Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру К (1849)

<< < 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 > >>
КУКОЛЕ
(латис.) латиський струнний щипковий музичний інструмент; кокле.
КУЛІ
кулі; ч. (тамільське, букв. - заробітки) в Індії, Китаї, Японії, Індонезії - вантажник, чорнороб.
КУЛІНАРІЯ
кулінарія; ж. (лат., кухня) 1. Мистецтво приготування страв; куховарство, кухарство, кухарювання. 2. Страви. 3. Магазин, що торгує товарами для …
КУЛІСА
куліса; ж. (фр., від текти, ковзати) 1. Спекуляції приватних маклерів (кулісьє) на біржі. 2. Деталь механізму або машини з прорізом, в якому …
КУЛІСЬЄ
кулісьє; ч. (фр.) неофіційний, біржовий посередник, який без участі офіційних маклерів укладає біржові угоди.
КУЛАЖ
кулаж; ч. (фр., букв. - витік, втрата) 1. Знижка з ваги на витік, що дається під час купівлі рідких продуктів, а також сама втрата. 2. перен. …
КУЛАН
кулан; ч. (тюрк.) ссавець підроду осел роду кінь. Живе в пустелях і напівпустелях Передньої, Середньої і Центральної Азії. Майже винищений.
КУЛОН
Кулон одиниця кількості електрики в Міжнародній системі одиниць. Від прізвища французького фізика Ш.-О. Кулона. Інша назва - ампер-секунда.
КУЛОН
кулон (фр.) жіноча прикраса з дорогоцінного каменю або іншого матеріалу на ланцюжку, яку носять на шиї.
КУЛОНОМЕТРІЯ
кулонометрія; ж. (кулон і ...метр) електрохімічний метод аналізу, який грунтується на вимірюванні кількості електрики, що витрачається на …
КУЛУАРИ
кулуари; мн. (фр., коридор) приміщення у громадських будівлях (парламентах, театрах і т. ін.) поза залом засідання для відпочинку, а також для …
КУЛЬМІНАЦІЯ
кульмінація; ж. (лат., вершина) 1. Момент найвищого піднесення, напруження, розвитку. 2. Проходження світила через небесний меридіан.
КУЛЬМАН
кульман; ч. прилад (здвоєний шарнірний паралелограм зі зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на креслениках. Від назви …
КУЛЬТ
культ; ч. (лат., поклоніння) 1. Зовнішній вияв поклоніння божеству; сукупність прийнятих у тій чи іншій релігії або релігійній течії обрядів, свят, …
КУЛЬТИВАТОР
культиватор; ч. (лат., обробляю) знаряддя для розпушування зораного грунту, знищення бур'янів, проріджування рослин у рядках.
КУЛЬТИВАЦІЯ
культивація; ж. (лат., обробіток) обробіток культиваторами верхнього шару зораного грунту без перевертання його.
КУЛЬТИВУВАННЯ
культивування; с. (лат., обробляю) 1. Розведення, вирощування рослин. 2. Розвиток, удосконалення чого-небудь спеціальними способами або прийомами; …
КУЛЬТИВУВАННЯ ГРУНТУ
обробка грунту культиватором.
КУЛЬТУРА
зарубинецька культура; сполучен. (лат., догляд, освіта, розвиток) 1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його …
КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ
колонія бактерій, вирощена з дослідницькою або промисловою метою.
КУЛЬТУРА МОВИ
ступінь відповідності мови нормам літературної мови; галузь мовознавства, що вивчає проблеми літературної мови.
КУЛЬТУРИЗМ
культуризм; ч. (фр.) система фізичних вправ (здебільшого силових), що має сприяти формуванню м'язів, осанки; заняття такими вправами.
КУЛЬТУРТРЕГЕР
культуртрегер; ч. (нім., букв. - носій культури) іронічна назва колонізаторів, які прикривали пригноблення народів загарбаних ними країн брехливими …
КУМАРИН
кумарин; ч. (фр.) органічна гетероциклічна сполука; безбарвні кристали із запахом свіжого сіна. Застосовують у парфюмерній, миловарній, …
КУМЖА
кумжа; ж. (фін., з саамської) промислова риба родини лососевих. Поширена в морях, які омивають Європу. Інша назва - лосось-таймень.
КУМИС
кумис; ч. (тюрк., кумиз) напій з кобилячого (рідше верблюжого або коров'ячого) молока, заквашеного особливими молочнокислими бактеріями й …
КУМУЛЯТИВНИЙ СНАРЯД
(лат., збільшений, посилений) бронепропалюючий артилерійський снаряд, основою дії якого є велика сила й висока температура вибуху. Див. …
КУМУЛЯЦІЯ
кумуляція; ж. (лат., від згрібаю, нагромаджую) 1. Нагромадження в організмі людини і тварини різних речовин (ліків, отрут та ін.) в результаті …
КУНГАС
кунгас; ч. (корейське, яп.) великий човен без палуби (гребний або парусний), поширений переважно на Далекому Сході.
КУНЖУТ
кунжут; ч. (перс.) вид однорічних трав'янистих рослин родини кунжутових. Походить з Африки. Вирощують як олійну культуру. Інша назва - сезан.
КУНКТАТОР
кунктатор; ч. (лат., від барюся, зволікаю) повільна, нерішуча, обережна людина.
КУНСТКАМЕРА
кунсткамера; ж. (нім.) зібрання і місце зберігання історичних, художніх, природничонаукових та інших колекцій рідкісних речей та місця зберігання …
КУНТУШ
кунтуш; ч. (пол., з угор.) верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення 16-18 ст.
КУНШТЮК
(нім.) дотепний прийом,витівка, каверза; фокус, трюк.
КУПІДОН
купідон; ч. (фр., з лат.) 1. У давньоримській міфології бог кохання. Інша назва - Амур. 2. перен. Вродливий хлопчик або юнак.
КУПАЖ
купаж; ч. (фр., від кубок, чаша) змішування сортів вин, чаю, соків у певному співвідношенні для поліпшення їхньої якості.
КУПЕ
купе; с. (фр., букв. - розділений) відокремлене відділення у вагоні на 2 або 4 спальні місця.
КУПЕЛЮВАТИ
купелювати (фр., нім.) відокремлювати, очищати від свинцю та інших домішок благородні метали.
КУПИН
(фр.) 1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти. 2. заст. Квиток на місце у театральній …
КУПЛЕТ
куплет; ч. (фр., від з'єднувати попарно) 1. Строфа, частина пісні. 2. Сатиричні й комічні К. - злободенні пісеньки, які виконують з естради та …
КУПОЛ
купол; ч. (іт., від лат., невелика бочка) 1. Просторова несуча конструкція опуклого покриття круглої, еліптичної або многокутної в плані …
КУПОН
купон; ч. (фр., від різати) 1. Відрізна частина цінних паперів (облігацій, акцій), при поданні якої у встановлений строк має сплачуватись доход …
КУПОРОСИ
(фр., від лат., мідна троянда) технічна назва кристалогідратів сірчанокислих солей деяких важких металів. Застосовують у техніці, сільському …
КУПРИТ
куприт; ч. (лат., мідь) мінерал класу окисів та гідроокисів, червоного кольору. Руда міді.
КУПФЕРМЕРИТОЛЬ
купфермеритоль; ч. (нім., мідь) мідно-миш'яковий препарат (інсектофунгіцид), що його застосовують для боротьби проти шкідливих комах і грибків - …
КУПФЕРШТЕЙН
купферштейн; ч. (нім., від мідь і камінь) сплав сірчистого заліза й сірчистої міді. З К. одержують мідь і мідний купорос.
КУПЮРА
купюра; ж. (фр., від різати) 1. Скорочення у тексті літературного чи музичного твору. 2. Окрема одиниця цінного паперу (облігації, грошового …
КУР'ЄР
кур'єр; ч. (фр., гінець) 1. Співробітник установи, який розносить ділові папери тощо; посильний, розсильний. 2. Службова особа для роз'їздів зі …
КУР'ЄРСЬКИЙ
кур'єрський 1. Властивий (належний) кур'єрові. 2. Швидкий.
КУРІАЛИ
(лат.) привілейований стан, члени общинних рад міського сенату в Римській імперії. Спочатку мали назву декуріони. Див. також: курія

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.