Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру П (1624)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
ПАТЕНТНИЙ
патентний той, що стосується патенту; - патентна інформація - патентний паспорт - патентне право - патентні угоди - патентний пріоритет
ПАТЕНТНИЙ ПАСПОРТ
документ з даними про об'єкт патентування
ПАТЕНТНИЙ ПРІОРИТЕТ
першість винаходу, що охороняє патент.
ПАТЕНТОВАНИЙ
патентований закріплений патентом; офіційно визнаний, випробуваний.
ПАТЕР
патер; ч. (лат., батько) католицький монах у сані диякона чи ієрея, а також католицький священик взагалі.
ПАТЕРИК
патерик; ч. (гр., від батько) назва збірок оповідань і новел церковно-релігійного змісту.
ПАТЕРНАЛІЗМ
патерналізм; ч. (лат., батьківський) здебільшого показова благодійність, "батьківське піклування" про підлеглих чи підневільних.
ПАТЕТИКА
патетика; ж. (гр., чутливий, пристрасний) настроєність, тон промови, твору літератури, музики, кіно, театральної вистави, які характеризуються …
ПАТЕФОН
патефон; ч. портативний грамофон. Від назви французької фірми Пате.
ПАТИНА
патина; ж. (іт.) зеленувато-коричневий наліт на поверхні виробів з міді, бронзи та латуні або біляста плівка на поверхні крем'яних знарядь, що …
ПАТИСОН
патисон; ч. (фр., від пиріг) 1. Однорічна овочева рослина; різновидність гарбуза звичайного. 2. Плід цієї рослини сплющеної форми з випнутим …
ПАТОГЕНЕЗ
патогенез; ч. (гр., біль, страждання і ...генез) 1. Комплекс внутрішніх механізмів виникнення й розвитку патологічних процесів, що лежать в основі …
ПАТОГЕННИЙ
патогенний (гр., біль, страждання і ...генний) хвороботворний; П-і мікроби - мікроби, що викликають у людини й тварин хвороби.
ПАТОГНОМОНІЧНИЙ
(гр., біль, страждання повчальний) характерний, типовий для даної хвороби.
ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ
наука, що вивчає зміни будови тканин і органів у людини й тварин, зумовлені різними захворюваннями
ПАТОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ
наука, що вивчає закономірності виникнення й перебігу захворювань у людини і тварин.
ПАТОЛОГІЧНИЙ
патологічний (патологія) хворобливий, ненормальний; - патологічна анатомія - патологічна фізіологія
ПАТОЛОГІЯ
патологія; ж. (гр., біль, страждання і ...логія) 1. Наука, що вивчає хворобливі (патологічні) процеси в організмі людини і тварини. 2. Відхилення …
ПАТОПСИХОЛОГІЯ
патопсихологія; ж. (гр., біль, страждання і психологія) галузь психології, що вивчає зміни психічної діяльності при патологічному стані мозку; …
ПАТРІАРХ
патріарх; ч. (гр., родоначальник) 1. Глава роду за родового ладу; голова 2. перен. Найстарша, найбільш шанована людина в якому-небудь колективі. …
ПАТРІАРХАТ
патріархат; ч. (гр., батько і початок, влада) останній період в історії первіснообщинного ладу, що заступив матріархат і передував класовому …
ПАТРІОТ
патріот; ч. (гр., земляк, співвітчизник) той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий заради них на жертви і подвиги.
ПАТРІОТИЗМ
патріотизм; ч. (лат.) любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю вітчизни, готовність служити її інтересам. П. - явище …
ПАТРІОТИЧНИЙ
патріотичний пройнятий патріотизмом; властивая патріотизмові.
ПАТРИМОНІАЛЬНИЙ
патримоніальний (лат., від батько) спадковий, родовий.
ПАТРИМОНІЙ
патримоній; ч. (лат., спадщина, маєтність) у Стародавньому Римі спадкове, родове майно, пізніше особисте майно імператорів.
ПАТРИМОНІУМ
патримоніум; ч. (лат.) у Стародавньому Римі - спадкове, родове майно, пізніше особисте майно імператорів.
ПАТРИСТИКА
патристика; ж. (лат., батько) напрям християнської догматичної філософії 2-3 ст., представлений творами отців церкви. Книжка, де вміщено такі твори.
ПАТРИЦІЇ
(лат., від батько) 1. Родова аристократія в Стародавньому Римі, яка тримала в своїх руках громадські землі, всю повноту влади і протиставляла себе …
ПАТРИЦІАТ
патриціат; ч. (лат., звання патриція) найзаможніша, привілейована частина населення середньовічних міст Західної Європи (купці, лихварі, багаті …
ПАТРОЛОГІЯ
патрологія; ж. (гр.) розділ богослов'я, що займається вивченням творів отців церкви.
ПАТРОН
патрон; ч. (1) (лат., захисник, покровитель) 1. У Стародавньому Римі - багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво …
ПАТРОНІМІЯ
патронімія; ж. (гр., батько і ім'я) назва або прізвище, що походить від предків по батьківській лінії.
ПАТРОНАЖ
патронаж; ч. (фр., заступництво, піклування) форма роботи деяких лікувально-профілактичних закладів, яка полягає в проведенні профілактичних і …
ПАТРОНАТ
патронат; ч. (лат.) 1. У Стародавньому Римі форма покровительства, що фактично встановлювала залежність незаможних або неповноправних громадян …
ПАТРОНЕСА
патронеса; ж. (фр., покровителька) жінка-покровителька якогось благодійного філантропічного товариства. Див. також: філантропія
ПАТРОНТАШ
патронташ; ч. (нім., від патрон і кишеня, сумка) сумка чи пояс із футлярами (гніздами) для рушничних і пістолетних патронів.
ПАТРУЛЬ
патруль; ч. (фр., дозір) 1. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для …
ПАУЗА
пауза; ж. (лат., з гр., припинення) 1. Тимчасова зупинка, перерва у мові або розмові; мовчання, мовчанка. 2. перен. Взагалі проміжок, зупинка у …
ПАУПЕР
паупер; ч. (лат., бідний, незаможний) бідняк, позбавлений засобів до існування.
ПАУПЕРИЗАЦІЯ
пауперизація; ж. (лат., бідний, незаможний) масове зубожіння.
ПАУПЕРИЗМ
пауперизм; ч. (лат., бідний, незаможний) масові злидні.
ПАУШАЛЬНИЙ
паушальний (нім., загальна сума) взятий оптом, загалом; П-а сума - сума зобов'язань або вимог, що випливають з розрахунків між державами, …
ПАФОС
пафос; ч. (гр., почуття, пристрасть) 1. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. 2. Сутність, основна ідея, спрямованість, висловлена …
ПАХІДЕРМІЯ
пахідермія; ж. (гр., товстошкірість) хворобливе потовщення шкіри чи слизових оболонок, слоновість.
ПАХІДЕРМИ
пахідерми; мн. (гр., товстошкірий) товстошкірі тварини.
ПАХІКАРПІН
(гр., великий, зрілий і плід) алкалоїд, що міститься в деяких рослинах (напр., в софорі товстоплодій). В медичній практиці застосовують йодгідрат …
ПАХІМЕНІНГІТ
пахіменінгіт; ч. (гр., міцний і мозкова оболонка) запалення твердої оболонки головного та спинного мозку.
ПАХІПОДИ
пахіподи; мн. (гр., товстоногий) товстоногі тварини.
ПАХІТОСА
пахітоса; ж. (ісп., соломинки) тоненька цигарка.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.