Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру М (1182)

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
МЕТРДОТЕЛЬ
метрдотель; ч. (фр.) 1. Розпорядник у ресторані. 2. Старший лакей у панському домі, що відав столом, кухнею і домашніми слугами.
МЕТРИКА
метрика; ж. (1) (гр., від міра) 1. Сукупність законів про будову вірша й віршування. 2. Сукупність конкретних виявів метра в музиці, акцентних …
МЕТРИТ
метрит; ч. (гр., матка) запалення м'язового шару стінки матки у людини й свійських тварин, звичайно поєднується з запаленням слизової оболонки …
МЕТРИЧНА СИСТЕМА МІР
десяткова система одиниці вимірювання фізичних величин, в основу якої покладено міри довжини - метр, міри маси - кілограм; нині прийнята в усьому …
МЕТРИЧНИЙ
метричний (гр., вимірюю) 1. Пов'язаний з поняттями метр і метрика. - метрична система мір - метричний вірш
МЕТРИЧНИЙ ВІРШ
твір, що належить до метричної системи віршування (чергування коротких і довгих складів), за якою складали вірші давні римляни, греки, індійці.
МЕТРО
метро; с. (фр.) скорочена назва метрополітену.
МЕТРОЛОГІЯ
метрологія; ж. (гр., міра і ...логія) 1. Наука про вимірювання з високою точністю. Завданнями М. є встановлення систем одиниць вимірювання, …
МЕТРОНОМ
метроном; ч. (гр., міра і ...ном) прилад, за звуковими сигналами (стуканнями) якого відраховують проміжки часу (здебільшого під час виконання …
МЕТРОПОЛІТЕН
метрополітен; ч. (фр., букв. - столичний, гр., головне місто) міська швидкісна електрична залізниця, що проходить переважно в тунелях, у деяких …
МЕТРОПОЛІЯ
метрополія; ж. (гр., від мати і місто) 1. У Стародавній Греції - місто-держава (поліс) щодо заснованих ним в інших землях поселень (колоній). 2. …
МЕФІСТОФЕЛЬ
Мефістофель; ч. (нім.) 1. Персонаж трагедії німецького поета Й.-В. Гете "Фауст". 2. перен. Злий дух, дух заперечення.
МЕХАНІЗАЦІЯ
механізація; ж. (гр., знаряддя, пристрій) один з основних напрямів науково-технічного прогресу, який полягає в широкому впровадженні машин у …
МЕХАНІЗМ
механізм; ч. (гр., знаряддя, пристрій) 1. Пристрій, що передає або перетворює рух; прилад. 2. перен. Внутрішня будова, система чогось; устрій. 3. …
МЕХАНІКА
механіка; ж. (гр., наука про машини) 1. Наука про механічний рух тіл і про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. 2. Галузь техніки, що …
МЕХАНІСТИ
1. Послідовники механіцизму. 2. Термін, який вживали у 20-30-х рр. для характеристики поглядів ряду радянських філософів та природознавців, у творах …
МЕХАНІЦИЗМ
механіцизм; ч. абсолютизація законів механіки, спроба пояснити за їх допомогою всі явища природи й суспільства, звести весь розвиток до механічних …
МЕХАНІЧНИЙ
магнітомеханічний (гр.) 1. Належний до механіки або механізму. 2. Той, що діє за допомогою механізму. 3. Не пов'язаний з свідомістю, той, що …
МЕХАНОРЕЦЕПТОРИ
(механ(ічний) і рецептор) чутливі нервові закінчення в організмі, які сприймають механічні подразнення (органи дотику, чутливі закінчення м'язів, …
МЕХАНОТЕРАПІЯ
механотерапія; ж. (механ(ічний) і терапія) те саме, що й кінетотерапія.
МЕХАНОТРОН
механотрон; ч. (механ(ічний) і (елек)трон) електронна лампа, в якій керування електричним струмом здійснюється механічно (переміщуванням одного або …
МЕХАНОХІМІЯ
механохімія; ж. (механ(ічний) і хімія) вчення про полімери, що досліджує хімічні перетворення в них від діяння механічних сил.
МЕХАНОХОРІЯ
(механ(ічний) і ...хорія) спосіб поширення насіння в деяких рослин. При М. стиглі плоди швидко розкриваються, розкидаючи насіння.
МЕХАРІ
(араб.) одногорбий верблюд; дромадер, мегарі.
МЕЦЕНАТ
меценат; ч. (лат.) 1. (Меценат) Римський політичний діяч 1 ст. до н. е., який уславився покровительством поетам та художникам. 2. перен. Багатий …
МЕЦЦА-ВОЧЕ
(іт., букв. - впівголоса) тихе, неповне звучання голосу; один з відтінків виконання на музичних інструментах.
МЕЦЦО-ПІАНО
(іт., букв. - напівтихий) один з відтінків динаміки в музиці; звучання середнє між форте й піано. Див. також: форте, піано
МЕЦЦО-СОПРАНО
(іт., букв. - напівверхній) 1. Жіночий голос, середній за регістром між сопрано й контральто. 2. Співачка з таким голосом. Див. …
МЕЦЦО-ТИНТО
(іт., букв. - відтінок) 1. Вид гравюри на металі, призначеної для глибокого друку; відрізняється глибиною й бархатистістю тону, багатством і …
МЕЦЦО-ФОРТЕ
(іт., букв. - напівсильний) один з відтінків динаміки в музиці; помірно гучне звучання.
МЕЧЕТЬ
мечеть; ж. (араб., масджид - місце поклоніння) культова споруда, храм у мусульман.
МИГДАЛИКИ
(мигдаль) вузлоподібні утвори лімфаденоїдної тканини у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів людини й ряду хребетних тварин.
МИГДАЛИНА
мигдалина; ж. (гр.) 1. Ядро мигдалевого горіха. 2. геол. Мінеральне утворення круглої чи овальної форми, яке виникає внаслідок виповнення …
МИГДАЛЬ
мигдаль; ч. (гр.) 1. Південне невисоке дерево або кущ з ніжно-рожевими квітками та овальними плодами - горіхами. 2. Плід цієї рослини з їстівним …
МИЛЯ
миля; ж. (англ., від лат., тисяча) міра віддалі, яка в різних країнах становить від 0,52 до 11,2 км. М. морська - довжина однієї мінути дуги …
МИРТ
мирт; ч. (гр.) рід субтропічних вічнозелених рослин. Дерева й кущі. Листки М. містять ефірну олію, яку використовують у парфюмерній промисловості.
МИРТА
мирта; ж. (гр.) рід субтропічних вічнозелених рослин. Дерева й кущі. Листки М. містять ефірну олію, яку використовують у парфюмерній …
МИТРА
митра; ж. (гр., східний капелюх) 1. Оздоблений прикрасами головний убір, який вище православне й католицьке духівництво одягало під час …
МИТРОПОЛІЯ
митрополія; ж. (гр.) церковно-адміністративний округ, яким відає митрополит.
МИТРОПОЛИТ
митрополит; ч. (гр., від столиця, метрополія) 1. Другий після патріарха сан у православній церкві. 2. Вище звання православних і католицьких …
МНЕМОЗІНА
(гр.) у давньогрецькій міфології богиня пам'яті, мати дев'яти муз; Мнемосіна
МНЕМОНІКА
мнемоніка; ж. (гр., мистецтво запам'ятовування) система особливих способів, що полегшують запам'ятовування й збільшують обсяг пам'яті.
МНЕМОСІНА
(гр.) у давньогрецькій міфології богиня пам'яті, мати дев'яти муз; Мнемозіна.
МНЕМОТЕХНІКА
мнемотехніка; ж. (гр., мистецтво запам'ятовування) система особливих способів, що полегшують запам'ятовування й збільшують обсяг пам'яті; мнемоніка.
МО
(зворотне від ом) одиниця електропровідності, обернена одиниці електричного опору - ому.
МОБІЛІ
(фр., рухома гвардія) особливі частини збройних сил Франції у 2-й половині і 19 ст., що їх комплектували з безробітних і декласованих елементів для …
МОБІЛІЗАЦІЯ
мобілізація; ж. (фр., від лат., рухомий) 1. Зосередження сил, засобів для досягнення певної мети. 2. Переведення збройних сил держави на …
МОБІЛЬНІСТЬ
мобільність; ж. (лат., рухомий) рухливість; здатність швидко щось виконувати.
МОВЕТОН
моветон; ч. (фр.) поганий тон, невихованість.
МОГІКАНИ
(англ., з інд., мо-гі-конніус) 1. Група індіанських племен, що жили в Північній Америці, були в 18-19 ст. витіснені з своїх земель європейськими …

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.