Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру К (1849)

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 > >>
КАУПЕР
каупер; ч. пристрій (цегляна насадка в металевому кожусі), де нагрівають повітря, потрібне для згоряння в доменній печі палива й виплавлення …
КАУРІ
каурі; ж. (маорійське) 1. Черевоногий молюск родини ципрей, поширений у тропічних частинах Тихого та Індійського океанів; використовували як …
КАУСТИК
каустик; ч. (гр., їдкий, горючий) технічна назва їдких лугів, зокрема їдкого натру.
КАУСТИКА
каустика; ж. (гр., запалюючий, горючий) лінія, що огинає місце сходження променів після заломлення їх в лінзі або відбиття від дзеркала.
КАУСТИЧНИЙ
енкаустичний пов'язаний з каустиком ; К-а сода - технічна назва їдкого натру. Застосовують в хімічній, нафтовій, текстильній, паперовій та інших …
КАУСТОБІОЛІТИ
(гр., горючий, життя і ...літ) горючі викопні гірські породи органічного походження (вугілля, горючі сланці , нафта, торф).
КАУТЕРИЗАЦІЯ
(гр., розпечене залізо) метод лікувального руйнування тканин. Інша назва - припікання.
КАУЧУК
каучук; ч. (фр., англ., з інд. мови майнас) високомолекулярна еластична речовина, яку видобувають у вигляді твердої пружної маси з латексу …
КАФ
каф; ч. (англ., від вартість і фрахт) вид договору зовнішньоторговельної купівлі-продажу, коли до ціни товару включають його вартість і вартість …
КАФА
старовинний кабардинський народний танець. Різновиди К. поширені в Адигеї та Осетії.
КАФЕДРА
кафедра; ж. (гр., букв. - сидіння, стілець) 1. Місце для викладача, лектора, промовця тощо. 2. У вузах - основна навчально-наукова група, що …
КАФЕТЕРІЙ
кафетерій; ч. (фр.) кафе з самообслуговуванням.
КАХЕКСІЯ
кахексія; ж. (гр., від поганий і стан) стан прогресуючого виснаження організму людини чи тварин, що виникає внаслідок недостатності й …
КАХЕЛЬ
кахель; ч. (нім.) керамічні плитки, якими облицьовують печі або стінки будівель.
КАЦИК
(ісп., з аравакської) 1. Вождь і старійшина індіанського племені в Центральній Америці до її завоювання іспанцями. 2. В деяких країнах Латинської …
КАЧУЧА
качуча; ж. (ісп.) іспанський народний танець.
КАЧЧА
(іт., букв. - полювання, погоня) поетичний та музичний жанр, що виник в Італії у 14 ст; і пов'язаний з відображенням сцен полювання.
КАШАЛОТ
кашалот; ч. (фр., з порт.) водяний ссавець підряду зубатих китів; долозуб. Поширений в усіх океанах та відкритих морях (самки лише в теплому …
КАШЕМІР
кашемір; ч. легка вовняна, напіввовняна або бавовняна тканина саржевого переплетення. Від назви князівства Кашміру (тепер штат Джамму й Кашмір в …
КАШИРУВАННЯ
(фр., ховати, затуляти) механічна обробка книжкового блока, внаслідок якої відгинаються фальці вздовж корінця і утворюються закраїни, які підвищують …
КАШМІЛОН
синтетичне волокно з поліакрилонітрилу і вироби з цього волокна. Інша назва (в Україні) нітрон.
КАШНЕ
кашне; с. (фр.) хустка чи шарф, що одягають на шию.
КАШПО
кашпо; с. (фр., від ховати і горщик) декоративна ваза (керамічна або пластмасова) для квіткового горщика.
КАШТЕЛЯН
каштелян; ч. (лат., той, що живе в фортеці, від укріплення, замок) 1. За раннього середньовіччя сановник, призначуваний королем або князем для …
КАЮК
каюк (1) (тур.) невеликий човен з плоским дном і двома веслами; двояк. 2.Річкове однощоглове вантажнесудно. (2) (тур.) кінець, смерть, капут, …
КАЮР
каюр; ч. (ненецьке) на Півночі - назва погонича оленів або собак, запряжених у нарти.
КАЮТ-КОМПАНІЯ
кают-компанія; ж. (каюта і фр., товариство) приміщення на судні для командного складу, в якому обідають, відпочивають тощо.
КАЮТА
каюта; ж. (гол.) окреме приміщення на судні для пасажирів або екіпажу, а також для різних службових потреб; кабіна.
КАЯГИМ
корейський струнний щипковий музичний інструмент.
КАЯК
каяк; ч. (ескім.) легкий шкіряний одномісний човен з дволопатевим веслом у ескімосів та інших народів Півночі, схожий на байдарку.
КВІЄТИЗМ
квієтизм; ч. (лат., спокійний, безтурботний) 1. Релігійно-етичне вчення в католицизмі, прихильники якого проповідують містико-споглядальне …
КВІНАРІЙ
(лат., п'ятискладовий) римська срібна монета, що її карбували з перервами з 269 р. до н. е. до 3 ст. н. е.
КВІНТА
квінта; ж. (лат., п'ята) 1. муз. П'ятий ступінь діатонічної гами, а також інтервал між першим і п'ятим ступенем. 2. Перша, найвища за тоном струна …
КВІНТАЛ
квінтал; ч. (ісп., з араб., кінтар - вага сотні) міра ваги в багатьох країнах Латинської Америки, що дорівнює центнерові (100 кг).
КВІНТЕСЕНЦІЯ
квінтесенція; ж. (лат., п'ята сутність) 1.У давньоримській філософії - п'ятий елемент (ефір), який протиставляли чотирьом земним елементам (воді, …
КВІНТЕТ
квінтет; ч. (іт., від лат., п'ятий) ансамбль з п'яти виконавців, а також музичний твір для п'яти інструментів.
КВІНТИЛЬЙОН
квінтильйон; ч. (фр.) число, що його зображають одиницею з 18 нулями, тобто 1018. В деяких країнах (в Англії, Німеччині) К. називають число 1030.
КВІНТОЛЬ
(лат., п'ятий) муз. п'ятидольна ритмічна фігура.
КВІРІНАЛ
(лат.) 1. Пагорб у Римі, на якому міститься палац, що з часу возз'єднання Італії (1870 р.) до ліквідації монархії (1946 р.) був головною резиденцією …
КВІРИТИ
(лат.) у Стародавньому Римі офіційна назва повноправних римських громадян.
КВАДР
квадр; ч. (іт., букв. - квадратний) витесаний камінь для кладки стін.
КВАДРАНТ
квадрант; ч. (лат., чверть, четверта частина) 1. Будь-яка а чотирьох частин площини, на які її ділять дві взаємно перпендикулярні прямі (осі …
КВАДРАТ
квадрат; ч. (лат., чотирикутник) 1. Прямокутник з рівними сторонами. 2. мат. Добуток двох однакових множників, другий степінь будь-якого …
КВАДРАТИДИ
метеорний потік з радіантом на межі між сузір'ями Волопаса й Дракона (на зоряних картах початку 19 ст. ця область позначалась сузір'ям Стінного …
КВАДРАТРИСА
(лат., та, що ділить на чотири частини) геометричне місце точок перетину прямої, що обертається навколо фіксованої точки, і прямої, яка рівномірно …
КВАДРАТУРА
квадратура; ж. (лат., надання квадратної форми) 1. Число квадратних одиниць у площі даної фігури. 2. Розмір площі, обчислений у квадратних …
КВАДРИВІЙ
(лат., букв. - пересічення чотирьох доріг) чотири предмети - музика, арифметика, геометрія, астрономія, з яких складався підвищений курс освіти в …
КВАДРИГА
квадрига; ж. (лат., букв. - четвірка) в Стародавній Греції і Римі двоколісна колісниця, запряжена четвіркою коней в один ряд.
КВАДРИЛЬЙОН
квадрильйон; ч. (фр.) число, яке зображується одиницею з 15 нулями, тобто 1015. В деяких країнах (наприклад, в ФРН, Англії) К. називають число 1024.
КВАДРИРЕМА
(лат., від чотири і весло) бойовий корабель у Стародавньому Римі з чотирма рядами весел.

<< < 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.