Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру К (1849)

<< < 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 > >>
КОАТА
коата; ж. (інд.) рід мавп родини чіпкохвостих. Поширені в Південній Америці. Інша назва - павукоподібні мавпи.
КОАЦЕРВАТИ
(лат., зібраний докупи, нагромаджений) драглисті крапельки, утворювані в розчині органічних речовин. К. здатні вбирати розчинені речовини і …
КОБАЛАМІН
кобаламін; ч. (кобаль(т) і (віт)амін) один з вітамінів групи В - вітамін В12. Синтезується лише мікроорганізмами. Міститься в багатьох продуктах …
КОБАЛЬТ
кобальт; ч. (лат.) 1. Хімічний елемент, сріблясто-білий метал, твердіший від заліза, символ Со, ат. н. 27. Застосовують для виробництва …
КОБАЛЬТИН
кобальтин; ч. мінерал класу персульфідів, білого, сталево-сірого кольору. Руда кобальту.
КОБАЛЬТРОН
(кобаль(т) і (елек)трон) 1. Прилад, який використовують у медицині для глибокого опромінювання злоякісних пухлин. 2. Прилад для виявлення дефектів …
КОБИЗ
кобиз; ч. казахський струнний смичковий музичний інструмент.
КОБОЛ
кобол; ч. (англ, скорочення від "загальноприйнята ділова мова") одна з мов програмування, орієнтована на вирішення економічних, комерційних і …
КОБРА
кобра; ж. (порт.) рід змій родини аспідових; поширені в Африці і південній частині Азії. Дуже отруйні.
КОБУЗ
узбецький струнний смичковий музичний інструмент.
КОВАЛЕНТНИЙ ЗВ'ЯЗОК
(ко... і валентність) те саме, що й гомеополярний зв'язок.
КОВАРІАНТ
коваріант; ч. (ко... і варіант) число, алгебричний вираз, що при певному перетворенні величин, з якими К. пов'язаний, змінюється за строго …
КОВБОЙ
ковбой; ч. (англ., від корова і хлопець) у західних штатах США - пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.
КОВЕЛІН
ковелін; ч. мінерал класу сульфідів, синього кольору. Мідна руда. Від прізвища італійського мінералога Н. Ковеллі.
КОВЕРКОТ
коверкот; ч. (англ.) вовняна чи напіввовняна тканина саржевого або нескладного діагоналевого переплетення.
КОВЧЕГ
ковчег; ч. (тюрк.) 1. Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від всесвітнього потопу Ной зі своєю родиною і тваринами. 2. перен. Про …
КОГЕЗІЯ
когезія; ж. (лат., зв'язаний, зчеплений) прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті.
КОГЕРЕНТНІСТЬ
когерентність; ж. (лат., зв'язок, зчеплення) здатність до інтерференції, яку виявляють за певних умов хвилі, зокрема світлові. Умовою К. хвиль є …
КОГЕРЕНТНИЙ
когерентний (лат.) взаємозв'язаний; К-і промені - пучки світла, що надходять до місця інтерференції їх від одного джерела різними шляхами, коли не …
КОГЕРЕР
когерер; ч. (англ., від лат., зв'язуюсь) прилад, який застосовували в перших радіоприймачах як детектор.
КОГНАТИ
(лат., букв. - родичі) в римському праві особи, які перебувають у юридично визнаній кровній спорідненості по жіночій лінії; кровні родичі, що поряд …
КОГОРТА
когорта; ж. (лат.) 1. У Стародавньому Римі - загін війська, що становив десяту частину легіону. 2. перен. Згуртована спільними ідеями, цілями, …
КОД
код; ч. (фр., від лат., звід законів) 1. Система символів для передавання, обробки й зберігання (запам'ятовування) різної інформації. Напр., у …
КОДА
кода; ж. (іт., букв. - хвіст) 1. Заключна частина музичного твору або його частини; закінчення. 2. літ. Додатковий вірш, що перевищує встановлену …
КОДЕЇН
кодеїн; ч. (гр., маківка) мед. лікарський препарат, алкалоїд. Застосовують переважно як засіб проти кашлю.
КОДЕКС
кодекс; ч. (лат., навоскована дощечка для письма, книга) 1. Єдиний систематизований законодавчий акт, в якому містяться норми права, що регулюють …
КОДИФІКАЦІЯ
кодифікація; ж. (кодекс і ...фікація) одна з форм систематизації законів та інших нормативних актів, що регулюють певну галузь суспільних відносин.
КОДОН
кодон; ч. (код) набір з трьох нуклеотидів (триплет), що визначає місце даної амінокислоти в поліпептидному ланцюгу. Є одиницею генетичного …
КОДУВАННЯ
кодування; с. операція ототожнювання символів чи груп символів одного коду з символами чи групами символів іншого коду.
КОЕРЦИТИВНА СИЛА
(лат., стримування) напруженість магнітного поля, що зменшує залишковий магнетизм феромагнетика до нуля.
КОЕРЦИТИМЕТР
(лат., стримування і ...метр) прилад для вимірювання коерцитивної сили.
КОЕРЦИТИМЕТРІЯ
коерцитиметрія; ж. (лат., стримування і ...метрія) один із способів магнітного контролю напівфабрикатів і виробів з феромагнітних сплавів, в основу …
КОЕФІЦІЄНТ
коефіцієнт; ч. (ко... і лат., той, що виробляє) 1. Сталий або відомий множник при іншій, звичайно змінній або невідомій величині. 2. Відношення …
КОК
ч. (гол.) кухар на кораблі. Див. також: камбуз
КОК-САГИЗ
кок-сагиз; ч. (тюрк.) багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих. Каучуконос. 3 розвитком виробництва синтетичного каучуку К.-с. не …
КОКІЛЬ
кокіль; ч. (фр., букв. - черепашка) металева ливарна форма, в якій одержують металеві виливки.
КОКА
кока; ж. (ісп., з інд.,) вид тропічних чагарникових кущових рослин родини кокаїнових. Листки містять кокаїн та інші алкалоїди. Культивують у …
КОКА-КОЛА
кока-кола; ж. (англ.) безалкогольний газований напій з домішкою екстракту з листків какао і горіхів кола.
КОКАЇН
кокаїн; ч. (ісп.) алкалоїд; міститься в листі коки. В медицині солянокислу сіль К. застосовують для поверхневого знеболювання кон'юнктиви й рогівки …
КОКАЇНІЗМ
кокаїнізм; ч. хвороблива пристрасть людини до кокаїну; вид наркоманії. Систематичне вживання кокаїну призводить до розладу нервової системи.
КОКАРДА
кокарда; ж. (фр., від півень) 1. Металевий значок установленого зразка на форменому кашкеті. 2. заст. Вид банта на платті, капелюсі тощо.
КОКЕТКА
кокетка; ж. (фр.) 1. Жінка, що своєю поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається подобатися чоловікам. 2. Верхня, відрізна частина плаття, …
КОКИ
коки (гр., зерно) кулясті бактерії. Поширені в грунті, повітрі, харчових продуктах тощо. Використовують при виготовленні молочнокислих продуктів. …
КОКЛЕ
(латис.) латиський струнний щипковий музичний інструмент.
КОКЛЮШ
коклюш; ч. (фр.) гостра інфекційна, переважно дитяча, хвороба, яка характеризується приступами конвульсивного кашлю. Інша назва - кашлюк.
КОКОН
кокон; ч. (фр.) 1. Утвір з виділень шкірних залоз, куди відкладають яйця деякі черви. 2. Щільна оболонка з тонких волокон, яку робить гусениця …
КОКОС
кокос; ч. (ісп., від кокосова пальма, кокосовий горіх) рід деревних тропічних рослин родини пальмових. Деякі види культивують. З плодів (кокосових …
КОКОТКА
кокотка; ж. (фр., букв. - курочка) жінка легкої поведінки, що живе на утриманні своїх поклонників.
КОКПІТ
(англ.) відкрите водонепроникне приміщення для рульового й пасажирів на катері або вітрильній яхті.
КОКС
кокс; ч. (нім., від англ.) тверда, міцна пориста маса, продукт коксування або крекінгу, застосовують переважно як паливо й відновник у …

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.