Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру К (1849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
КАПОК
капок; ч. (малайське) волокно, що його одержують з дерев родини бомбаксових. Застосовують для набивання рятувальних кругів, поясів, для …
КАПОНІР
капонір; ч. (фр., від ісп., букв. - клітка з каплунами) 1. військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню у двох протилежних …
КАПОР
капор; ч. (фр.) дитячий або жіночий головний убір зі стрічками для зав'язування під підборіддям, що носять у холодну погоду; капа.
КАПОТ
капот; ч. (фр., від плащ) 1. Металева відкидна кришка, що прикриває двигун автомобіля від атмосферних опадів і пилу. 2. Теплий чохол, що захищав …
КАПОТАЖ
капотаж; ч. (фр., перекидання) вид аварії, коли літак, рухаючись по землі, або автомобіль перекидається через носову (моторну) частину.
КАПРАЛ
капрал; ч. (фр.) військове звання молодшого командного складу в деяких іноземних арміях (у США, Великобританії, Франції, Італії та ін.). 3 17 ст. …
КАПРИЗ
каприз; ч. (фр.) 1. Забаганка, вередування, примха, химера, захтінка, прибаг, комиз, вереди. 2. перен. Щось випадкове, несподіване у певній галузі.
КАПРИФОЛЬ
каприфоль; ж. (лат., коза і лист) вид кущових рослин роду жимолость. Росте в лісах Кавказу, Південної Європи та Середньої Азії. Добрий медонос. …
КАПРИЧЧІО
(іт., букв. - примха, каприз) музична інструментальна віртуозна п'єса примхливого характеру. Відзначається багатством несподіваних ефектних зворотів.
КАПРОЛАКТАМ
капролактам; ч. (капро(нова кислота), лат., молоко і ам(іни)) органічна сполука, похідна амінокапронової кислоти, біла кристалічна …
КАПРОН
капрон; ч. (лат., цап, цапиний запах) різновид синтетичного волокна з поліамідів. Застосовують для виготовлення корду, трикотажних виробів тощо.
КАПСІЙСЬКА КУЛЬТУРА
археологічна культура кінця верхнього палеоліту і мезоліту (9 - 5 тис. до н. е.), поширена на території Північної Африки та країн Середземномор'я. …
КАПСЕЛЬ
капсель; ч. (нім., коробка) вогнетривка коробка, в якій випалюють глазуровані керамічні вироби з фарфору чи фаянсу.
КАПСУЛА
капсула; ж. (лат., коробочка, скринька) 1. анат. Оболонка, що обгортає різні органи або частини їх, чи патологічні утвори в організмі (напр., К. …
КАПСУЛЬ
капсуль; ч. (лат., коробочка) 1. Металевий циліндрик або ковпачок з вибуховою речовиною, що спалахує від удару і забезпечує вибух заряду; …
КАПТАЖ
каптаж; ч. (фр., від лат., хапаю, ловлю) 1. Споруда для збирання у місці виходу або під землею найбільшої кількості й у чистому вигляді води, газу, …
КАПТАЛ
каптал; ч. (нім.) бавовняна або шовкова стрічка з стовщеним краєм, якою скріплюють книжкові аркуші.
КАПТЕНАРМУС
каптенармус; ч. (фр.) службова особа сержантського складу в роті, батареї, ескадроні, яка відповідає за облік і зберігання зброї та майна. В …
КАПТУВАТИ
каптувати (фр., від лат., хапаю, ловлю) поміщати, замикати в труби воду з джерела або нафту із свердловин, щоб уникнути втрат.
КАПУЦИНИ
(іт., від каптур) 1. Ченці католицького ордену, заснованого в 1525 р. як відгалуження ордену францісканців. Назву дістали від пришитого до ряси …
КАПЮШОН
капюшон; ч. (фр., від лат., клобук) каптур, відлога, пришита до коміра верхнього одягу.
КАР
ч. (нім.) чашоподібна заглибина біля вершини гори, що утворюється під впливом морозного вивітрювання.
КАР'ЄР
кар'єр; ч. (1) (фр., від лат., каменоломня) гірниче підприємство, що добуває вугілля, руди й нерудні корисні копалини відкритим …
КАР'ЄРА
кар'єра; ж. (іт., біг, життєвий шлях, поприще, від лат., віз, візок) 1. Швидке й успішне просування в службовій, суспільній, науковій та іншій …
КАР'ЄРИЗМ
кар'єризм; ч. гонитва за особистим успіхом у службовій та іншій діяльності через честолюбство чи з корисливих мотивів на шкоду суспільним …
КАРІЄС
карієс; ч. (лат., гниття) руйнування тканини кістки в людини й хребетних тварин; виникає внаслідок запально-дистрофічних процесів (напр., при …
КАРІАТИДА
каріатида; ж. (гр.) архіт. вертикальна підпора (колона) у вигляді жіночої постаті.
КАРІЙОН
(фр., букв. - дзвоніння в усі дзвони) 1. Музична п'єса, що імітує передзвін. 2. Ударний музичний інструмент - набір точно налагоджених …
КАРІО...
(гр., горіх, ядро) у складних словах відповідає поняттю "ядро клітини".
КАРІОГАМІЯ
(каріо... і ...гамія) злиття ядер статевих клітин (чоловічої і жіночої гамет) в ядро зиготи.
КАРІОЗНИЙ
каріозний (лат., гнилий) уражений карієсом.
КАРІОКІНЕЗ
каріокінез; ч. (каріо... і ...кінез) те саме, що й мітоз.
КАРІОЛІЗИС
каріолізис; ч. (каріо... і гр., розпад) 1. Розчинення клітинного ядра; останній етап некробіозу, який передує смерті клітини. 2. Зникнення …
КАРІОЛІМФА
(каріо... і лімфа) те саме, що й каріоплазма.
КАРІОЛОГІЯ
каріологія; ж. (каріо... і ...логія) розділ цитології, предметом вивчення якого є клітинне ядро в цілому та його окремі компоненти (хромосоми, …
КАРІОПЛАЗМА
(каріо... і плазма) вміст клітинного ядра. Інші назви - каріолімфа, ядерний сік.
КАРІОРЕКСИС
(каріо... і гр., розрив) розпад клітинного ядра на частини; один з проміжних етапів некробіозу, який передує загибелі клітин.
КАРІОТИП
каріотип; ч. (каріо... і тип) сукупність хромосом диплоїдного набору, характерного для клітин даного виду рослинних чи тваринних організмів.
КАРІЯ
Кабардино-Балкарія; ж. (гр., горіх) рід деревних рослин родини горіхових. Поширені в Північній Америці, в Центральній та Східній Азії. Деякі види …
КАРА-КУРТ
(тюрк., кара - чорний і курт - комаха) отруйний павук. Поширений у Північній Африці, Південній Європі, Середній Азії. Особливо небезпечні укуси …
КАРАБІН
карабін; ч. (фр.) 1. Гвинтівка з укороченим стволом, 2. Мисливська рушниця. 3. Гачок, зачіпка в ланцюжках, повідках з пружною частиною.
КАРАБІНЕР
карабінер; ч. (фр.) 1. заст. Озброєний карабіном вояк, що належав до особливої військової частини добірних стрільців в арміях країн Західної Європи …
КАРАБУРИ
(тюрк.) важкі (з камінням або щебенем) фашини. Див. також: фашина
КАРАВАН
караван; ч. (фр., з перс., кар(е)ван) 1. Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей; …
КАРАВАН-САРАЙ
караван-сарай; ч. (караван і перс., серай - палац, будинок) постоялий і торговельний двір для караванів.
КАРАВАНІНГ
(англ., від причеп, фургон) пересувний будиночок для автотуристів.
КАРАВЕЛА
каравела; ж. (іт., ісп.) за середньовіччя три- або чотирищоглове морське вітрильне судно з складною системою вітрил.
КАРАГАНА
карагана; ж. (тур.) рід рослин родини бобових. Кущі або невеликі деревця. Поширені в Європі і Азії. Широко культивують К. дерев'янисту, або жовту …
КАРАГЕН
караген; ч. (англ.) промислова назва кількох видів морських червоних водоростей. Використовують у текстильній промисловості, харчовій, паперовій …
КАРАКАЛ
каракал; ч. (тур., чорновухий) вид хижих ссавців родини котячих. Поширений в пустелях та передгір'ях Африки й Азії. Зовнішньо нагадує рись.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.