Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру М (1182)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
МАРКАЗИТ
марказит; ч. (лат.) мінерал класу персульфідів, латунно-жовтого кольору з металевим блиском. Сировина для одержання сірчаної кислоти.
МАРКГРАФ
маркграф; ч. (нім.) .1. В Імперії Каролінгів і в середньовічній Німеччині - правитель прикордонної області (марки), пізніше - титул деяких князів у …
МАРКЕР
маркер; ч. (1) (фр., від робити мітку) той, хто прислуговує під час гри на більярді і веде рахунок очок. (2) (фр., від робити …
МАРКЕТИНГ
маркетинг; ч. (англ., торгівля, спродаж) система управління виробничою і реалізаційною діяльністю підприємств, яка забезпечує виявлення потреб …
МАРКЕТРІ
маркетрі; с. (фр.) 1. Орнаментальні композиції з тонких пластинок фанери, перламутру, слонової кістки та ін., які наклеюють на поверхню меблів або …
МАРКО
марко; с. (іт.) визначення вартості монети за її вагою, а не за номіналом.
МАРКСИЗМ
марксизм; ч. вчення про шляхи і форми переходу людства від класового суспільства до безкласового, від капіталізму до комунізму. Основоположниками …
МАРКСИСТ
марксист; ч. прихильник, послідовник марксизму.
МАРКСИСТСЬКИЙ
марксистський той, що належить по марксизму і пов'язаний з ним.
МАРКШЕЙДЕР
маркшейдер; ч. (нім.) гірничий інженер або технік, фахівець з маркшейдерії.
МАРКШЕЙДЕРІЯ
маркшейдерія; ж. (нім., від межа і розділяти) галузь гірничої справи, що стосується просторово-геометричних вимірювань (маркшейдерських знімань) у …
МАРОДЕР
мародер; ч. (фр., від грабіж) грабіжник, який краде на полі бою речі вбитих і поранених. Морально розкладений солдат, що грабує населення під час …
МАРОКЕН
марокен; ч. (фр.) тканина зі штучного шовку, що нагадує крепдешин. Від назви країни Марокко.
МАРОНИ
(фр., від ісп., утікач) збіглі раби-негри у Вест-Індії і Гвіані, що боролися проти колонізаторів.
МАРС
ч. (лат.) 1. У давньоримській міфології бог війни. 2. Четверта за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи.
МАРС
ч. (гол.) мор. майданчик на верхівці щогли. Служить для спостережень, кріплення блоків вантажних стріл тощо.
МАРСЕЛЬ
марсель; ч. (гол.) мор. вітрило у формі трапеції на суднах з прямим оснащенням; на фок- і грот-щоглах - друге, на бізань-щоглі - перше знизу.
МАРСЕЛЬЄЗА
Марсельєза; ж. (фр.) французька революційна пісня, державний гімн Франції. Слова і музику написав 1792 р. під час французької революції К.-Ж. Руже …
МАРТЕН
мартен; ч. полуменева піч, де чавун і сталевий брухт переплавляють на сталь. Від прізвища французького металурга П. Мартена.
МАРТЕНІВСЬКИЙ ПРОЦЕС
вироблення литої сталі в мартені видаленням (випалюванням) з чавуну і сталевого брухту вуглецю та інших домішок, що окислюються легше, ніж залізо.
МАРТЕНСИТ
мартенсит; ч. структурна складова (з голчастою будовою) деяких загартованих металів і сплавів. Від прізвища німецького металознавця А. Мартенса.
МАРТИРОЛОГ
мартиролог; ч. (гр., мученик і ...лог) 1. Збірник церковних оповідань про християнських святих і мучеників за віру. 2. перен. Перелік осіб, що …
МАРТИТ
(лат., Марс) мінерал, гематит, утворений окисленням магнетиту.
МАРШ
марш-марш (фр., букв. - ходьба, ходіння) 1. Ритмічна хода в строю; маршування, перемарш. 2. Пересування військ похідним ладом на дальші відстані; …
МАРШ-МАНЕВР
марш-маневр; ч. (фр.) пересування великих військових з'єднань на театрі воєнних дій з метою перегрупування сил.
МАРШІ
марші; мн. (нім.) смуга низовинних морських узбереж, що, на відміну від ватів, затоплюються лише в період найвищих припливів і нагонів води.
МАРШАЛ
маршал; ч. (фр., від конюший) 1. У Франкській державі королівський слуга, що наглядав за кіньми. 2. З 12 ст. придворний радник у Франції, …
МАРШОВИЙ
маршовий той, що відправляється як поповнення в діючу армію (напр., М-а рота).
МАРШРУТ
маршрут; ч. (нім., від фр., хід і шлях) 1. Заздалегідь намічений або встановлений шлях руху людей чи транспортних засобів; курс, напрям. 2. …
МАС-СПЕКТРОМЕТР
мас-спектрометр; ч. (маса і спектрометр) прилад, що розділяє заряджені частинки (звичайно іони) із різним відношенням маси частинки до її …
МАСА
маса; ж. (лат., шматок, брила, гр., тісто) 1. Кількість, об'єм речовини якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет; …
МАСАЖ
масаж; ч. (фр., від розтирати) механічне подразнення поверхні тіла людини. Застосовують з лікувальною, профілактичною, гігієнічною та …
МАСЕДУАН
маседуан; ч. (фр.) страва з городини, варених овочів, яблук під вином або соусом. Від французької назви Македонії - Маседуан.
МАСИВ
масив; ч. (фр., важкий, від лат., шматок, брила) 1. Гірське підняття, що простягається приблизно на однакову віддаль у довжину й ширину, без …
МАСИВНИЙ
масивний (фр.) 1. Суцільний. 2. Щільний, важкий. 3. М-і гірські породи - магматичні гірські породи, що утворилися з розплавленої магми в надрах …
МАСИКОТ
(фр.) безформний червоний глет. Застосовують у виробництві жовтої фарби, свинцевих білил.
МАСКА
маска; ж. (фр., з іт., від араб., масхара - насмішка) 1. Спеціальна накладка з якимсь зображенням (ліпна або мальована личина у формі людського …
МАСКАРАД
маскарад; ч. (фр., з іт.) 1. Свято, бал, учасники якого одягнені в маски і костюми (казкові, етнографічні тощо); костюмований бал; машкарада; …
МАСКУВАННЯ
маскування; с. (фр., приховувати) 1. Система заходів, розрахованих на введення противника в оману щодо розташування військ, військових …
МАСКУВАТИ
маскувати (фр.) 1. Одягати когось у маскарадний костюм, надягати маску. 2. перен. Приховувати свої вчинки, думки і т. ін. чимось показним, …
МАСКУЛІНІЗАЦІЯ
маскулінізація; ж. (лат., чоловічий) розвиток в особин жіночої статі чоловічих статевих ознак. Спричинює М. порушення діяльності залоз внутрішньої …
МАСОН
масон; ч. (фр., букв. - каменяр) 1. Прихильник масонства. 2. перен. Вільнодумець.
МАСОНСТВО
масонство; с. релігійно-етичний рух, що виник на початку 18 ст. в Англії, а згодом поширився у вигляді таємних товариств в інших країнах. В М. …
МАСТЕКТОМІЯ
(гр., груди і виріз) операція видалення молочної залози у жінок при виявленні злоякісної пухлини.
МАСТИКА
мастика; ж. (гр., смола) 1. Ароматична смола мастикового і деяких інших дерев. 2. Замазка, суміш з якої-небудь смоли й риб'ячого клею з …
МАСТИКС
мастикс; ч. (лат., гр., жувальна смілка) смола мастикового дерева, що росте в Середземномор'ї. Містить ефірну олію, смоляні кислоти, гірку речовину …
МАСТИТ
мастит; ч. (гр., груди) гостре запалення молочної (грудної) залози. Виникає переважно після родів, у період годування дитини груддю, під час …
МАСТИХІН
мастихін; ч. (гр., жувальна смілка) інструмент, що його застосовують у живопису для розтирання й накладання на полотно фарб та чищення палітри.
МАСТОДОНТИ
(гр., сосок і ...одонт) підряд викопних ссавців ряду хоботних. Жили в палеогені. Гребенезубих М. вважають предками слонів.
МАСШТАБ
масштаб; ч. (нім., від міра, розмір і палиця) 1. Відношення довжини ліній на кресленику, плані або карті до довжини відповідних ліній в натурі …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.