мінеральну жилу від гірських порід, в яких вона міститься. ЗАМБО (ісп.)
дитина, народжена мулаткою від негра. ЗАМША замша; ж.
(пол., від нім.)
1. Шкіра оленя, лося, вівці, вичинена жировим дубленням.
2. Ткана замша - спеціально оброблена тканина. ЗАНДРИ зандри; мн.
(ісл., від пісок)
хвилясті рівнини, утворені продуктами перемивання морени - пісками, гравієм, галькою.
Див. також:
морена ЗАПТІЙ (тур.)
турецький жандарм. ЗАРБАТ (араб.)
калатало, яким скликають людей на молитву на Сході. ЗАРИН зарин; ч.
хім., військ.
органічна сполука, безбарвна рухлива рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної дії. Для захисту від зарину застосовують … ЗАУРОЛОФ (гр., гребінь і ящірка)
травоядний динозавр з сімейства гадрозаврів з сильно розвинутим гребнем на голові; пересувався на двох ногах. Жив у … ЗАУРОПОД (гр., ящірка і нога)
травоядний динозавр, що жив за мезозою; пересувався на чотирьох кінцівках.
Див. … ЗЕБОЇД зебоїд; ч.
(зебу і ...оїд)
гібрид великої рогатої худоби й зебу. ЗЕБРА зебра; ж.
(фр., порт., з афр. мови банда)
африканська порода дикого коня (у чорні і білі смуги), підрід ссавців родини конячих. Поширені в степах … ЗЕБРОЇД зеброїд; ч.
(зебра і ...оїд)
помісь коня чи осла й зебри.
Див. також:
зебра ЗЕБУ зебу; ч.
(1)
(інд.)
порода горбатої рогатої худоби, яку розводять у Південній Азії та Східній Африці.
(2)
(фр., з тібетського зеба)
підвид … ЗЕВГІТИ (гр.)
давньогрецькі дрібні землевласники. ЗЕВС (гр.)
у давньогрецькій міфології верховний бог, володар богів і людей. Римляни ототожнювали З. з Юпітером. ЗЕЙГЕРУВАННЯ зейгерування; с.
(нім., прямовисний, вертикальний)
розділення твердого сплаву, яке грунтується на різниці температур плавлення його складових … ЗЕЙЛЬ ч.
(гол.)
мор.
корабельне вітрило. ЗЕЛОТИ (гр.)
1. Юдейська релігійно-політична партія "непримиренних", що боролася проти римлян за незалежність свого народу.
2. перен. Непокірні, … ЗЕМІНДАР (інд.)
1. Начальник округу в Ост-Індії за часів монгольського панування.
2. Ост-індійський збирач податків. ЗЕНІНА (інд.)
жіноча половина індуського дому. ЗЕНІТ зеніт; ч.
(фр., від араб., земт, букв. - шлях, напрям)
1. Найвища точка неба над головою спостерігача; обрій, овид, горизонт, видноколо, виднокруг, … ЗЕНІТНИЙ зенітний
той, який можна спрямувати в зеніт. З-а віддаль - кутова віддаль світила від зеніту. ЗЕНД (іран.)
одна з іранських мов, яка близька до санскритської. ЗЕНЗУБЕЛЬ зензубель; ч.
(нім.)
деревообробний інструмент; рубанок. ЗЕНКЕР зенкер; ч.
(нім., від поглиблювати)
металорізний інструмент (стрижень з різальною і калібрувальною частинами) для обробки стінок отворів. ЗЕНОНІЗМ (гр.)
наука грецького філософа 3 ст. до н.е. Зенона; стоїцизм. ЗЕРО зеро; с.
(араб.)
нуль. ЗЕФІР зефір; ч.
(гр.)
1. У давніх греків теплий західний вітер.
2. поет. Легкий теплий вітерець.
3. Тонка бавовняна тканина.
4. Кондитерський виріб - … ЗИГМАШИНА (нім.)
машина для утворення виступів і заглибин (зиків) та інших операцій обробки тонколистового матеріалу; зикмашина. ЗИГОГАМІЯ зигогамія; ж.
(гр., пара, двоє і ...гамія)
тип статевого процесу у ряду нижчих рослин: грибів зигоміцетів та зелених водоростей кон'югат. При З. … ЗИГОМІЦЕТИ зигоміцети; мн.
(гр., пара, двоє і ...міцети)
підклас нижчих грибів. Мікроскопічні гриби. Найпоширеніші мукорові гриби, які містяться в грунті, на … ЗИГОМОРФНИЙ зигоморфний
(пара, двоє і ...морфний)
двоформний; З-а квітка - квітка, через яку можна провести лише одну площину симетрії. Такі квіти характерні … ЗИГОСПОРА зигоспора; ж.
(гр., пара, двоє і спори)
спора, яка утворюється в результаті зигогамії. ЗИГОТА зигота; ж.
(гр., з'єднаний докупи)
клітина, що утворюється внаслідок злиття чоловічої й жіночої статевих клітин (гамет) рослинних або тваринних … ЗИКМАШИНА (нім.)
машина для утворення виступів і заглибин (зиків) та інших операцій обробки тонколистового матеріалу. ЗИЛЬБЕРГЛЕТ зильберглет; ч.
(нім.)
свинцевий глет, що його одержують при виплавленні срібла з веркблею. ЗИМОЛОГІЯ зимологія; ж.
(гр., закваска, дріжджі і ...логія)
розділ хімії, що вивчає процеси бродіння органічних речовин. ЗИНҐШПІЛЬ (нім., букв. - гра зі співом)
німецька комічна опера, в якій спів і танці чергуються з різномовними діалогами. ЗИҐЗАҐ зиґзаґ; ч.
(фр.)
1. Кривуля, ламана лінія, схожа на блискавку.
2. Траншеї, вкриті таким чином, що утворюють ряд гострих кутів.
3. Архітектурна … ЗЛОТИЙ злотий; ч.
(пол., золотий)
грошова одиниця Польщі, поділяється на 100 грошів. ЗНІЧ (лит.)
святий огонь у стародавніх литовців.
| 