Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру М (1182)

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
МЕЗОЗАВР
мезозавр; ч. (мезо... і ...завр) ряд вимерлих прісноводних плазунів з ластовидними кінцівками, що жили за палеозою. Див. …
МЕЗОЗОЙ
мезозой; ч. (мезо... і ...зой) четверта ера в геологічній історії Землі; розпочалась 230 млн. років тому, тривала 163 млн. років. Відклади цієї ери …
МЕЗОКЕФАЛІЯ
мезокефалія; ж. середньоголовість; термін, що його застосовують в антропології для визначення форми й розміру голови. Див. також: антропологія
МЕЗОКЛІМАТ
мезоклімат; ч. (мезо... і клімат) клімат порівняно невеликих ділянок земної поверхні, часто не характерний для загальних кліматичних умов даного …
МЕЗОЛІТ
мезоліт; ч. (мезо... і ...літ) епоха кам'яної доби, що була перехідною між палеолітом і неолітом (інколи називають епіпалеолітом). Датується 12 - 8 …
МЕЗОМОЛЕКУЛА
(мезо... і молекула) молекула, в якій хімічний зв'язок між атомами спричинюється негативно зарядженою мю-частинкою - мюоном.
МЕЗОМОРФНИЙ
мезоморфний (мезо... і ...морфний) той, що має проміжну форму; - мезоморфний стан - мезоморфний тип
МЕЗОМОРФНИЙ СТАН
стан деяких речовин між рідким і твердим кристалічним станом
МЕЗОМОРФНИЙ ТИП
середній, найпоширеніший тип будови тіла людини.
МЕЗОН
мезон; ч. (гр. середній) фіз. однин з різновидів адронів - нестійка елементарна частинка. Див. також: нейтрон, протон
МЕЗОНІЙ
короткоіснуюча атомоподібна система, в якій роль ядра відіграє позитивний мюон або мезон і навколо якого обертається електрон.
МЕЗОНІН
мезонін; ч. (іт., від середній) верхній напівповерх будинку, неповний поверх.
МЕЗОНЕФРОС
(мезо... і гр., нирка) орган виділення у хребетних. У риб і земноводяних функціонує протягом усього життя, у плазунів, птахів, ссавців і людини - …
МЕЗОНИ
(мез... і (електр)он) нестабільні елементарні частинки, які належать до класу сильно взаємодіючих частинок (адронів). Розрізняють ка-мезони й …
МЕЗОПАУЗА
(мезо... і пауза) перехідний шар атмосфери, розташований над мезосферою, на висоті понад 80 км.
МЕЗОРЕЛЬЄФ
мезорельєф; ч. (мезо... і рельєф) форми рельєфу, проміжні між макрорельєфом та мікрорельєфом (напр., річкова долина, ущелина, улоговина).
МЕЗОСИДЕРИТИ
(мезо... і сидерити) залізо-кам'яні метеорити.
МЕЗОСКАФ
мезоскаф; ч. (мезо... і ...скаф) самопересувна підводна камера з апаратурою для дослідження моря й океану на середній (кількасотметровій) глибині.
МЕЗОСТИХ
(мезо... і гр., ряд) вірш, у якому серединні букви кожного рядка, прочитані зверху вниз або навпаки, складають слово або речення (пор. акростих).
МЕЗОСФЕРА
мезосфера; ж. (мезо... і сфера) шар атмосфери на висоті від 55 до 80 км; характеризується зниженням температури з висотою, яке відбувається …
МЕЗОТЕЛІЙ
(мезо... і (епі)телій) різновид епітеліальної тканини хребетних тварин і людини; утворює внутрішній шар оболонок очеревини й плеври.
МЕЗОТОРІЙ
мезоторій; ч. (мезо... і торій) продукт радіоактивного розпаду торію, тотожний ізотопу радій-228. Застосовують у медицині, для виготовлення …
МЕЗОТРОН
(мезо... і (елек)трон) застаріла назва мезона.
МЕЗОФІЛ
мезофіл; ч. (мезо... і гр., листок) тканина листка рослин, що розташована під епідермісом. М. становить м'якоть листка.
МЕЗОФІТИ
(мезо... і ...фіти) рослини, що живуть в умовах середнього зволоження. До М. належать рослини лук, лісів, більшість сільськогосподарських рослин.
МЕЙОЗ
мейоз; ч. (гр., зменшення) одна з форм поділу клітин. Відбувається на певних етапах життєвого циклу організмів, яким властиве статеве розмноження.
МЕЙСТЕРЗИНГЕРИ
(нім., майстер співу) іст. німецький поет-співець з цехових ремісників 14 - 16 ст.; член міської співецької школи. У творах мейстерзингерів 14 - 15 …
МЕКТЕБ
мектеб; ч. (араб., мактаб) початкова мусульманська школа для хлопчиків у країнах Близького й Середнього Сходу.
МЕЛІЗМИ
(гр., наспів, пісня, мелодія) муз. орнаментика, невеликі мелодичні звороти, що прикрашають мелодію.
МЕЛІОЇДОЗ
(гр., меліда (хвороба ослів) і вид, вигляд) рідкісне інфекційне захворювання тварин і людини в тропічних країнах. Уражає шкіру та внутрішні органи.
МЕЛІОРАТИВНИЙ
меліоративний той, що стосується меліорації; - меліоративний кадастр
МЕЛІОРАТИВНИЙ КАДАСТР
кількісний і якісний облік зрошуваних і осушених земель.
МЕЛІОРАЦІЯ
меліорація; ж. (лат., поліпшення, від кращий) цілеспрямована зміна властивостей природно-територіальних комлексівз метою оптимального використання …
МЕЛІОРИЗМ
(лат., кращий) ідеалістичний погляд на добро і зло, прихильники якого визнають зло неминучим, але вважають за можливе поступово розширювати сферу …
МЕЛІС
(нім., від лат., мед) сорт цукру-піску, який одержують з білої патоки - побічного продукту цукрорафінадного виробництва.
МЕЛІСА
меліса; ж. (гр., бджола) трав'яниста багаторічна медоносна рослина з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірне …
МЕЛАМІН
меламін; ч. (гр., чорний і аміни) органічна сполука, безбарвні кристали. Застосовують у виробництві пластмас, лаків, клеїв, у текстильній …
МЕЛАНІЗМ
меланізм; ч. наявність у зовнішніх покривах тварин великої кількості пігменту меланіну, що зумовлює темне забарвлення їх.
МЕЛАНІНИ
(гр., чорний) темно-коричневі й чорні пігменти тварин, людини й рослин. У хребетних тварин і людини містяться у волоссі, шкірі, сітківці ока.
МЕЛАНЖ
меланж; ч. (фр., суміш) 1. Суміш різнокольорових волокон. 2. Суміш азотної і сірчаної кислот, що її застосовують як окислювач палива в рідинних …
МЕЛАНЖЕР
меланжер; ч. (фр., змішувач) 1. мед. Капіляр (тонка трубка) для розведення крові при підрахунку її формених елементів. 2. тех. Змішувач, який …
МЕЛАНОМА
меланома; ж. (гр., чорний і ...ома) злоякісна пухлина, яка розвивається з клітин, що виробляють пігмент меланін. Найчастіше розвивається з родимих …
МЕЛАНОПСИС
(гр., чорний і зір) рід черевоногих молюсків. Поширені в річках з швидкою течією в Середній і Південно-Східній Європі.
МЕЛАНТЕРИТ
мелантерит; ч. (гр., чорніший) мінерал класу сульфатів, зеленого, сірого, сірувато-чорного кольорів з скляним блиском. Використовують для …
МЕЛАНХОЛІЙНИЙ
меланхолійний (меланхолія) тужливий, сумний.
МЕЛАНХОЛІК
меланхолік; ч. (гр.) 1. Один з типів темпераменту, якому відповідає слабкий гальмівний тип вищої нервової діяльності. 2. Людина, в якої переважає …
МЕЛАНХОЛІЯ
меланхолія; ж. (гр., від чорний і жовч) 1. Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. 2. Психічне захворювання, для якого характерні пригнічений …
МЕЛО...
(гр., пісня) у складних словах означав пов'язаний зі співом, музикою.
МЕЛОДІЯ
мелодія; ж. (гр., пісня, спів) 1. Художньо усвідомлена логічна послідовність музичних звуків, організованих ритмічно і ладово-інтонаційно. 2. …
МЕЛОДЕКЛАМАЦІЯ
мелодекламація; ж. (гр.) читання віршів або прози, супроводжуване для більшої виразності акомпанементом чи наспівом певної мелодії.

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.