Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Л (515)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 > >>
ЛОРД
лендлорд; ч. (англ., від староангл., охоронець, захисник хліба) 1. Англійський спадковий дворянський титул, що надається королем аристократам, а …
ЛОРД-КАНЦЛЕР
лорд-канцлер; ч. (англ.) у Великобританії одна з найвищих службових осіб, член кабінету міністрів, міністр юстиції, голова верховного суду, …
ЛОРД-МЕР
лорд-мер; ч. (англ.) у деяких великих містах Англії - особа, яка очолює муніципалітет, міський голова.
ЛОРИС
(англ., від лат., блідо-жовтий) рід напівмавп родини лорисових. Живуть у тропічних лісах Південно-Східної Азії. Інша назва - лорі.
ЛОРНЕТ
лорнет; ч. (фр., від позирати нишком) 1. Рід монокля в оправі, яким користувались у дворянських колах. 2. Окуляри в оправі з ручкою.
ЛОРО-КОНТО
лоро-конто; с. (іт., букв. - їхній рахунок) рахунок, відкритий банком своєму кореспондентові для внесення сум, що надходять на його користь; лоро. …
ЛОТ
лот; ч. (1) (гол.) прилад для вимірювання глибини моря, річки тощо з борта судна; глибомір, оливниця. (2) (гол.) неметрична одиниця маси (ваги) …
ЛОТ-ЛІНЬ
(гол.) тонкий трос (лінь) прив'язаний до гирі ручного лота.
ЛОТЕРЕЯ
лотерея; ж. (іт., від частина, частка) форма залучення коштів населення через продаж лотерейних білетів; частина виручених за них коштів …
ЛОТО
лото; с. (фр., від іт., частка) 1. Групова гра, в якій для виграшу треба першим накрити ряд цифр або малюнків на спеціальній карті. 2. Спортивне …
ЛОТОС
лотос; ч. (гр.) рід водяних багаторічних трав'янистих рослин родини лататтєвих. Мають великі красиві квітки. Л. горіхоносний культивують заради …
ЛОУРЕНСІЙ
лоуренсій; ч. штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, символ Lr, ат. н. 103; належить до актиноїдів. Від прізвища американського фізика …
ЛОЦІЯ
лоція; ж. (гол., вести корабель) 1. Один з розділів науки про судноводіння, що детально вивчає океани, моря, річки відповідно до потреб …
ЛОЦМАН
лоцман; ч. (гол.) особа, добре знайома з умовами плавання в певному районі моря, річки, порту тощо. В обов'язки Л. входить проводження суден у …
ЛОЯЛЬНИЙ
лояльний (фр., вірний, чесний) 1. Той, що тримається у межах законності, іноді тільки зовнішньо, формально. 2. Той, що нейтрально, коректно, …
ЛСД
ЛСД Наркотична речовина, що володіє різко вираженою галюциногенною дією і є похідною (диетиламід) лізергінової кислоти. Синтезована в 1938 році …
ЛУЇДОР
луїдор; ч. (фр., букв. - золотий луї, від Людовик) золота 20-франкова французька монета 17-18 ст; луї.
ЛУБРИКАТОР
лубрикатор; ч. (лат., роблю слизьким) прилад для автоматичного мащення під тиском тертьових поверхонь машин і механізмів.
ЛУДДИТИ
(англ.) учасники стихійних робітничих виступів в Англії у 2-й половині 18 - на початку 19 ст. проти запровадження в промисловості машин, що …
ЛУДЛОВ
лудлов; ч. набірна рядковідливна великокегельна машина з ручним набором матриць. Від прізвища американського конструктора В.-І. Лудлова.
ЛУКУЛЛІВ БЕНКЕТ
лукуллів бенкет; сполучен. розкішний, коштовний обід. Від імені римського магната Лукулла (1 ст. до н. е.), що вславився марнотратством.
ЛУМП
(англ., грудка) цукор-пісок невисокої якості, одержаний з відходів рафінадного виробництва.
ЛУНАТИЗМ
лунатизм; ч. (лат., Місяць) те саме, що й сомнамбулізм. Назва походить від неправильних уявлень про вплив місячного світла на людину.
ЛУПА
лупа; ж. (фр., букв. - наріст) оптичний прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей.
ЛУПЕРКАЛІЇ
(лат.) давньоримські свята на честь бога полів і землеробства Фавна, який нібито захищав отари й стада худоби. Див. також: фавн
ЛУПУЛІН
лупулін; ч. (лат., хміль) залозки суплідь хмелю, а також секрет цих залозок. Застосовують у пивоварній промисловості.
ЛЬЄ
льє; с. (фр., від лат.) старовинна французька одиниця відстані (4,444 км, або 5,555 км), яка становить 1/25° або 1/20° дуги земного меридіана.
ЛЬЯНОСИ
(ісп., букв. - рівнини) тип тропічного лісостепу (саван) у межах Венесуели і Колумбії. Використовують як пасовиська.
ЛЮЇЗИТ
люїзит; ч. органічна сполука миш'яку, безбарвна рідина. Стійка отруйна речовина шкіро-наривної і загально-отруйної дії. Від прізвища американського …
ЛЮВЕРС
люверс; ч. (гол.) круглий отвір у парусі, тенті тощо для протягування вірьовки, щоб закріпити їх.
ЛЮГЕР
люгер; ч. (нім.) невелике дво- або трищоглове вітрильне судно з рейовим оснащенням; логер.
ЛЮЕС
люес; ч. (лат., зараза) те саме, що й сифіліс. Див. також: сифіліс
ЛЮК
ч. (гол.) 1. Виріз, отвір, звичайно із заслонкою, для проникнення вниз, усередину чого-небудь; ляда, покришка. 2. Отвір, що заміняє собою вікно; …
ЛЮКС
люкс; ч. (1) (лат., світло) одиниця освітленості. 1 лк - освітленість, створювана світловим потоком в 1 люмен, рівномірно розподіленим на площині …
ЛЮКСМЕТР
люксметр; ч. (лат., світло і ...метр) прилад для вимірювання освітленості в люксах.
ЛЮМІНАЛ
люмінал; ч. (лат., світло) те саме, що й фенобарбітал.
ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ
люмінесценція; ж. (лат., світло і суфікс, що означає слабку дію) світіння твердих тіл або газоподібних рідких речовин, яке під впливом певного …
ЛЮМІНОГРАФІЯ
(лат., світло і ...графія) спосіб виготовлення копій малюнків або тексту з застосуванням світних речовин, нанесених на картон, на який укладають …
ЛЮМІНОФОРИ
(лат., світло і ...фор) речовини, здатні до люмінесценції.
ЛЮМІТАЙП
(лат., світло і англ., відбиток) електронна одноапаратна буквопроекціююча логічна машина; забезпечує одержання фотонабору шрифтами кегля 5 - 28 …
ЛЮМБАГО
люмбаго; с. (лат.) сильний біль, що раптово виникає в попереку при захворюванні м'язів і нервів; простріл.
ЛЮМЕН
люмен; ч. (лат., світло) одиниця світлового потоку. 1 лм випромінюється в тілесному куті в 1 стерадіан точковим джерелом світла, сила світла якого …
ЛЮМЕНОМЕТР
люменометр; ч. (лат., світло і ...метр) прилад для вимірювання світлового потоку в люменах.
ЛЮМПЕН-ПРОЛЕТАРІАТ
люмпен-пролетаріат; ч. (нім., від лахміття) декласовані елементи (жебраки, волоцюги, злодії тощо).
ЛЮНЕТ
люнет; ч. (фр., від Місяць) 1. Пристрій у металорізних верстатах для додаткового підтримування при обробці тонких і довгих заготовок. 2. архіт. …
ЛЮПОЗОРІЙ
люпозорій; ч. медичний заклад, який здійснює профілактику, лікування та вивчення люпусу.
ЛЮПУС
люпус; ч. (лат., вовк) хронічне захворювання шкіри; переважно спричинюється туберкульозною паличкою. Інша назва - вовчак.
ЛЮСТРА
люстра; ж. (фр.) підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електролапм) і оздоблену арматуру; жирандоля, світич.
ЛЮСТРАЦІЇ
(1) (пол., перевірка, від лат., податний або фіскальний період) періодичні описи державних маєтностей з метою визначення їхньої прибутковості. …
ЛЮСТРИН
люстрин; ч. (фр., заст.) вовняна або напіввовняна тканина з глянцем.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.