Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру М (1182)

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
МУЗЕЙ
музей; ч. (гр.) 1. Культурно-освітній і науково-дослідний заклад, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам'ятки матеріальної і духовної …
МУЗИКА
музика; ж. (гр.) 1. Мистецтво, що користується звуковими образами. 2. Інструментальний вид цього мистецтва на відміну від вокального. 3. …
МУЗИЧНА ФОРМА
сукупність музично-виразних засобів (мелодія, ритм, гармонія тощо).
МУКОЇДИ
(лат., слиз і ...оїд) складні білки. Містяться в хрящах, слині, сечі.
МУКОПРОТЕЇДИ
(лат., слиз і протеїди) складні високомолекулярні речовини, до складу яких входять білки, вуглеводи та їхні похідні. Дуже поширені в організмах …
МУКОР
мукор; ч. (лат., пліснява, цвіль) рід нижчих грибів родини мукорових. Бувають у грунті, харчових продуктах, рослинних і тваринних рештках. Деякі М. …
МУЛІНЕ
муліне; с. (фр., сукати шовк) 1. Бавовняні або віскозні штапельні кручені нитки для вишивання і тонкого рукоділля. 2. Фехтувальний прийом.
МУЛІТ
муліт; ч. мінерал класу силікатів, безбарвний, рожевий. Рідкісний. М., що його одержують штучно, використовують як вогнетрив у керамічній …
МУЛАТИ
(ісп., від араб., муваллад - нечистокровний араб) нащадки від шлюбів європейців з неграми; становлять значну частину населення південних штатів США, …
МУЛЛА
мулла; ч. (араб., мауна - пан, володар) в ісламі нижчий сан служителя релігійного культу. Часто М. виконує також функції вчителя й судді.
МУЛЬДА
мульда; ж. (нім., улоговина) 1. Металева форма (коробка), з якої вихідні матеріали завантажують у сталеплавильні печі. 2. Металева форма …
МУЛЬТИ...
(лат.) перша частина складних слів, що означає множинність предметів або багаторазовість якихось дій, функцій (наприклад, мультиплан).
МУЛЬТИВІБРАТОР
мультивібратор; ч. (лат., багато й вібратор) генератор імпульсів електричних коливань (напруги), які відбуваються не за синусоїдою. Застосовують у …
МУЛЬТИЛАТЕРАЛЬНИЙ
(лат., багато і бічний) багатосторонній; М-а угода - міжнародна різнобічна угода, укладена більш як двома державами.
МУЛЬТИМІЛЬЙОНЕР
мультимільйонер; ч. (фр.) власник великого багатства, капіталу.
МУЛЬТИПЛІКАТОР
мультиплікатор; ч. (лат., помножую) 1. Пристрій для підвищення тиску робочої рідини гідравлічного преса під час робочого ходу. 2. Художник, який …
МУЛЬТИПЛІКАЦІЯ
мультиплікація; ж. (лат., множення) особливий вид кінознімання, об'єктом якого є серія малюнків або об'ємних фігур, що зображують послідовні фази …
МУЛЬТИПЛЕКС
мультиплекс; ч. (лат., складний, численний) букводрукувальний телеграфний апарат з автоматичною передачею одночасно кількох телеграм одним каналом …
МУЛЬТИПЛОТИ
(лат., складний, складений, численний) група спектральних ліній, близько розміщених одна до одної. Розрізняють синглети (одинарні), дуплети …
МУЛЬТИПОЛЬ
мультиполь; ч. (лат., багато і гр., полюс) система електричних або магнітних полюсів, що характеризується певною симетрією. Розрізняють М. …
МУЛЬТИПРОГРАМУВАННЯ
мультипрограмування; с. (лат., багато і програмування) спосіб використання обчислювальної машини для одночасного виконання кількох програм.
МУЛЬТИЦИКЛОН
мультициклон; ч. (лат., багато і циклон) повітро- або газоочисний апарат, що складається з кількох невеликих однотипних апаратів (циклонів).
МУЛЬТОГРАФ
(лат., багато і ...граф) пристрій для одержання великої кількості відбитків машинопису, а також малюнків, візерунків тощо.
МУЛЬТФІЛЬМ
мультфільм; ч. фільм, створений методом мультиплікації.
МУЛЬЧУВАННЯ
мульчування; с. (англ., пріла солома, пріле листя) с.г. вкривання поверхні грунту соломою, перегноєм, мульч-папером тощо для захисту грунту від …
МУЛЮРА
(фр., різьблення, ліплення) архіт. облом, деталь, профіль.
МУЛЯЖ
муляж; ч. (фр., від формувати, відливати форму) зліпок з гіпсу, глини, воску чи парафіну, точна форма предмета (напр., скульптур, архітектурних …
МУМІФІКАЦІЯ
муміфікація; ж. (мумія і ...фікація) перетворення трупа на мумію; висихання трупа або змертвілих частин живого організму. - муміфікація плода
МУМІФІКАЦІЯ ПЛОДА
мед. висихання плода в матці.
МУМІЯ
мумія; ж. (араб., від перс., мум - віск) 1. Залізоокисний природний пігмент. Застосовують для виготовлення фарб та емалей. 2. Труп людини або …
МУНІЦИПІЯ
(лат.) в Стародавньому Римі місто з правом самоврядування.
МУНІЦИПАЛІЗАЦІЯ
муніципалізація; ж. (лат., той, що стосується муніципії) примусове вилучення майна у приватних осіб і передання його у розпорядження органів …
МУНІЦИПАЛІТЕТ
муніципалітет; ч. (фр., від лат., муніципія) 1. В ряді країн виборний орган місцевого, переважно міського, самоврядування. 2. Будинок, у якому …
МУНІЦИПАЛЬНИЙ
муніципальний (лат.) той, що стосується міського самоуправління, муніципалітету.
МУНГУ
розмінна монета Монгольської Народної Республіки, 1/100 тугрика.
МУНДШТУК
мундштук; ч. (нім., від рот і шматок) 1. Частина цигаркової гільзи; трубочка, в яку вставляють сигарету. 2. Губна частина духового музичного …
МУНЦ-МЕТАЛ
мунц-метал; ч. мідноцинковий сплав з домішками свинцю (свинцевиста латунь). Застосовують у виробництві труб, дроту. Від прізвища англійського …
МУРАБІТ
(фр., від араб., мурабіт - житель рибату) член мусульманського військово-релігійного ордену дервішів у Північній Африці, що жили в рибатах …
МУРЗА
мурза; ч. (перс., амір-заде - син еміра, князя) 1. В Ірані титул членів правлячої династії, ставиться після імені; шанобливе звернення до вищих …
МУРИД
1. У мусульман-суфіїв послушник, послідовник і учень якогось релігійного наставника (мюршида) імама або шейха; мюрид. 2. Послідовник мюридизму.
МУСИНГ
(гол.) вузли на тросі, сплетені з іншого, тоншого тросу. М. використовують замість трапів.
МУСКАРДИНА
мускардина; ж. (фр.) хвороба комах, що її спричинюють паразитичні плісеневі гриби. Біла М. уражає шовковичного і дубового шовкопрядів на всіх …
МУСКАРИН
мускарин; ч. (лат., муха) алкалоїд; отруйна речовина у деяких грибів, зокрема мухоморів.
МУСКАТНИК
мускатник; ч. (фр.) рід дерев'янистих або кущових тропічних рослин. Насіння М. звичайного, або мускатного дерева, - "мускатний горіх" - …
МУСКУЛАТУРА
мускулатура; ж. (лат., м'яз) сукупність м'язів людини або тварин.
МУСКУЛИ
(лат., букв. - мишка) органи, які в організмі більшості безхребетних, усіх хребетних тварин та людини здійснюють рухову функцію. Інша назва - м'язи.
МУСКУС
мускус; ч. (лат., від санскр. мушкас - яєчко) дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що використовується у медицині і …
МУСЛІН
муслін; ч. (фр.) легка м'яка бавовняна, шовкова або капронова тканина. Від назви арабського м. Мосула в Месопотамії.
МУСОН
мусон; ч. (фр., від араб., маусім - пора року) вітер сезонного характеру, який дме в нижніх шарах тропосфери і регулярно, двічі на рік (взимку та …
МУСТАНГ
мустанг; ч. (англ., від староісп., здичавілий) здичавілий кінь, завезений європейцями у 16 ст. до Північної Америки.

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.