Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру І (666)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 > >>
ІОНТОФОРЕЗ
іонтофорез; ч. (іони і гр., несу, приношу) метод введення в організм через шкіру іонів лікарської речовини за допомогою гальванічного струму. Інша …
ІОХ
(нім.) стара одиниця земельної міри; в Німеччині дорівнювала 56,03 ара, в Швейцарії - 36, в Угорщині - 43,16 ара.
ІПЕКАКУАНА
іпекакуана; ж. (порт., з мови тупі-гуарані) вид рослин родини маренових. Напівкущ. Корені І. використовують у медицині як відхаркувальний і …
ІПЕРТИПІЯ
(гр., понад, через і ...типія) переведення зображення на металеву пластинку - плоскодрукувальну форму.
ІПОДИЯКОН
іподиякон; ч. (гр.) 1. Молодий диякон. 2. Монах у чині диякона.
ІПОДРОМ
іподром; ч. (гр., кінь і місце для бігу) 1. Місце для випробування коней та проведення кінно-спортивних змагань. 2. Установа, що проводить ці …
ІПОМЕЯ
іпомея; ж. (гр., черв'як і подібний) рід переважно тропічних рослин родини берізкових. Трав'янисті виткі рослини або кущі. Економічне значення має …
ІПОТЕКА
іпотека; ж. (гр., застава) 1. Застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання у банку чи інших фінансових організаціях довготермінового …
ІПОТЕЧНИЙ БАНК
(іпотека) банк, що спеціалізується на видачі позичок під заставу нерухомого майна.
ІПОХОНДРІЯ
іпохондрія; ж. (гр., підребер'я) хворобливий стан людини, який характеризується надмірним занепокоєнням, страхом за своє здоров'я; пригнічений …
ІПОХОНДРИК
іпохондрик; ч. той, що хворіє на іпохондрію.
ІПРИТ
іприт; ч. органічна сполука, безбарвна з гірчичним запахом. Дуже отруйна. Для захисту від І. застосовують протигаз і спеціальний одяг. Від назви м. …
ІРІДА
(гр.) у давньогрецькій міфології уособлення веселки, прудконогої посланниці богів, переважно Гери.
ІРАМ
(араб.) верхній одяг пілігримів, в якому вони подорожують до Мекки.
ІРЕДЕНТИЗМ
іредентизм; ч. (іт., від незвільнений) політичний і суспільний рух в Італії кінця 19 - початку 20 ст. за приєднання до Італії земель, що були …
ІРЕНА
Ірена; ж. (гр.) богиня миру у древніх греків.
ІРИГАЦІЯ
іригація; ж. (лат., від зрошую) 1. В сільському господарстві штучне зрошення певної ділянки землі для забезпечення вологою сільськогосподарських …
ІРИДІЙ
іридій; ч. (гр., райдуга) хімічний елемент, символ Ir, ат. н. 77; сріблясто-білий, дуже твердий та крихкий метал; належить до платинових …
ІРИДОЦИТИ
(гр., райдуга і ...цити) пігментні клітини в шкірі риб, земвоводних і плазунів. Містять кристали гуаніну, що надає блиск шкірі цих тварин.
ІРИЗАЦІЯ
ефіризація; ж. (гр., райдуга) яскраве барвисте виблискування на певних гранях деяких мінералів (напр., іризація лабрадору).
ІРИС
ірис; ч. (гр., райдуга) 1. Райдужна оболонка ока. 2. Багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Поширена переважно в помірній зоні …
ІРИСОВА ДІАФРАГМА
(гр., райдуга і діафрагма) пристрій (сукупність рухомих серповидних пластинок-пелюстків), яким регулюють надходження світла в об'єктив оптичного …
ІРИТ
ірит; ч. (гр., райдужна оболонка) запалення райдужної оболанки ока у людина та багатьох тварин.
ІРИТАЦІЯ
іритація; ж. (лат.) роздратованість, нестриманість, лють. гнів.
ІРМОС
(гр., букв. - сплетення, зв'язок) у Візантії 7 ст. - поетична строфа, що поєднувала біблійну пісню з християнськими гімнами іншого силабічного …
ІРОНІЗУВАТИ
іронізувати (фр., від іронія) глузувати, тонко, ущипливо насміхатися, говорити з іронією, висміювати когось, щось. кепкувати з когось, чогось.
ІРОНІЯ
іронія; ж. (гр., удавання, прихований глум) 1. Прихована насмішка; глузування, кпини, сарказм, кепкування, глум. 2. Стилістичний засіб, коли слову …
ІРРАДІАЦІЯ
іррадіація; ж. (лат., осяюю, випромінюю) 1. фіз. Оптичне явище, суть якого полягає у тому, що світлі фігури видаються на темному тлі більшими за …
ІРРАЦІОНАЛІЗМ
ірраціоналізм; ч. (лат., нерозумний, позасвідомий) напрям у філософії, що заперечує об'єктивні закономірності буття і можливість його наукового …
ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ
ірраціональний (лат.) 1. філос. Який не можна збагнути розумом; незбагненний. 2. мат. Непорівнянний з одиницею та будь-якою частиною її та який не …
ІРРЕАЛЬНИЙ
ірреальний (лат., неречовинний) нереальний, уявний, той, що існує не в дійсності, а тільки в мисленні. Протилежне - реальний.
ІРРЕГУЛЯРНИЙ
іррегулярний (лат., неправильний) неправильний, не підпорядкований певному положенню, порядку тощо; І-ні війська - війська, що не мають правильної …
ІСІДА
(гр., з єгип.) в давньоєгипетській міфології богиня, уособлення подружньої вірності й материнства; Ізіда.
ІСЛАМ
іслам; ч. (араб., букв. - покірність) одна з найпоширеніших у світі релігій; мусульманство. Заснована, за переказами, в 7 ст. пророком Мухаммедом …
ІСЛАМЕЙ
(араб.) народний танок кабардинців та адигейців; різновид лезгінки.
ІСТЕБЛІШМЕНТ
істеблішмент; ч. (англ., від зміцнювати, засновувати) 1. Слово, яким у ряді англомовних країн характеризують високий рівень прибутків; високе …
ІСТЕРІЯ
істерія; ж. (гр., матка; давні греки вважали, що в основі І. - ураження матки) 1. мед. Нервово-психічне захворювання, що характеризується …
ІСТЕРИКА
істерика; ж. (гр., матковий) нервовий припадок, що характеризується, зокрема, раптовим переходом від сміху до сліз. І. є проявом захворювання на …
ІСТОРІОГРАФІЯ
історіографія; ж. (гр.) 1. Наука, що вивчає розвиток і нагромадження знань з історії суспільства, а також історичні джерела. 2. Сукупність …
ІСТОРІОЛОГІЯ
(гр.) теорія історії.
ІСТОРІОСОФІЯ
історіософія; ж. (гр.) наука, що вивчає закони і принципи розвитку історичних подій; філософія історії.
ІСТОРІЯ
історія; ж. (гр., оповідь про минулі події, дослідження, знання) 1. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни у дійсності, у процесі …
ІСТОРИЗМ
історизм; ч. (гр., дослідницький, науковий) принцип діалектичного підходу до вивчення об'єктивної дійсності, який вимагає розглядати всі явища …
ІСТОРИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ
частина марксизму, що вивчає найзагальніші закони й рушійні сили суспільного розвитку, загальносоціологічна теорія діалектичного матеріалізму. …
ІТЕРАЦІЯ
ітерація; ж. (лат., повторення, від повторюю) повторне застосування математичної операції (із зміненими даними) при розв'язанні обчислювальних …
ІТЕРБІЙ
ітербій; ч. хімічний елемент, символ Yb, ат. н. 70; сріблясто-сірий метал, належить до лантаноїдів. Застосовують І. з іншими рідкісноземельними …
ІТРІЙ
ітрій; ч. хімічний елемент, символ Y, ат. н. 39; сірий легкий метал; належить до рідкісноземельних елементів. Застосовують з іншими …
ІУДАЇЗМ
іудаїзм; ч. релігія віруючих євреїв. Склався наприкінці 2-го - на початку 1-го тис. до н. е. Характерними для іудаїзму є віра в єдиного бога Ягве …
ІХНЕВМОН
іхневмон; ч. (гр.) рід хижих ссавців родини віверових. Деякі види приручають (у Північній Африці й Передній Азії) і тримають у житлах, щоб …
ІХНОГРАФІЯ
(гр.) план будівлі.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.