Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру М (1182)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
МАНЖЕТА
манжета; ж. (фр., від рукав) 1 . Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки тощо); чохла, чохолка, рукавчик, маншета, манкета. 2. техн. …
МАНКІРУВАТИ
(фр.) легковажно, зневажливо ставитися до виконання своїх обов'язків, іноді перебільшувати значення власної персони.
МАНКО
манко; с. (іт., букв. - менше) недовага товару, недостача в касових сумах.
МАННА
манна; ж. (гр., з давньоєвр.) 1. За біблійною легендою - їжа, що падала євреям з неба під час їх мандрівки по пустелі. 2. Застиглий сік деяких …
МАНОДЕТАНДЕР
(гр., нещільний, рідкий і детандер) пристрій (клапан з мембраною), що знижує тиск газу, коли його випускають з балона або іншої посудини …
МАНОМЕТР
манометр; ч. (гр., нещільний, рідкий і ...метр) прилад для вимірювання тиску рідини, газу або пари.
МАНОР
(англ., від лат., залишаюсь, мешкаю) феодальний маєток у середньовічній Англії. Див. також: алод, альменда, апанаж, латифундія, феод
МАНОЦИТИН
(гр., нещільний, рідкий і оболонка) антикорозійна речовина, суміш вовняного жиру з камфорною олією.
МАНСАРДА
мансарда; ж. (фр.) житлове приміщення, розташоване на горищі й утворене схилами високого даху.
МАНТІЯ
мантія; ж. (гр., покривало) 1. Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі; порфіра. 2. зоол. Складка шкіри, що обгортає тіло деяких …
МАНТИЛЬЯ
мантилья; ж. (ісп., від лат., покривало, плащ) 1. В Іспанії мереживна біла або чорна жіноча накидка, що накриває голову й верхню частину …
МАНТИСА
мантиса; ж. (лат., додаток) дробова частина логарифма числа.
МАНТО
манто; с. (фр.) широке жіноче пальто, переважно хутряне.
МАНУАЛЬ
мануаль; ж. (лат., ручний) у музичних інструментах (орган, фісгармонія, клавесин) клавіатура для рук (на відміну від педалей, на які, натискають …
МАНУЛЬ
один із способів копіювання. Застосовують для виготовлення текстових офсетних друкованих форм при перевиданнях. Від прізвища винахідника Ульмана.
МАНУСКРИПТ
манускрипт; ч. (лат., від рука і пишу) 1. Давні й середньовічні рукописи на папірусі, пергаменті, пізніше - папері. 2. Рукописний твір на відміну …
МАНУФАКТУРА
мануфактура; ж. (лат., від рука і обробіток, виготовлення) 1. Форма промислового виробництва, що історично передувала великій машинній …
МАНЦИНЕЛА
(ісп., букв. - яблучко) вид тропічних деревних рослин родини молочайних. У листках і корі містить отруйний сік, який місцеве населення використовує …
МАНЦИПАЦІЯ
(лат., від передаю у власність) у римському праві спосіб передачі права власності в присутності свідків; урочисте введення у володіння.
МАНЬЄРИЗМ
маньєризм; ч. (іт., букв. - примхливість, химерність, штучність) течія в образотворчому мистецтві Західної Європи 16 ст. Характерні риси - гострі …
МАОЇЗМ
маоїзм; ч. ідеологічна течія в Комуністичній партії Китаю. Назва походить від імені голови ЦК Компартії Китаю Мао Цзедуна. М. являє собою суміш …
МАР'ЯЖ
мар'яж; ч. (фр., букв. - одруження) 1. заст. Весілля, шлюб. 2. У картярських іграх - король з дамою однієї масті у одного гравця. 3. Стикування …
МАРІО
(лат., край, межа) поле на комерційних листах чи інших ділових документах, залишене для поміток.
МАРІОНЕТКА
маріонетка; ж. (фр., спочатку - назва невеликих фігур євангельської діви Марії в середньовічній ляльковій виставі) 1. В ляльковому театрі лялька, …
МАРАБУ
марабу; ч. (фр., від араб., мурабіт - пустельник) рід птахів родини лелекових з пишним пір'ям. Поширені в Африці. Великі птахи, корисні (поїдають …
МАРАБУТ
марабут; ч. (фр., від араб., мурабіт - житель рибату) член мусульманського військово-релігійного ордену дервішів у Північній Африці, що жили в …
МАРАЗМ
маразм; ч. (гр., виснаження) 1. Стан повного занепаду душевних і фізичних сил, зумовлений старістю або важкою хронічною хворобою; висилення, …
МАРАКАС
маракас; ч. (ісп.) південноамериканський ударний музичний інструмент, рід брязкалець; поширений у джазі.
МАРАЛ
марал; ч. (тюрк.) підвид оленя звичайного. Населяє ліси гірських районів від Тянь-Шаню і Алтаю до західного Прибайкалля включно. З нескостенілих …
МАРАФОНСЬКИЙ БІГ
змагання з бігу на дистанцію 42 км 195 м. Назва пов'язана з подвигом грецького воїна, який без відпочинку нібито пробіг від місця Марафонської битви …
МАРГІНАЛІЇ
(лат., край, межа) 1. Примітки на полях книги. 2. Заголовки, вміщені на полях книги ("боковики", "ліхтарики").
МАРГАНАЛІЇ
(лат.) заголовки, замітки, примітки на берегах книжки або рукопису.
МАРГАНЕЦЬ
марганець; ч. (нім., марганцева руда) хімічний елемент, символ Mn, ат. н. 25; сріблясто-білий крихкий метал. Застосовують головним чином у …
МАРГАНЦЕВИЙ
марганцевий той, що містить марганець, М-а сталь - сталь, що в ній легуючою домішкою є марганець; М-і добрива - удобрювальні речовини, що містять у …
МАРГАРИН
маргарин; ч. (фр., гр., перлина) харчовий жир, який виготовляють в основному із суміші тваринних жирів та олії.
МАРЕМА
марема; ж. (іт., від море) смуга низовинних, часто заболочених ділянок на західному узбережжі Апеннінського півострова.
МАРЕНГО
маренго; с. тканина чорного кольору з сірим відблиском. Від назви села Маренго в Італії, де її вперше виготовлено.
МАРЕОГРАФ
мареограф; ч. (лат., море і ...граф) прилад для реєстрації коливань рівня моря.
МАРЖА
маржа; ж. (фр., край, межа) 1. Різниця між біржовою ціною товару і найбільшим розміром Можливої позички під цей товар. 2. Різниця між ціною, …
МАРЗАН
марзан; ч. (іт., край, поле сторінки) 1. В поліграфії - металевий або з іншого матеріалу брусок, що вставляється в набірну форму для заповнення …
МАРИМБА
маримба; ж. (ісп., з афр. мов) 1. Ударний музичний інструмент, різновид ксилофона; поширений у народів Африки й Центральної Америки. 2. Сучасний …
МАРИНІЗМ
маринізм; ч. (лат., морський) прагнення держави до панування на морі, що здійснюється шляхом збільшення морських озброєнь, спорудження …
МАРИНІСТ
мариніст; ч. (іт., від море) художник, для творчості якого характерне зображення морських краєвидів.
МАРИНА
марина; ж. (іт., від лат., морський) твір пейзажного живопису, в якому зображено морський краєвид.
МАРИХУАНА
марихуана; ж. (ісп., з інд., мов) наркотична отрута, яка міститься в індійських коноплях.
МАРКІЗ
маркіз; ч. (фр.) спадковий дворянський титул у деяких країнах Західної Європи, середній між графом і герцогом.
МАРКІЗЕТ
маркізет; ч. (фр.) тонка бавовняна, напівбавовняна чи шовкова тканина із суканої пряжі.
МАРКІТАНТ
маркітант; ч. (нім., від іт., торговець) дрібний торговець їстівними припасами і предметами солдатського вжитку, який супроводив у минулі часи …
МАРКІТНИЙ
(нім.) 1. Невдоволений, сумний, невеселий. 2. Страшний, моторошний.
МАРКА
марка; ж. (1) (нім.) 1. За середньовіччя в Західній Європі сільська громада. 2. У франкській державі у 8 - 9 ст. і в середні віки в Німеччині …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.