Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру М (1182)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
МАГНІТОСТАТИЧНЕ ПОЛЕ
(магніто... і гр., нерухомий) магнітне поле нерухомих постійних магнітів.
МАГНІТОСТРИКЦІЯ
магнітострикція; ж. (магніто... і лат., натягування) зміна форми або розмірів тіл (з нікелю, нікелевого фериту тощо) при намагнічуванні й …
МАГНІТОСФЕРА
магнітосфера; ж. (магніто... і сфера) магнітна оболонка Землі чи якоїсь іншої планети.
МАГНІТОФОН
магнітофон; ч. (магніто... і ...фон) радіотехнічний апарат для магнітного записування звуку (здебільшого на магнітну стрічку) та його відтворювання.
МАГНАТ
магнат; ч. (лат., багата, знатна людина) 1. В ряді країв Західної Європи, зокрема в Польщі й Угорщині, за феодалізму великі землевласники, …
МАГНЕЗІЯ
магнезія; ж. окис магнію; білий порошок. Застосовують у медицині, у виробництві вогнетривів, магнезіального цементу, будівельних матеріалів. Від …
МАГНЕЗИТ
магнезит; ч. (гр., магнесійський) мінерал класу карбонатів, білого, сіруватого, жовтуватого кольору. Використовують для виготовлення вогнетривів, …
МАГНЕСИН
магнесин; ч. (гр., магніт і одночасний) пристрій для керування механізмами на віддалі та передавання показань вимірювальних приладів.
МАГНЕТИЗМ
магнетизм; ч. (гр., магнесійський) сукупність властивостей і явищ (притягування, відштовхування тощо), яка виявляється у взаємодії між електричними …
МАГНЕТИКИ
(гр., магніт) тіла, що намагнічуються в магнітному полі, тобто навколо них утворюється додаткове магнітне поле.
МАГНЕТИТ
магнетит; ч. (гр., магнесійський) мінерал класу окисів та гідроокисів, чорний з металевим блиском. Цінна залізна руда.
МАГНЕТО
магнето; с. (фр., гр., магніт) магнітоелектричний генератор змінного струму для запалювання від іскри робочої суміші в двигунах внутрішнього …
МАГНЕТОДІЕЛЕКТРИКИ
(гр., магніт і діелектрики) речовини (суміш феромагнітних порошків з діелектриками), спресовані під великими тиском і при високій температурі у …
МАГНЕТОН
магнетон; ч. (гр., магніт) одиниця виміру магнітного моменту, застосовувана в атомній і ядерній фізиці.
МАГНЕТОХІМІЯ
магнетохімія; ж. (гр., магніт і хімія) розділ фізичної хімії, який вивчає залежність магнітних властивостей речовин від їхньої хімічної будови, …
МАГНЕТРОН
магнетрон; ч. (гр., магніт і (елек)трон) двоелектродна електронна лампа, що працює в полі електромагніту або постійного магніту. М. застосовують як …
МАГНОЛІЯ
магнолія; ж. (фр.) рід деревних та кущових рослин. З квіток, листя та молодих гілок добувають ефірну олію. Препарат, виготовлений з листя, …
МАГО
маго; ч. (фр.) вид вузьконосих, безхвостих мавп роду макак. Поширений у Південно- Західній Африці, Європі та біля Гібралтару. М. легко приручаються …
МАГОМЕТАНСТВО
магометанство; с. (від вл.) релігія, яку, за арабськими легендами, заснував пророк Магомет у 7 ст.; мусульманство.
МАДІЯ
(ісп., з інд.) рід однорічних трав'янистих рослин родини складноцвітих. Розводять у Чілі, Каліфорнії, Європі. Цінна олійна рослина.
МАДАМ
мадам; ж. (фр., букв. - моя пані) форма звертання до одруженої жінки у Франції та деяких інших країнах; вживається здебільшого з прізвищем.
МАДАПОЛАМ
мадаполам; ч. бавовняна тканина. Від назви селища Мадаполама в Індії.
МАДЕМУАЗЕЛЬ
мадемуазель; ж. (фр., букв. - моя дівчина) форма звертання до дівчини і незаміжньої жінки у Франції та деяких інших країнах; вживається здебільшого …
МАДЛЕНСЬКА КУЛЬТУРА
найпізніша палеолітична культура, поширена в південно-західних районах Європи. Від назви печерної стоянки Ла-Мадлен у Франції, де було проведено …
МАДОННА
мадонна; ж. (іт., моя пані; богородиця) 1. У католицькій релігії назва Богородиці, а також її зображень в образотворчому мистецтві. 2. Застаріле …
МАДРИГАЛ
мадригал; ч. (фр., з іт.) 1. Спочатку італійська пісня; пізніше - невеликий ліричний вірш з компліментом жінці. 2. Вид вокального твору ліричного …
МАЕСТОЗО
маестозо (іт., букв. - величний) муз. величний, урочистий характер виконання.
МАЕСТРО
маестро; ч. (іт., букв. - вчитель, майстер) 1. заст. Шаноблива назва видатного музиканта, композитора, художника. 2. Звання, що надається видатним …
МАЖОР
мажор; ч. (фр., від іт., більший) 1. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терцій і має бадьоре, радісне звучання. 2. перен. …
МАЖОРДОМ
мажордом; ч. (фр., від лат., старший і дім) 1. Вища службова особа у Франкській державі (кінець 5 - середина 8 ст.). 2. За середньовіччя …
МАЖОРИТАРНИЙ
мажоритарний (фр., від більшість) той, що належить до більшості, заснований на більшості; М-а виборча система - система виборів до представницьких …
МАЖОРНИЙ
мажорний (фр., від іт., більший, старший, вищий) 1. муз. Той, що стосується мажору. 2. перен. Бадьорий, радісний.
МАЗАР
мазар; ч. (араб.) місце, яке мусульмани вшановують як святе; здебільшого гробниця або могила із зведеною над нею спорудою.
МАЗДАЇЗМ
маздаїзм; ч. стародавня релігія, поширена в 1-му тис. до н. е. в Мідії, Персії. За віровченням М., божественне начало (бог Мазда, або Ахурамазда, …
МАЗДАКІЗМ
1. Народний, головним чином селянський, рух в Ірані в 488 - 528 рр. проти аристократії та вищого духівництва, за знищення майнової нерівності, …
МАЗДЕЇЗМ
маздеїзм; ч. релігія Ірану та Середньої Азії, що грунтується на культі божества світла і добра - Мазди.
МАЗЕР
мазер; ч. (англ., від підсилення мікрохвиль за допомогою індукованого випромінювання) прилад, за допомогою якого генерують (одержують) або …
МАЗОХІЗМ
мазохізм; ч. 1. Статеве збочення, при якому для досягнення оргазму необхідно відчувати фізичний біль або моральне приниження з боку партнера; за …
МАЗУРКА
мазурка; ж. (пол., мазовецький танок) 1. Польський народний танок. 2. Музичний твір у ритмі й характері цього танцю.
МАЗУТ
мазут; ч. (тюрк. з араб., відходи) густі маслянисті залишки, що залишаються після перегонки нафти. Використовуються як паливо для котлів і для …
МАЙОЛІКА
майоліка; ж. (іт.) вироби декоративно-ужиткового мистецтва з кольорової випаленої глини, вкриті поливою. Від назви о. Майорка (Мальорка) в …
МАЙОНЕЗ
майонез; ч. (фр.) 1. Соус з яєчних жовтків, олії, оцту, солі й прянощів. 2. Заправлена М. холодна страва з м'яса, риби, птиці, дичини тощо.
МАЙОР
майор; ч. (ісп., від лат., старший, вищий) 1. Офіцерський чин у більшості армій країн світу. 2. Серед генеральських звань в Україні та в арміях …
МАЙОРАН
майоран; ч. (іт., від лат.) багаторічна запашна трав'яниста рослина родини губоцвітих з білими або рожевими квітками, зібраними у колоски; …
МАЙОРАТ
майорат; ч. (лат., від старший) 1. Порядок успадкування нерухомого майна, за яким воно передається старшому синові або старшому у роді. 2. Маєток, …
МАЙОРИЗУВАТИ
майоризувати (нім., від лат., більший) використати більшість голосів для відхилення пропозицій меншості (напр., у парламенті).
МАЙЯ
Майя; ж. (1) (санскр.) 1. В індійській міфології богиня обману. 2. У ведичній релігії Стародавньої Індії - магічна, божественна сила, надчуттєва …
МАЙЯ
майя; збірн. (санскр.) група споріднених за мовою індіанських племен, що створили у давнину високу культуру, а нині живуть нарізно у Мексиці, …
МАКІ
макі; ч. (фр.) французькі партизани, учасники Руху Опору, які боролися в 1940-44 рр. проти німецько-фашистських окупантів та їхніх прислужників. …
МАКІАВЕЛЛІЗМ
макіавеллізм; ч. політика, яка здійснюється підступними методами, не гребує нічим заради досягнення мети. Від імені політичного діяча Флорентійської …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.