Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру М (1182)

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
МОНОСЕМІЯ
моносемія; ж. (моно... і гр., знак; значення) однозначність слова чи виразу. Протилежне - полісемія.
МОНОСИЛАБІЗМ
моносилабізм; ч. (гр., односкладовий) односкладовість, односкладові слова мови.
МОНОТЕЇЗМ
монотеїзм; ч. (моно... і теїзм) однобожність; віра в єдиного бога.
МОНОТЕМАТИЗМ
(моно... і гр., положення, умова, пропозиція) композиційний принцип, що полягає в побудові твору на одній музичній темі.
МОНОТИП
монотип; ч. (моно... і ...тип) двоапаратна набірна буквовідливна машина, що складається з набірно-перфоруючої машини й відливного автомата.
МОНОТИПІЯ
монотипія; ж. (моно... і ...типія) різновид естампної графічної техніки. Фарби одного чи кількох кольорів накладають від руки на рівну поверхню …
МОНОТОНІЗМ
(моно... і гр., наголос) відсутність мелодичної кореляції у звуковій системі мови, тобто невикористання тонічного наголосу для поділу слів і морфем …
МОНОТОННИЙ
монотонний (гр., однозвучний) 1. Однотонний, однозвучний. 2. перен. Позбавлений різноманітності, змін; одноманітний, нудний, нецікавий.
МОНОФІЛІЯ
монофілія; ж. (моно... і гр., рід, плем'я) походження певної групи організмів від одного предка.
МОНОФАГИ
(моно... і ...фаг) тварини, які живляться лише одним видом поживи (напр., гусениця олеандрового бражника - лише листям олеандра).
МОНОФОБІЯ
(моно... і ...фобія) психічний стан, при якому людина боїться залишатися на самоті.
МОНОФОТО
(моно... і фото(графія)) фотонабірна машина, побудована за принципом буквовідливної машини - монотипа. М. - двоапаратна рядконабірна буквопроеціююча …
МОНОФТОНГ
монофтонг; ч. (гр., від єдиний і звук) простий голосний звук на відміну від складних голосних звуків (дифтонгів, трифтонгів).
МОНОФТОНГІЗАЦІЯ
монофтонгізація; ж. (монофтонг) мовозн. стягування двозвука (дифтонга) в однозвук.
МОНОХОРД
монохорд; ч. (моно... і ...хорд) 1. Давньогрецький однострунний щипковий інструмент. 2. Спільна назва однострунних музичних інструментів. 3. …
МОНОХРОМ
(моно... і ...хром) надрукований однією фарбою текст.
МОНОХРОМАТИЧНИЙ
монохроматичний (моно... і хроматичний) одноколірний; М-е світло - світло, яке характеризується певною довжиною світлової хвилі.
МОНОХРОМАТОР
монохроматор; ч. (моно... і гр., колір) спектральний прилад, що виділяє вузькі ділянки частот чи довжин хвиль світлового спектра. Основна частина …
МОНОХРОМНИЙ
монохромний (гр.) однобарвний; - монохромний живопис
МОНОХРОМНИЙ ЖИВОПИС
живопис, виконаний в одному кольорі.
МОНОЦЕНТРИЗМ
моноцентризм; ч. (моно... і лат., середина) в антропології вчення про походження людни сучасного типу й людських рас в одній області земної кулі …
МОНОЦИКЛ
моноцикл; ч. (моно... і цикл) одноколісний велосипед, що його використовують у циркових виставах.
МОНОЦИТИ
(моно... і ...цити) одна з форм незернистих лейкоцитів. Виконують в організмі захисну функцію: здатні до фагоцитозу, беруть участь у створенні …
МОНОЦИТОЗ
(моно... і ...цитоз) надмірна кількість моноцитів у периферичній крові при деяких інфекційних хворобах (туберкульозі, сифілісі, лейшманіозі тощо) та …
МОНОШИХТА
(моно... і шихта) суміш матеріалів, продукт спільного огрудкування шихти доменних і електрометалургійних печей.
МОНСЕНЬЙОР
монсеньйор; ч. (фр., букв. - мій пане) титул, який за середньовіччя у Франції вживали під час звернення до герцогів, перів, нині вживається, коли …
МОНСТЕРА
монстера; ж. (лат.) рід багаторічних рослин родини ароїдних. Вічнозелені ліани, поширені в тропічній Америці. В Україні деякі види вирощують як …
МОНСТР
монстр; ч. (фр.) 1. Виродок, потвора, почвара, страховисько, страшило. 2. перен. Про людину, що різко виділяється своїми негативними рисами; …
МОНТАЖ
літмонтаж; ч. (фр., букв. - підйом, підіймання) 1. Добір і з'єднання окремих частин (елементів) у єдине ціле (машину, споруду тощо). 2. Добір і …
МОНТАНЬЯРИ
(фр., букв. - горяни, верховинці, від гора) під час французької буржуазної революції кінця 18 ст. - революційно-демократичне угруповання депутатів …
МОНТЕЖЮ
(фр., від підійматися і сік) герметична посудина для переміщення рідин стиснутим повітрям.
МОНТЕКРИСТО
монтекристо; с. система малокаліберних рушниць і пістолетів. Названа за ім'ям героя роману А. Дюма "Граф Монте-Крісто".
МОНТМОРИЛОНІТ
монтморилоніт; ч. мінерал класу силікатів, білого кольору з сіруватим, червонуватим відтінками. Використовують у нафтовій, текстильній, гумовій, …
МОНУМЕНТ
монумент; ч. (лат., від нагадую) архітектурна чи скульптурна споруда на честь визначної події або особи; пам'ятник, надгробок на могилі.
МОНУМЕНТАЛЬНИЙ
монументальний (лат.) 1. Який є монументом. 2. Властивий монументу; - монументальний живопис 3. перен. Який вражає своїми розмірами, величністю; …
МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС
пов'язаний з архітектурою, переважно настінні розписи (напр., фрески).
МОНЦОНІТ
геол. магматична гірська порода, що складається переважно з калієвого польового шпату та плагіоклазу. Від назви гори Монцоні в Альпах.
МОПЕД
мопед; ч. (мо(тоцикл) і (велоси)пед) легкий малопотужний мотоцикл з педалями (велосипед з навісним мотором). Інші назви - мотопед, мотовелосипед.
МОРІОН
моріон; ч. (лат.) мінерал класу силікатів, малопрозора чорна відміна кварцу. Використовують у радіо- та електротехніці.
МОРАЛІЗУВАТИ
моралізувати (фр.) 1. Проповідувати сувору мораль, робити моральні висновки з приводу чогось. 2. Повчати когось, читати мораль, напучувати.
МОРАЛІСТ
мораліст; ч. (фр.) 1. Особа, що проповідує сувору моральність, любить повчати. 2. Особа, що займається питаннями моралі.
МОРАЛІТЕ
мораліте; с. (фр.) у середньовічному театрі Західної Європи - жанр повчальної драми з алегоричними дійовими особами.
МОРАЛЬ
мораль; ж. (лат., моральний, від звичаї) 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного і до суспільства; етика. 2. …
МОРАЛЬНИЙ
моральний (лат.) той, що стосується моралі, етичний. М-і відносини- сукупність взаємин і зв'язків, у процесі яких виявляється ставлення людей до …
МОРАТОРІЙ
мораторій; ч. (лат., затримуючий, уповільнюючий) 1. Відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв'язку з настанням надзвичайних …
МОРГ
морг (1) (фр.) спеціально обладнане приміщення для зберігання трупів людей; трупарня, покійницька. (2) (пол., від нім.) одиниця земельної площі …
МОРГАНАТИЧНИЙ ШЛЮБ
(лат., від старонім., обмежувати) нерівний шлюб; шлюб особи царської (королівської) сім'ї з особою, що не належить до такого роду. М. ш. не створює …
МОРДЕНТ
мордент; ч. (іт., від кусати) муз. мелодійна прикраса, різновид мелізму.
МОРЕНА
морена; ж. (фр.) перенесені й відкладені льодовиком скупчення уламків гірських порід - валунів, суглинків, щебеню, супісків.
МОРИСКИ
мориски; ч. (ісп., від маври) в середньовічній Іспанії частина мавританського населення, яка залишилася після реконкісти. Формально прийнявши …

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.