Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру І (666)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 > >>
...ІАТРІЯ
(гр., лікування) у складних словах означає певну галузь медицини, напр., педіатрія.
ІЄНА
зоогігієна; ж. грошова одиниця Японії, поділяється на 100 сенів. І. називались старовинні золоті й срібні монети Японії.
ІЄРАРХІЯ
ієрархія; ж. (гр., від священний і влада) 1. Тип структурних відносин у складних багаторівневих системах, які характеризуються упорядкованістю, …
ІЄРАТИЗМ
ієратизм; ч. (гр., обрядовий, священний) зумовлені релігійно-канонічними вимогами урочиста застиглість і абстрактність зображуваних постатей, …
ІЄРАТИЧНИЙ
ієратичний (гр., обрядовий, священний) той, що стосується давньоєгипетського скоропису; І-не письмо - назва скоропису, що виник у єгиптян з …
ІЄРЕМІАДА
ієреміада; ж. гірка скарга, нарікання (з біблейської розповіді про плач пророка Ієремії з приводу зруйнування Єрусалима).
ІЄРОГЛІФИ
(гр., священний і різьблене зображення) 1. Фігурні знаки давньоєгипетського письма (4-е тис. до н. е. - 3 ст. н. е.). І. називають також знаки …
ІБІС
ібіс; ч. (гр., з єгип.) птах ряду лелекоподібних. Поширений в болотистих місцевостях тропічного і частково помірного поясів. Вважався священним у …
ІБЕРІЙЦІ
(лат.) перші мешканці Піренейського півострова (Іберії).
ІБЕРИ
(гр.) стародавні грузинські племена, шо населяли Іберію до н.е.
ІБН
(араб., син) частка, що ставиться в прізвищах для позначення батьківського або родового імені в народів, які перебувають під впливом арабської мови …
ІВРИТ
іврит; ч. (євр.) державна мова Ізраїлю, що становить дещо поновлену стародавню єврейську (гебрейську) мову.
ІГІЛ
тувинський народний смичковий музичний інструмент.
ІГАПО
(з мови тупі-гуарані) тип ландшафту низьких затоплюваних заплав річок Амазонської низовини, вкритих тропічними лісами.
ІГДРАЗИЛЬ
(сканд.) у скандинавській міфології - дерево, три корені якого розпласталися по всьому світові, а на вершині - орел.
ІГЛУ
іглу; с. (англ., з ескім.) куполоподібна хижа з льоду в ескімосів.
ІГНІТРОН
ігнітрон; ч. (лат., вогонь і (елек)трон) ртутний випрямляч, в якому періодичне пропускання струму відбувається за допомогою спеціального …
ІГНОРУВАТИ
зігнорувати (лат., не знаю, не помічаю) навмисно не помічати когось, щось, не звертати уваги на когось, щось; нехтувати, легковажити, обминати …
ІГОТЬ
кіготь; ч. (гр.) ступка, ступа.
ІГУАНА
ігуана; ж. (ісп., з карибської) рід деревних ящірок. Поширені переважно в тропічній частині Південної Америки. М'ясо і яйця їстівні.
ІГУАНОДОН
(ігуана і ...одонт) рід вимерлих рослиноїдних плазунів ряду птахотазих; пересувався на двох кінцівках, мав зуби, які за формою нагадують зуби …
ІГУМЕН
ігумен; ч. (гр., той, що веде, йде попереду) у православній церкві титул управителя або заступника управителя монастиря.
ІДІОАДАПТАЦІЯ
ідіоадаптація; ж. (гр., свій, особливий, самобутній і адаптація) пристосування організмів до певного вузького кола умов, які виробилися в процесі …
ІДІОГНОМІЯ
(гр.) власний, оригінальний погляд на речі.
ІДІОГРАФ
(гр.) власноручний підпис.
ІДІОЛЕКТ
ідіолект; ч. (гр., свій, особливий і (діа)лект) індивідуальна мова, мовні навички індивідуума в певний період.
ІДІОМ
ідіома, ж.; ідіом, ч. (гр., особливість, самобутній зворот) стійкий, властивий лише даній мові вираз, що незалежно від значення слів у ньому …
ІДІОМА
ідіома, ж.; ідіом, ч. (гр., особливість, самобутній зворот) стійкий, властивий лише даній мові вираз, що незалежно від значення слів у ньому …
ІДІОМАТИКА
ідіоматика; ж. 1. Сукупність ідіом будь-якої мови. 2. Розділ мовознавства, що вивчає ідіоми.
ІДІОМОРФІЗМ
ідіоморфізм; ч. (гр., свій, власний і ...морфізм) здатність мінералів, що кристалізуються в магмі, набувати властивих їм кристалографічних обрисів.
ІДІОПЛАЗМА
ідіоплазма; ж. (гр., свій, особливий і плазма) сукупність структурних компонентів клітини, пов'язаних із збереженням і передачею генетичної …
ІДІОСИНКРАЗІЯ
ідіосинкразія; ж. (гр., самобутність, особливість, від особливий, незвичайний і змішування) хвороблива реакція, що виникає у окремих людей на …
ІДІОТ
ідіот; ч. (гр.) 1. У давніх греків - людина, що не брала участі у державних справах. 2. Дурний, туподумний.
ІДІОТІЯ
ідіотія; ж. (гр., невігластво, неосвіченість) тяжке захворювання людини, крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві недоумства, …
ІДІОТИП
ідіотип; ч. (гр., свій, особливий і тип) сукупність спадкових факторів особини. Складається з генома, плазмона, у зелених рослин ще й з пластона.
ІДІОФОНИ
(гр., свій, особливий і ...фон) музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента (напр., дзвін, гонг, трикутних).
ІДАЛЬГО
ідальго; ч. (ісп., від чийсь син) 1. Іспанський шляхтич, дворянин. 2. Мексиканська золота монета.
ІДЕАЛ
ідеал; ч. (фр., гр., ідея, первообраз) 1. Найвища мета, до якої прагне людина та яка керує її діяльністю. 2. Взірець довершеності, досконалість, …
ІДЕАЛІЗАЦІЯ
ідеалізація; ж. (фр., від ідеал) 1. Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось …
ІДЕАЛІЗМ
ідеалізм; ч. (фр., гр., ідея) 1. Напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію - вторинними. 2. …
ІДЕАЛІЗУВАТИ
ідеалізувати (фр.) вважати когось, щось кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо.
ІДЕАЛІСТИЧНИЙ
ідеалістичний той, що стосується ідеалізму, властивий йому, стоїть на його грунті; І-не розуміння історії - система поглядів, яка абсолютизує роль …
ІДЕАЛЬНИЙ
ідеальний 1. Який існує у свідомості, уяві; абстрактний, уявний, нереальний, ілюзорний. 2. Який відповідає поняттю про ідеал; вимріяний, бажаний, …
ІДЕЙНІСТЬ
ідейність; ж. відданість певній цілісній системі ідей і відповідному їй соціальному, моральному й естетичному ідеалові; відстоювання прогресивних …
ІДЕЙНИЙ
ідейний 1. Той, що стосується ідеї, пов'язаний з нею. 2. Пройнятий, просякнутий певними ідеями, пов'язаний з ними; ідеологічний, світоглядний. 3. …
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
ідентифікація; ж. (лат.) ототожнення, прирівнювання, уподібнення.
ІДЕНТИЧНІСТЬ
ідентичність; ж. (лат., однаковий, тотожний) рівнозначність, тотожність, однаковість.
ІДЕНТИЧНИЙ
ідентичний (лат.) тотожний, однаковий, такий самий; рівнозначний, еквівалентний.
ІДЕНТОГРАФІЯ
ідентографія; ж. (лат., - однаковий і ...графія) нефотографічне, тушшю або олівцем виготовлення негативів.
ІДЕОГРАМА
ідеограма; ж. (гр., образ, поняття і ...грама) фігура або графічний знак, який передає певне поняття або ідею даної мови, на відміну від букви, що …

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.