Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру М (1182)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
МАКУЛАТУРА
макулатура; ж. (лат., пляма) 1. Бракована друкарська продукція, а також ні на що не придатний, використаний папір та його залишки, які йдуть на …
МАКУТА
розмінна монета Заїру, 1/100 заїре.
МАЛІГНІЗАЦІЯ
(лат., шкідливий, згубний) злоякісне переродження тканин.
МАЛАКОЗООЛОГІЯ
(гр., м'який і (зоо)логія) розділ зоології, що вивчає молюсків; малакологія.
МАЛАКОЛОГІЯ
малакологія; ж. (гр., м'який і (зоо)логія) розділ зоології, що вивчає молюсків.
МАЛАХІТ
малахіт; ч. (гр., мальва) крихкий метал яскраво-зеленого кольору з металевим відблиском, що використовується як цінний камінь для …
МАЛЕЇНОВА КИСЛОТА
(лат., яблуко) органічна сполука, двоосновна кислота; безбарвні кристали. Використовують для синтезу різних хімічних сполук (напр., яблучної …
МАЛЬВА
мальва; ж. (лат.) багаторічна декоративна рослина з високим стеблом і великими яскравими квітками, зібраними по кілька в пазухах листків, іноді у …
МАЛЬПОСТ
мальпост; ч. (фр., заст.) 1. Поштова карета для перевезення пасажирів і пошти в 15 - 18 ст. 2. Дитяча коляска з одним або двома місцями для …
МАЛЬСЕКО
мальсеко; с. (іт., букв. - хвороба всихання) грибкове захворювання цитрусових; спричинює всихання рослин.
МАЛЬТІЙСЬКИЙ ОРДЕН
духовно-лицарський орден, що з 1530 р. розташувався на о. Мальта (звідси й назва).
МАЛЬТОЗА
мальтоза; ж. (англ., від солод) вуглевод групи дисахаридів. Виявлений у багатьох рослинах та в травному тракті людини й тварин. Застосовують у …
МАЛЬТУЗІАНСТВО
мальтузіанство; с. теорія народонаселення, висунута англійським священиком і економістом Т.-Р. Мальтусом. Прибічники цієї теорії вбачають причини …
МАМАЛІОЛОГІЯ
мамаліологія; ж. (лат., ссавці, груди і ...логія) розділ зоології, що вивчає ссавців. Інша назва - мамалогія, теріологія.
МАМАЛОГІЯ
(лат., ссавці, груди і ...логія) розділ зоології, що вивчає ссавців. Інша назва - мамаліологія, теріологія.
МАМЕЛЮКИ
(араб., білі раби, невільники) воїни-раби тюркського й кавказького походження в Єгипті, з яких складалася гвардія єгипетських султанів з династії …
МАМОНА
мамона; ж. (гр., багатство, з сір.) 1. У давніх сірійців і халдеїв бог наживи й багатства. 2. У християнській релігії - назва ідола, що уособлював …
МАМУРА
(фін.) вид трав'янистих багаторічних рослин родини розових. Поширена в тундровій і лісовій зонах. Плоди їстівні.
МАНІАКАЛЬНИЙ
маніакальний пов'язаний з манією; М-о-депресивний психоз - психічне захворювання людини, що проявляється в періодичних нападах маніакального …
МАНІОК
маніок; ч. (мовою тупі-гуарані) рід рослин родини молочайних. Дерева, кущі, трави. Деякі види - цінні культурні рослини тропічної зони з їстівними …
МАНІПУЛА
(лат., букв. - жменька, пучок) тактичний підрозділ піхоти у Стародавньому Римі.
МАНІПУЛЯТОР
маніпулятор; ч. (фр.) 1. Машина чи пристрій для виконання допоміжних операцій, пов'язаних із зміною положення чи переміщення заготовки, виробу, …
МАНІПУЛЯЦІЯ
маніпуляція; ж. (фр.) 1. Рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання , що вимагає вправності, уміння тощо (напр., у роботі телеграфним …
МАНІТОЛ
манітол; ч. лікарський препарат. Застосовують як сильний діуретичний засіб при захворюваннях, що супроводяться затримкою рідини в організмі, при …
МАНІФЕСТ
маніфест; ч. (лат., явний, очевидний) 1. Урочисте писане звернення верховної влади до народу з приводу якоїсь важливої події. 2. Звернення …
МАНІФЕСТАНТ
маніфестант; ч. (лат., той, що показує, розкриває) учасник маніфестації.
МАНІФЕСТАЦІЯ
маніфестація; ж. (лат., вияв, виявлення, від виявляю) 1. Масовий політичний виступ для вираження солідарності, підтримки або протесту, а також …
МАНІЯ
манія; ж. (гр., безумство, захоплення) 1. Хворобливий стан психіки, для якого характерне зосередження свідомості та почуттів на якійсь одній …
МАНІЯК
маніяк; ч. (фр., з лат., гр., безумство) психічно хвора людина з нав'язливими ідеями, охоплена якоюсь манією; божевільний.
МАНГАНІН
манганін; ч. (нім., марганець) електротехнічний сплав на основі міді з домішками марганцю та нікелю.
МАНГАНІТ
манганіт; ч. (нім., марганець) мінерал класу окисів та гідроокисів, чорного, темно-бурого кольору. Руда марганцю.
МАНГО
манго; с. (тамільське) 1. Тропічне дерево з повітряним корінням, що йде від стовбура й гілок у грунт. 2. Жовто-зелений солодкий завбільшки з …
МАНГОЛЬД
мангольд; ч. (нім.) підвид буряка звичайного. Овочева і декоративна рослина. Листки й черешки їстівні. Вирощують у Західній Європі.
МАНГОСТАН
мангостан; ч. (малайське) вид тропічних плодових дерев родини звіробійних. Плоди їстівні. Культивують.
МАНГРИ
мангри; мн. (англ.) рослинність припливно-відпливної смуги мулистих тропічних узбереж відкритих, морів, океанів та гирл річок; представлена …
МАНГУСТА
мангуста; ж. (фр.) невеликий тропічний хижий ссавець родини віверових, один з видів якого знищує отруйних змій; іхневмон.
МАНДАРИН
мандарин; ч. (1) (фр., від ісп., китайський сановник) 1. Південне вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. 2. Невеликий оранжевого …
МАНДАТ
мандат; ч. (лат., від доручаю) 1. Повноваження, доручення, наказ. 2. Документ, що стверджує повноваження даної особи (напр., депутатський …
МАНДАТАРІЙ
мандатарій; ч. (лат.) уповноважений; особа, держава, що одержала мандат.
МАНДАТНИЙ
мандатний пов'язаний з мандатом; М-а комісія - виборний орган, що перевіряє повноваження депутатів, делегатів конференцій , з'їздів; М-а система …
МАНДОЛІНА
мандоліна; ж. (іт., від мандола) струнний щипковий музичний інструмент з овальним корпусом і чотирма парами струн, на якому грають медіатором.
МАНДОЛА
мандола; ж. (іт., гр., цитра) 1. Середньовічний музичний щипковий інструмент, походить від лютні. 2. Альтовий різновид мандоліни.
МАНДРАГОРА
мандрагора; ж. (гр.) рід рослин родини пасльонових. Багаторічні трави, поширені в Середземномор'ї, Центральній і Середній Азії.
МАНДРИЛ
мандрил; ч. (ісп., з афр. мов) мавпа родини мартишкових з великою головою та коротким хвостом; живе в Західній Африці.
МАНЕВР
маневр; ч. (фр., букв. - робота рук) 1. Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх згрупування та зайняття найкращої позиції …
МАНЕВРИ
(фр.) 1. Навчання значної маси військ (флоту) на місцевості. 2. Пересування рухомого складу залізниць для формування поїздів.
МАНЕВРУВАТИ
маневрувати (фр.) 1. Здійснювати маневри. 2. перен. Пересувати, лавірувати; діяти не прямо, хитрувати, передбачливо обходити неприємності за …
МАНЕЖ
манеж; ч. (фр.) 1. Майданчик або закрите приміщення для тренувань з верхової їзди, виїздки коней і змагань; у ветеринарних пунктах - для огляду …
МАНЕКЕН
манекен; ч. (фр.) 1. Людська фігура з дерева, пап'є-маше і т. ін. для примірювання або показу одягу тощо. 2. Дерев'яна фігура з рухливими руками і …
МАНЕРА
манера; ж. (фр., букв. - вправність рук) 1. Спосіб виконання дії, прийом; звичка діяти певним чином; штиб, мода, почерк, манорія. 2. Спосіб …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.