Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру О (468)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
ОГОН
огон (гол., букв. - очі) петля на кінці або на середині троса, утворена з цього самого троса.
ОДІН
Одін у давньоскандінавській міфології найвище божество, творець всесвіту, богів і людей, пізніше - бог війни, покровитель торгівлі й мореплавства.
ОДІОЗНИЙ
одіозний (лат., ненависний) який викликає негативне ставлення до себе; небажаний, неприйнятний.
ОДІССЕЯ
одіссея; ж. 1. Давньогрецька епічно-героїчна поема, творцем якої вважають Гомера. В "О." розповідається про пригоди одного з героїв Троянської війни …
ОДА
ода; ж. (гр., пісня) у давніх греків урочистий ліричний вірш для хору. Пізніше - хвалебна, урочиста пісня (вірш), присвячена видатній події чи …
ОДАЛІСКА
одаліска; ж. (фр., з тур., від кімната) 1. Рабиня, служниця в гаремі. 2. Наложниця, коханка.
ОДЕКОЛОН
одеколон; ч. (фр., букв. - кельнська вода) спирто-водяний розчин запашних ефірних масел, що є парфумерним, гігієнічним та освіжаючим засобом. …
ОДЕЛЬСТИНГ
(норв.) нижня палата норвезького парламенту - стортингу.
ОДЕОН
одеон; ч. (гр.) іст. у Стародавній Греції кругле приміщення для музичних вистав і змагань; пізніше - приміщення для концертів, танців тощо.
ОДОГРАФ
(гр., дорога і ...граф) прилад, що автоматично прокладає на навігаційній карті курс судна. Інша назва - автопрокладач.
ОДОМЕТР
одометр; ч. (гр., дорога і ...метр) прилад для вимірювання пройденого судном шляху.
ОДОНТОГРАФІЯ
(гр., зуб і ...графія) те саме, що й одонтологія.
ОДОНТОЛІТ
одонтоліт; ч. (гр., зуб і ...літ) 1. Зубний камінь. 2. Бивні деяких викопних тварин (мамонта, мастодонта тощо).
ОДОНТОЛОГІЯ
одонтологія; ж. (гр., зуб і ...логія) 1. Розділ стоматології, який охоплює питання лікування та профілактичної допомоги при захворюванні зубів. 2. …
ОДОРАНТИ
(лат., пахучий) пахучі речовини, що їх застосовують для одоризації.
ОДОРИЗАЦІЯ
(лат., роблю пахучим) 1. Додавання до газу пахучих речовин, які б сигналізували про його витікання з газопроводів або посудин. 2. Розпилення у …
ОДР
(гр.) ложе, постеля.
ОЖРАГІС
(лит., букв. - козиний ріг) старовинний литовський і латиський духовий музичний інструмент. Виготовляють з козиного рогу.
ОЗИ
ози; мн. (швед.) невисокі вузькі вали з льодовикових відкладів (піску, гравію, гальки тощо).
ОЗОКЕРИТ
озокерит; ч. (гр., пахну і віск) мінерал групи нафтових бітумів, білого, жовтого, бурого, зеленуватого кольору. Інша назва - гірський віск.
ОЗОН
озон; ч. (гр., пахучий) газ синього кольору з різким запахом - алотропічна видозміна кисню, що має окислювальні і знезаражувальні властивості.
ОЗОНАТОР
озонатор; ч. прилад для одержання озону з повітря діянням тихого електричного розряду.
ОЗОНОСФЕРА
(гр., пахучий і ...сфера) шар атмосфери з найбільшою концентрацією озону на висотах 20-25 км. Озонова діра - простір в О. із зниженим вмістом (до …
ОЗОНУВАННЯ
озонування; с. проведення хімічних реакцій діянням озону. В техніці використовують головним чином для знезаражування повітря й води, з метою …
ОЙКОСНИЙ
(гр., дім, майно) майновий; О-не господарство - господарство, в якому виробництво й споживання замкнуті в межах сім'ї, дому.
ОЙКУМЕНА
ойкумена; ж. (гр., вся земля, від населяю) 1. За уявленням давніх греків, населена територія Землі з Елладою в центрі. 2. Сукупність населених …
ОКАЗІОНАЛІЗМ
оказіоналізм; ч. (лат., випадковий) релігійно-ідеалістичний напрям західноєвропейської філософії 17 ст., представники якого вважали, що між …
ОКАЗІЯ
оказія; ж. (лат., випадок, привід) 1. Дивний випадок, незвичайна подія, пригода. 2. Зручний момент, випадок, нагода. 3. заст. Випадковий …
ОКАПІ
окапі; ж. (з мови мбуба) вид парнокопитних ссавців родини жирафових. Поширені в Африці. Об'єкт мисливства заради м'яса й шкури.
ОКАРИНА
окарина; ж. (іт.) духовий музичний інструмент з глиняним або фарфоровим корпусом і свистовим пристроєм, який нагадує звучання флейти.
ОКЕАН
океан; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології - світова ріка, потік, що оточує землю, кордон між світом життя і смерті. В О. беруть початок всі …
ОКЕАНІДИ
(гр.) у давньогрецькій міфології німфи, дочки Океана. Див. також: німфа, океан
ОКЕАНАВТ
океанавт; ч. (океан і ...навт) спеціально підготовлена людина, яка досліджує океанські глибини.
ОКЕАНАРІЙ
(океан) природна водойма, басейн, обладнаний для утримування морських тварин з метою наукових досліджень або спостережень за ними. Див. …
ОКЕАНОГРАФІЯ
океанографія; ж. (океан і ...графія) 1. Одна з океанологічних наук, що вивчає гідрологічний режим Світового океану та його окремих частин, зокрема …
ОКЕАНОЛОГІЯ
океанологія; ж. (океан і ...логія) наука, що вивчає фізичні, хімічні, геологічні та біологічні процеси і явища, які відбуваються в Світовому …
ОКЛЮЗІЯ
(лат., замкнений, прихований) 1. хім. Поглинання газів мікроскопічними порожнинами у металах, мінералах і т. ін. 2. мед. Співвідношення зубів …
ОКСАЛАТИ
(гр., кислий і сіль) солі щавлевої кислоти.
ОКСАФЕНАМІД
(гр., кислий, свічу і амід) мед. лікарський препарат; жовчогінний засіб. Застосовують при хронічних холециститах, холангітах, жовчнокам'яній …
ОКСИ...
(гр., кислий) у складних словах означає присутність кисню в сполуках або сумішах.
ОКСИГЕМОГЛОБІН
оксигемоглобін; ч. (окси... і гемоглобін) органічна речовина, що утворюється в органах дихання при сполученні гемоглобіну з киснем. Легко …
ОКСИГЕМОМЕТР
(окси... гр., кров і ...метр) прилад для вимірювання ступеня насиченості киснем артеріальної крові людини.
ОКСИГЕМОМЕТРІЯ
(окси.... гр., кров і ...метрія) фотометричний метод вимірювання ступеня насиченості артеріальної крові киснем. Грунтується на спектральних …
ОКСИГЕН
(лат., від гр., кислий і народження) латинська назва кисню, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю тощо (напр., оксиди, …
ОКСИГЕНІУМ
(лат., від гр., кислий і народження) латинська назва кисню, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю тощо (напр., оксиди, …
ОКСИГЕНАТОР
апарат, що замінює легені під час хірургічної операції.
ОКСИД
оксид; ч. (фр.) сполука хімічного елемента з киснем; окисел.
ОКСИДАЗИ
(гр., кислий) ферменти, що містяться в тканинах людини, тварин і рослин і беруть участь в окисленні органічних речовин за рахунок молекулярного …
ОКСИДАЦІЯ
оксидація; ж. 1. Штучне окислення поверхні металевих виробів, щоб запобігти корозії і надати їм красивого зовнішнього вигляду. 2. Сполучення …
ОКСИДИ
(фр., окис, гр., кислий) хімічні сполуки елементів з киснем. Інша назва - окисли.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.