Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру М (1182)

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
МЕЛОДИКА
мелодика; ж. (гр., співучий) 1. Сукупність властивостей і закономірностей, які характеризують мелодичні явища у музиці. 2. Вчення про мелодію.
МЕЛОДРАМА
мелодрама; ж. (гр.) 1. Драма з музикою та співом. 2. Драматургійний жанр, для якого характерні перебільшені драматичні ефекти та моралізація; твір …
МЕЛОМАН
меломан; ч. (мело... і ...ман) пристрасний любитель музики, співу.
МЕЛОС
мелос; ч. (гр., пісня) узагальнене поняття мелодійної, пісенної основи в музиці.
МЕЛОТИПІЯ
мелотипія; ж. (мело... і ...типія) друкування нот засобами поліграфії.
МЕЛЬДОМЕТР
(гр., розплавлюю і ...метр) прилад для визначення температур плавлення тугоплавких речовин.
МЕЛЬПОМЕНА
(гр., співаюча) 1. В давньогрецькій міфології одна з дев'яти муз, яка опікала й надихала творців трагедії та виконавців її ролей. 2. перен. Символ …
МЕЛЬХІОР
мельхіор; ч. (нім., з фр.) назва сплавів міді (80% ) з нікелем (20% ), іноді з домішками інших елементів. Застосовують у виробництві медичних …
МЕМІСТОР
(англ., пам'ять і той, що чинить опір) електрохімічний керований опір, здатний запам'ятовувати поданий на нього сигнал.
МЕМБРАНА
мембрана; ж. (лат., оболонка, перетинка) 1. Гнучка, закріплена по замкненому контуру перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або …
МЕМОРІАЛ
меморіал; ч. (лат., пам'ятний) 1. Архітектурно-скульптурний комплекс, що увічнює пам'ять видатних подій або людей. 2. Пам'ятна книга, …
МЕМОРІАЛЬНИЙ
меморіальний (лат.) той, що увічнює пам'ять.
МЕМОРІЯ
меморія; ж. (лат., пам'ять, згадка) виписка, запис з коротким викладом суті, змісту якоїсь справи.
МЕМОРАНДУМ
меморандум; ч. (лат., те, про що слід пам'ятати) 1. Доповідна записка, пояснювальна письмова довідка, лист з приводу певних питань, нотатка для …
МЕМУАРИ
мемуари; мн. (фр., спогади) твір у формі записок-спогадів про минулі події, в яких автор брав участь, був їхнім очевидцем або сучасником; спогади, …
МЕНІНГІТ
менінгіт; ч. (гр., мозкова оболонка) запалення мозкових оболонок головного й спинного мозку людини й тварин. Спричинюють бактерії (менінгокок, …
МЕНІСК
меніск; ч. (гр., місячний серп, півколо) 1. Опукла або угнута поверхня рідини в місці дотику її до твердого тіла. 2. Хрящовий серповидний утвір у …
МЕНАДА
менада; ж. (гр., шалена, несамовита) в Стародавній Греції жриця Вакха, вакханка. Див. також: вакханалія
МЕНГІРИ
(кельт., від теп і довгий) один з видів мегалітів; неотесані довгасті камені, поставлені вертикально. Поширені на території Північно-Західної …
МЕНДЕЛІЗМ
менделізм; ч. учення про закономірності спадковості, яке поклало початок генетиці. Від імені засновника цього вчення - чеського природознавця Г.-Й. …
МЕНЕДЖЕРИ
(англ., від керувати) специфічний соціальний прошарок сучасного суспільства, включає найманих професійних керуючих (директори підприємств, керівники …
МЕНЕДЖЕРИЗМ
менеджеризм; ч. (англ.) теорія управління виробництвом, яка намагається поєднати орга-нізаційно-технічні функції управління з ідеологічним захистом …
МЕНЕДЖМЕНТ
менеджмент; ч. (англ.) 1. Політика забезпечення прийнятих рішень в сфері бізнесу на основі комплексного аналізу факторів, що впливають на його …
МЕНЕСТРЕЛЬ
менестрель; ч. (фр., від лат., той, що перебуває на службі) 1. Професійний співець і музикант у середньовічній Франції і Англії. В 12 - 13 ст. …
МЕНЗУЛА
мензула; ж. (лат., невеликий стіл) польовий креслярський столик, який використовують під час топографічного знімання.
МЕНЗУРА
мензура; ж. (лат., міра, вимірювання) 1. Міра тривалості звуку, такту в середньовічній багатоголосій музиці. 2. Різні виміри для визначення місць …
МЕНЗУРКА
мензурка; ж. (лат., міра, вимірювання) аптекарська або лабораторна посудина з позначеними на ній поділками; якою вимірюють невеликі об'єми рідини.
МЕНОНІТИ
члени християнської релігійної секти, що виникла в 30-х рр. 16 ст. в Нідерландах як відгалуження секти анабаптистів. М. проповідують покірливість, …
МЕНСТРУАЦІЯ
менструація; ж. (лат., щомісячний, місячний) кров'янисті виділення з матки, що циклічно повторюються (через 21 - ЗО днів), у жінок, які досяглії …
МЕНТОЛ
ментол; ч. (лат., м'ята і ...ол) органічна сполука, безбарвні кристали. Застосовують у харчовій, фармацевтичній, парфюмерній галузях промисловості.
МЕНТОР
ментор; ч. (гр.) 1. Ім'я наставника Телемака, сина Одіссея, в поемі Гомера "Одіссея". 2. Керівник, наставник, вихователь. 3. перен. Надокучлива, …
МЕНТОРСЬКИЙ
менторський (лектор) повчальний, моралізаторський.
МЕНУЕТ
менует; ч. (фр., від і малий) 1. Старовинний французький танець з повільними і плавними рухами. 2. Твір з музичним розміром менуета.
МЕНЮ
меню; с. (фр.) 1. Набір страв для сніданку, обіду, вечері. 2. Листок з переліком страв і напоїв (у закладах громадського харчування).
МЕР
ч. (фр., від лат., старший) у ряді країн виборна службова особа, що очолює місцеві органи самоврядування; голова муніципалітету чи міста.
МЕРІЯ
мерія; ж. (фр.) 1. Муніципальне місцеве управління, очолюване мером. 2. Приміщення, будинок муніципального управління.
МЕРГЕЛЬ
мергель; ч. (нім., від лат., рухляк) осадочна гірська порода, яка складається переважно з вапняку та глин. Використовують у цементній …
МЕРИДІАН
меридіан; ч. (лат., полуденний) 1. М. географічний - уявна лінія від перетину земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної …
МЕРИДІАННЕ КОЛО
(лат., полуденний) астрономічний прилад для визначення моменту проходження небесних світил через небесний меридіан.
МЕРИНОСИ
(фр., з ісп.) породи овець з однорідною тонкою вовною переважно білого кольору.
МЕРИСТЕМА
меристема; ж. (гр., подільний) тканина у рослин, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму. М. міститься в конусі наростання …
МЕРКАНТИЛІЗМ
меркантилізм; ч. (фр., від іт., торговець, купець) 1. Напрям у політичній економії і політика ряду європейських держав у 15-18 ст., прихильники …
МЕРКАНТИЛЬНИЙ
меркантильний (фр., від іт., торговець) 1. Торговельний, комерційний. 2. перен. Своєкорисливий, гендлярський, пов'язаний з матеріальною вигодою.
МЕРКАПТАНИ
(лат., ртуть і той, що хапає) органічні сполуки, сірчисті аналоги спиртів неприємного запаху. Застосовують М. та їхні похідні як прискорювачі …
МЕРКУРІЙ
Меркурій; ч. (лат.) 1. У давньоримській міфології бог красномовства, торгівлі та розбою на шляхах (у греків - Гермес). 2. Найближча до Сонця …
МЕРЛАН
мерлан; ч. (фр.) вид риб родини тріскових. Поширений біля берегів Європи. Інша назва - чорноморська пікша.
МЕРОКРИНОВИЙ
(гр., частина, частка і відділяю) той, що виділяє частки; М-і залози - залози, секреторні продукти яких виділяються без порушення залозистих клітин …
МЕРОЛОГІЯ
(гр., частина, частка і ...логія) в антропології вивчення розмірів і форм окремих органів людини, встановлення точної характеристики окремих …
МЕРОСТОМОВІ
(гр., частина, частка і рот) клас водяних тварин типу членистоногих. Дихають зябрами. До сучасних М. належать мечехвости, які є об'єктом промислу.
МЕРСЕРИЗАЦІЯ
мерсеризація; ж. обробка бавовни, бавовняних тканин міцним розчином лугу для надання міцності, блиску. Від прізвища англійського винахідника Дж. …

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.