Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру К (1849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
КАМЛОТ
камлот; ч. (фр., гр., верблюд) вовняна або напіввовняна тканина з верблюжої або напівгрубої овечої вовни.
КАМПАНІЛА
(іт.) в італійській архітектурі середніх віків та епохи Відродження дзвіниця у вигляді чотиригранної (або круглої) вежі, окремої від храму.
КАМПАНІЯ
кампанія; ж. (фр., похід) 1. Сукупність воєнних операцій. 2. Сукупність заходів для здійснення у певний період відповідного завдання. 3. Час дії …
КАМПАНЕЛА
кампанела; ж. (іт., дзвіночок) музична п'єса, що відтворює звучання дзвіночків.
КАМПОЛОН
лікарський препарат. Застосовують для лікування недокрів'я, гепатитів, цирозів печінки.
КАМПОСИ
(порт., рівнини) рослинність типу саван у Бразілії.
КАМУФЛЕТ
камуфлет; ч. (фр.) 1. Розрив артилерійського снаряду, міни, авіабомби під землею без утворення вирви. 2. Підземний вибух, що його спеціально …
КАМУФЛЯЖ
камуфляж; ч. (фр., маскування) спосіб маскувального фарбування, при якому предмети, що маскуються (напр., танки, гармати, будинки), фарбують …
КАМФОРА
камфора; ж. (лат., з араб., кафур) органічна безбарвна речовина з своєрідним запахом. Застосовують при виготовленні целулоїду й кіноплівки, у …
КАМФОРОСМА
(камфора і гр., запах) рід рослин родини лободових. Трави або напівкущі. Поширені в Південній і Східній Європі та Азії. Деякі види містять ефірні …
КАНІБАЛ
канібал; ч. (фр., ісп., людожер) 1. Людожер. 2. перен. Жорстока людина.
КАНІБАЛІЗМ
канібалізм; ч. (фр.) 1. Людожерство. 2. Поїдання тваринами особин того самого виду; один з виявів внутрішньородової конкуренції. 3. перен. …
КАНІКУЛИ
канікули; мн. (лат., букв. - песик) 1. Назва Сіріуса - найяскравішої зірки в сузір'ї Великого Пса, або Оріона. 2. Перерва в заняттях у навчальних …
КАНІСТРА
каністра; ж. (англ., нім., гр., кошик з тростини) бак з герметичною кришкою для різних рідин (бензину, мастила тощо).
КАНІФАС
каніфас; ч. (гол.) 1. Легка бавовняна тканина з рельєфним малюнком; канефас, дима, димка. 2. заст. Цупка смугаста бавовняна тканина.
КАНІФОЛЬ
каніфоль; ж. природна смола, що її добувають з живиці хвойних дерев; жовта або темно-червона тверда склоподібна речовина. Застосовують у …
КАНАЛ
канал; ч. (лат., труба, жолоб) 1. Штучне річище (водовід) з безнапірним рухом води. 2. Вузький довгий порожнистий простір всередині …
КАНАЛІЗАЦІЯ
каналізація; ж. (лат., труба, жолоб, канава) 1. Сукупність інженерних споруд, устаткування та санітарних засобів, що забезпечує збір та виведення …
КАНАУС
канаус; ч. (перс.) цупка шовкова тканина з полотняним переплетенням.
КАНДЕЛА
кандела; ж. (лат., свічка) сила світла, випромінюваного з площі 1/600000 м2 перерізу повного випромінювача, перпендикулярно до цього напряму при …
КАНДЕЛЯБР
канделябр; ч. (фр., від лат., свічник) великий свічник з розгалуженнями для свічок чи електричних ламп.
КАНДИДАМІКОЗ
(лат., білий і мікози) захворювання людини й тварин, що спричинюється дріжджеподібними грибками роду кандида.
КАНДИДАТ
кандидат; ч. (лат., одягнений у біле; в Стародавньому Римі претендент на державну посаду одягався в білу тогу) 1. Той, кого намічено для обрання, …
КАНДИДАТУРА
кандидатура; ж. (лат.) 1. Особа, названа чи висунута як кандидат кудись. 2. Право або можливість виступати як кандидат.
КАНДИДОЗ
(лат., білий і мікози) захворювання людини й тварин, що спричинюється дріжджеподібними грибками роду кандида; Кандидамікоз.
КАНДИЛЬ
кандиль; ч. (гр., лампада) 1. Сорт кримської яблуні. 2. Плід цієї яблуні видовженої форми.
КАНЕЛЬ
естонський щипковий музичний інструмент типу гусел.
КАНЕЛЮРИ
(фр., паз, жолобок) архіт. вертикальні жолобки на колоні або пілястрі.
КАНИТЕЛЬ
канитель; ж. (фр.) 1. Тонка металева (золота або срібна) нитка для вишивання; сухозлотниця. 2. перен. Зайва втрата часу; тяганина, морока; щось …
КАНКАН
канкан; ч. (фр., букв. - плітка) французький танок. Виник на початку 19 ст. Пізніше набув вульгарного характеру.
КАНКЛЕС
литовський струнний музичний інструмент типу гусел.
КАНКРОЇД
(лат., рак і ...оїд) плоскоклітинний рак шкіри, найчастіше розвивається з поверхневих шарів епітелію.
КАННА
канна; ж. (1) (гр., очерет) бот. рід трав'янистих рослин. Походить з тропічної і субтропічної Америки. К. їстівну вирощують в Америці і Австралії …
КАНОЕ
каное; с. (англ., з карибської) 1. Човен у багатьох індійських племен Північної Америки. 2. Безкочетний гребний спортивний, туристський або …
КАНОН
канон; ч. (гр., палиця, переносно - правило, норма) 1. Твердо встановлене правило, норма. 2. Художній твір, що служить нормативним зразком, …
КАНОНІЗАЦІЯ
канонізація; ж. (гр., підпорядковую правилу) 1. В католицькій і православній церквах включення тієї чи іншої особи до числа святих. 2. перен. …
КАНОНІЗУВАТИ
канонізувати (гр.) 1. церк. Робити каноном; зараховувати до числа святих. 2. перен. Визнавати когось, щось непохитно авторитетним, єдино законним …
КАНОНІК
канонік; ч. (лат., гр., правило) в католицькій і англіканській церквах - член капітулу.
КАНОНІР
канонір; ч. (нім., від фр., гармата) рядовий солдат артилерії в дореволюційній Росії.
КАНОНАДА
канонада; ж. (фр., від гармата) сильна й тривала стрілянина з багатьох гармат; стрілянина.
КАНОНЕРКА
канонерка; ж. (фр., від гармата) бойовий артилерійський надводний корабель призначений для ведення бойових дій у прибережних районах моря, на …
КАНОССА
Каносса; ж. замок поблизу м. Реджо-нель-Емілії в Північній Італії, де в січні 1077 р. в ході боротьби за інвеституру відбулася зустріч римського …
КАНСЬЙОНЕЙРУ
(ісп., порт., збірка пісень) збірки любовної та сатиричної поезії в Іспанії й Португалії 12 - 14 ст; кансьйонеро.
КАНСЬЙОНЕРО
(ісп., порт., збірка пісень) збірки любовної та сатиричної поезії в Іспанії й Португалії 12 - 14 ст.
КАНТ
дискант; ч. (1) (гр.) 1. Кольоровий шнурок або вузька смужка тканини іншого кольору, яку вшивають у борти, у шви одягу; облямівка, рубець, край, …
КАНТІАНСТВО
кантіанство; с. створена німецьким філософом І. Кантом дуалістична концепція, в якій ідеалізм поєднувався з визнанням незалежного від свідомості …
КАНТАБІЛЕ
кантабіле (італ., букв. - співучий, наспівний) 1. Співучо (як позначення способу виконання музичного твору). 2. Музичний твір або його частина, що …
КАНТАЛУПА
канталупа; ж. (лат.) 1. Сорт дині кулястої або плескатої форми. 2. Плід цієї рослини, що має м'яку бородавчасту шкіру. Від назви місцевості …
КАНТАТА
кантата; ж. (іт., від лат., співаю) 1. Великий урочистий музичний твір, який виконують солісти та хор у супроводі оркестру. 2. Старовинний …
КАНТЕЛЕ
кантеле; с. (фін.) фінський і карельський народний струнний щипковий музичний інструмент, схожий на гуслі.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.