Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Л (515)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 > >>
ЛЕГІСЛАТУРА
легіслатура; ж. (лат., закон і внесений, встановлений) 1. В державному праві законний строк, а також фактичний період діяльності, повноважень …
ЛЕГІСТИ
(лат., закон) середньовічні юристи, що впроваджували цивільне римське право, протиставляючи його церковному праву та феодальним звичаям.
ЛЕГІТИМІСТИ
(лат., законний) монархісти, прибічники т. зв. легітимної ("законної") династії монархів, поваленої революцією. Л. називали після французької …
ЛЕГІТИМАЦІЯ
легітимація; ж. (лат., законний, узаконений) 1. Визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження. 2. Документи, що …
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ
легалізація; ж. (лат., законний) 1. Перехід на легальне становище. 2. Узаконення, надання законної сили якому-небудь актові або дії. 3. В …
ЛЕГАЛІЗМ
легалізм; ч. (лат., законний) поведінка, що лише зовнішньо узгоджується з загальноприйнятими моральними вимогами, не відповідаючи справжньому …
ЛЕГАЛЬНІСТЬ
легальність; ж. дозволеність, відповідність чинним законам; належно оформлене становище певних партій, груп, окремих осіб, друкованих видань тощо.
ЛЕГАЛЬНИЙ
легальний (лат., від закон) законний, відповідний до закону.
ЛЕГАТІССІМО
(іт.) муз. безвідривний, плавний перехід одного звука в інший, більш плавний, ніж легато.
ЛЕГАТО
легато (іт.) 1. муз. Перехід від одного звука до іншого без перерви, плавне виконання, протилежне стакато. 2. муз. Плавно переходячи від однієї …
ЛЕГАЦІЯ
легація; ж. (лат., посольство, посада легата) 1. Посольство папи римського, що направляється з особливою дипломатичною місією. 2. Провінція в …
ЛЕГГЕМОГЛОБІН
леггемоглобін; ч. (лат., збираю, згортаю і гемоглобін) речовина, схожа на гемоглобін, його аналог. Утворюється в деяких рослинах.
ЛЕГЕНДА
легенда; ж. (лат., - те, що має бути прочитане) 1. Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою; …
ЛЕГЕНДАРНИЙ
легендарний той, що містить легенду, є легендою, оточений ореолом легенди: незвичайний, казковий.
ЛЕГУА
(ісп.) міра довжини в країнах Латинської Америки (4 км до 6,6 км); на Кубі, напр., Л. дорівнює 4,24 км.
ЛЕГУВАННЯ
легування; с. (нім., сплавляти, від лат., зв'язую, з'єдную) введення у метали або їхні сплави інших хімічних елементів, щоб одержувати сплави …
ЛЕГУВАТИ
легувати (нім.) вводити до складу металу інші метали для одержання сплаву з певними якостями.
ЛЕДІ
леді; ж. (англ.) 1. Дружина лорда або баронета в Англії. 2. Ввічливе звертання до одруженої жінки в Англії.
ЛЕДЕБУРИТ
ледебурит; ч. структурна складова залізовуглецевих сплавів, механічна суміш аустеніту й цементиту. Від прізвища німецького металурга А. Ледебура.
ЛЕДЕРИН
ледерин; ч. (нім., шкіра) бавовняна тканина із спеціальним лаковим покриттям. Застосовують для виготовлення книжкових палітурок тощо.
ЛЕЙ
лей; ч. (рум.) грошова одиниця Румунії, поділяється на 100 бані.
ЛЕЙБ-ГВАРДІЯ
лейб-гвардія; ж. (лейб- і гвардія) в ряді монархічних країн особиста охорона монарха, а також почесне найменування деяких добірних військових …
ЛЕЙБ...
(нім., тіло) перша частина складних слів, що означає "який входить до складу чого-небудь".
ЛЕЙБОРИСТИ
(англ., від праця) члени лейбористських (робітничих) партій у Великобританії, Ірландії, Австралії, Новій Зеландії та деяких інших країнах.
ЛЕЙКЕМІЯ
лейкемія; ж. (гр., білий і ...емія) застаріла назва лейкозу.
ЛЕЙКОЗ
лейкоз; ч. (гр., білий) злоякісне захворювання системи крові, яке характеризується розростанням патологічних клітин кровотворної тканини; …
ЛЕЙКОМА
лейкома; ж. (гр., букв. - біла дошка) стійке помутніння рогової оболонки ока внаслідок розвитку сполучнотканинного рубця (непрозора біла пляма) …
ЛЕЙКОПЕНІЯ
лейкопенія; ж. (гр., білий і бідність) зменшення кількості лейкоцитів у крові людини й тварин.
ЛЕЙКОПЛАСТ
лейкопласт; ч. (гр.) безбарвне дрібне утворення в клітинах більшості рослин.
ЛЕЙКОПЛАСТИ
(гр., білий і ...пласт) безбарвні дрібні утворення (пластиди) в клітинах більшості рослин. Часто містять крохмаль, синтезують олії та білки.
ЛЕЙКОПЛАСТИР
лейкопластир; ч. (гр.) вид пластиру у вигляді світложовтої маси, нанесеної тонким шаром звичайно на полотно, що застосовується для закріплення на …
ЛЕЙКОТРОПИ
(гр., білий і ...тропи) речовини, використовувані при фарбуванні тканин кубовими барвниками для одержання білих чи жовтих узорів на пофарбованих …
ЛЕЙКОЦИТИ
(гр., білий і ...цити) білі кров'яні тільця, одна з форм клітин крові людини і хребетних тварин. Розрізняють зернисті Л. (ґранулоцити) й незернисті …
ЛЕЙКОЦИТОЗ
лейкоцитоз; ч. (гр., білий і ...цитоз) збільшення кількості лейкоцитів у крові людини й тварин. Спостерігається Л. фізіологічний під час травлення, …
ЛЕЙОГОМ
(гр., м'який і фрсмола) сорт декстрину, одержуваний піджарюванням картопляного крохмалю.
ЛЕЙТЕНАНТ
лейтенант; ч. (фр., букв. - тримаючий місце, за зразком лат., намісник) 1. Військове звання, 1-й або 2-й офіцерський чин. 2. Офіцерське звання, …
ЛЕЙТМОТИВ
лейтмотив; ч. (нім., основна тема, думка) 1. Провідний мотив, гармонійний або мелодійний зворот, що повторюється в музичному творі (переважно …
ЛЕЙЦИН
лейцин; ч. (гр., білий) органічна сполука (амінокислота), входить до складу всіх тваринних і рослинних білків. Відсутність в їжі призводить до …
ЛЕЙЦИТ
лейцит; ч. (гр., білий, світлий) мінерал класу силікатів, білого, сірого кольору. Використовують для одержання сполук калію та алюмінію.
ЛЕЙШМАНІОЗИ
група інфекційних хвороб людини й тварин, збудниками яких є мікроорганізми - лейшманії.
ЛЕЙШМАНІЯ
рід одноклітинних організмів родини трипанозонових. Паразитують у тілі людини й багатьох хребетних тварин, збудники лейшманіозів. Від прізвища …
ЛЕК
лек; ч. грошова одиниця Албанії, поділяється на 100 кіндарків.
ЛЕКІСТИ
(англ., озеро) група англійських письменників сентиментально-романтичного напряму (кінець 18 - початок 19 ст.), що виступала проти т. зв. …
ЛЕКАЖ
лекаж; ч. (нім., від теча) витікання рідин, усушка товарів під час перевезення.
ЛЕКСЕМА
лексема; ж. (гр., слово, мовний зворот) слово-тип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах.
ЛЕКСИКА
лексика; ж. (гр., словесний, словниковий) 1. Сукупність слів якоїсь мови чи діалекту. 2. Словниковий склад мови письменника чи художнього …
ЛЕКСИКА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА
сукупність слів, які стали спільними для різних мов завдяки міжнародним зв'язкам.
ЛЕКСИКОГРАФІЯ
лексикографія; ж. (лексика і ...графія) 1. Розділ мовознавства, який розробляє теоретичні принципи укладання словників. 2. Збирання слів і …
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
лексикологія; ж. (гр.) розділ мовознавства, що вивчає лексику, тобто сукупність слів певної мови. Див. також: лексика лексикографія
ЛЕКСИКОН
лексикон; ч. (гр., словник) 1. заст. Назва словника; застосовують і як синонім слова "лексика". 2. Словниковий запас якоїсь особи. Див. …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.