Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру К (1849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
КАБЕРНЕ
каберне; ч. (фр.) група французьких винних сортів винограду. Деякі сорти вирощують в Україні. Використовують для виготовлення вин.
КАБЕСТАН
кабестан; ч. (фр.) лебідка з барабаном на вертикальному валу для піднімання вантажів, підтягування суден до причалів, витягання суднових якорів …
КАБЗА
кабза; ж. (гр.) 1. Гроші. 2. Гаманець.
КАБЛОГРАМА
каблограма; ж. (фр.) телеграма, що передається підводним кабелем.
КАБОТАЖ
каботаж; ч. (фр.) пасажирське чи товарне судноплавство, що здійснюється вздовж узбережжя між портами того самого моря чи різних морів звичайно …
КАБОШОН
кабошон; ч. (фр.) опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений коштовний камінь.
КАБРІОЛЕТ
кабріолет; ч. (фр., від стрибати) 1. Легкий двоколісний однокінний екіпаж з одним сидінням без козлів. 2. Кузов легкового автомобіля з відкидним …
КАБУКІ
кабукі; ч. (яп.) один з видів японського класичного театру. Сформувався в 17 ст. У театрі К. чоловіки виконують жіночі ролі, вистави …
КАВІТАЦІЯ
кавітація; ж. (лат., порожнява) утворення порожнин всередині рідини, тобто порушення її суцільності під час руху відносно інших тіл.
КАВАЛ
(болг., кавал, з тур., сопілка) духовий музичний інструмент типу флейти.
КАВАЛЕР
кавалер; ч. (фр., іт., вершник, лицар) 1. Член лицарського ордену. 2. Особа, яку нагороджено орденом. 3. Дворянський титул в Іспанії та …
КАВАЛЕРІЯ
кавалерія; ж. (фр. іт., від лат., кінь) кіннота, один з родів сухопутних військ; в арміях більшості країн світу існувала до 50-х рр. 20 ст.
КАВАЛЕРГАРДИ
(фр., вершник і охорона) особлива кавалерійська частина в російській гвардії 18 - поч. 20 ст.; почесна варта й охоронці осіб імператорської родини.
КАВАЛЬЄР
кавальєр; ч. (фр.) профільований вал з грунту, вийнятого з виїмки і не використаного для зведення споруди.
КАВАЛЬКАДА
кавалькада; ж. (фр. іт.) група вершників.
КАВАСАКІ
кавасакі; с. (яп.) тип далекосхідного риболовецького моторно-парусного судна.
КАВАТИНА
каватина; ж. (іт., від добувати, витягати) невелика оперна арія, переважно лірико-розповідного характеру.
КАВЕРНА
каверна; ж. (лат., порожнина, печера) 1. мед. Порожнина у живому органі, що виникає внаслідок руйнування його тканини у процесі хвороби. 2. геол. …
КАВЕРНОТОМІЯ
кавернотомія; ж. (лат., порожнина, печера і ...томія) хірургічна операція розтинання кавернозної порожнини при захворюванні на туберкульоз легень.
КАГАЛ
кагал; ч. (пол.) 1. У Польщі у 16-19 ст. - єврейське громадське самоуправління й сама єврейська громада. 2. перен., розм. Галаслива юрба, …
КАГАН
каган (тюрк., володар) іст. у стародавніх тюрків - найвищий титул ватажка племені; із середини 6 ст. - титул голови держави у тюркських народів; …
КАГАНАТ
каганат; ч. державне утворення у ряду тюркомовних народів за раннього середньовіччя на чолі з каганом.
КАГОР
кагор; ч. (фр.) сорт червоного десертного вина.
КАГУЛЯРИ
(фр., від каптур з отворами для очей) члени фашистської організації "Кагуль" у Франції, що діяла в 30-х рр. 20 ст.
КАДІ
каді; ч. (араб., суддя) духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права …
КАДАНС
декаданс; ч. (фр., такт, розмір, ритм, темп) заключний гармонійний або мелодійний зворот, який завершує музичний твір.
КАДАСТР
кадастр; ч. (фр.) 1. В античному світі - список осіб для подушного оподаткування. 2. Систематизоване зведення відомостей (реєстр) про відповідний …
КАДЕНЦІЯ
каденція; ж. (іт., від лат., падаю, припиняюся) 1. те саме, що й каданс. 2. Сольний епізод імпровізаційного характеру в інструментальному концерті.
КАДЕТ
кадет; ч. (фр., букв. - молодший) 1. У феодальній Франції і Прусії молоді дворяни, на військовій службі в солдатських чинах і діти феодальної знаті …
КАДМІЙ
кадмій; ч. (гр., цинкова руда) хімічний елемент, символ Cd, ат. н. 48; сріблясто-білий метал, м'який і тягучий. Застосовують як уповільнювач в …
КАДР
кадр; ч. (фр., букв. - рама) 1. Окремий знімок на кіноплівці. 2. К. монтажний - частина кінострічки, що фіксує окрему дію. 3.К. сценарний - …
КАДРИ
кадри; мн. (фр.) 1. Основний (штатний) склад кваліфікованих працівників підприємств, установ, партійних, профспілкових та інших громадських …
КАДРИЛЬ
кадриль; ж. (фр.) танок із шести фігур, поширений у багатьох народів Європи, який виконують пари, що стоять одна навпроти одної.
КАДУЦЕЙ
(лат.) 1. міф. Жезл Меркурія - символ миру. 2. військ. Патериця - знак недоторканності грецьких і римських гінців.
КАЗІ
(перс., тюрк., - суддя) духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права …
КАЗЕЇН
казеїн; ч. (лат., сир) складний білок молока, що містить фосфор. Добре засвоюється, є джерелом фосфору й кальцію для організму. Використовують у …
КАЗЕМАТ
каземат; ч. (фр., з іт., букв. - невидиме укріплення) 1. військ. Оборонна споруда, збудована на поверхні землі або під землею для захисту від …
КАЗИНО
казино; с. (іт.) гральний будинок або ресторан з естрадними розвагами.
КАЗИНС
(іт., букв. - будиночок) розважальний заклад з естрадою, рестораном на курортах Західної Європи гральний дім.
КАЗНА
казна; ж. (тюрк.) 1. Сховище грошей, коштовностей та інших матеріальних цінностей ханів, царів, князів, монастирів. 2. В умовах централізованих …
КАЗНАЧЕЙСТВО
державний фінансовий орган, що відає касовим виконанням державного бюджету.
КАЗУЇСТ
казуїст; ч. (лат) 1. Юрист, який має великий досвід ведення складних заплутаних судових справ. 2. Особа, досвідчена в казуїстиці. 3. перен. …
КАЗУЇСТИКА
казуїстика; ж. 1. Застосування чинних норм права до окремих юридичних випадків (казусів). 2. У середньовічній юриспруденції і богослов'ї - …
КАЗУЇСТИЧНИЙ
казуїстичний 1. Той, що стосується казуїстики. 2. Заплутаний, хитросплетений, крутійський.
КАЗУАЛЬНИЙ
казуальний (лат., від випадок) випадковий, той, що не підлягає узагальненню.
КАЗУАР
казуар; ч. (фр., з малайського) рід нелітаючих птахів. Поширений в лісах Північної Австралії та прилеглих островів. Відзначається великими …
КАЗУС
казус; ч. (лат., випадок) 1. У праві - подія, настання якої не викликане виною особи і яка, як правило, виключає відповідальність за …
КАЗУС БЕЛЛІ
казус беллі; ч. (лат., привід до війни) формальний привід для оголошення війни.
КАЗУС ФЕДЕРІС
казус федеріс; ч. (лат., випадок союзу) визначені міжнародним договором обставини, настання яких зумовлює необхідність виконання договірними …
КАЗУСНИЙ
казусний надзвичайно складний, заплутаний.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.