Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру П (1624)

<< < 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 > >>
ПРЕФЕРЕНЦІЯ
преференція; ж. (лат., волію, вважаю за краще) перевага, пільга, яка надається кому-небудь у користуванні чимось.
ПРЕФОРМІЗМ
преформізм; ч. (лат., утворюю заздалегідь) метафізична й ідеалістична концепція розвитку живих організмів, за якою в статевих клітинах у готовому …
ПРЕФОРМАЦІЯ
преформація; ж. (лат.) концепція розвитку живих організмів, що панувала в біології у 18 ст., за якою у статевих клітинах у готовому вигляді …
ПРЕЦЕДЕНТ
прецедент; ч. (лат., той, що передує) 1. Випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних випадків. 2. П. …
ПРЕЦЕСІЯ
прецесія; ж. (лат., передування) рух осі обертання твердого тіла по круговій конічній поверхні. Рух осі небесних світил (зокрема Землі, Місяця) по …
ПРЕЦИЗІЙНИЙ
прецизійний (фр., точність, визначеність) високоточний; - прецизійний верстат
ПРЕЦИЗІЙНИЙ ВЕРСТАТ
верстат для високоточної обробки деталей.
ПРЕЦИЗІЯ
(фр.) точність.
ПРЕЦИПІТАТ
преципітат; ч. (лат., скинутий униз) 1. хім. Осад, відстій. 2. Мінеральне фосфорне добриво у вигляді білого порошку, двоосновна кальцієва сіль …
ПРЕЦИПІТАЦІЯ
преципітація; ж. (лат., невтримне падіння, скидання) осадження антигена (напр., екстракту бактерій) з фізіологічного розчину під впливом …
ПРЕЦИПІТИНИ
(лат., скидаю донизу) специфічні (імунні) речовини, що з'являються в організмі людини і тварин після введення чужорідних білків.
ПРЕЮДИЦІАЛЬНІСТЬ
преюдиціальність; ж. (лат., попереднє рішення суду) юридичне правило, за яким встановлені судом в якійсь справі обставини й правові відносини, …
ПРИВІЛЕЙ
привілей; ч. (лат., від особливий і закон) 1. Перевага, пільга, право, надане законом окремим особам, групам людей або певному станові, класові чи …
ПРИВІЛЕЙОВАНИЙ
привілейований той, кому надані певні привілеї.
ПРИВАТ-ДОЦЕНТ
приват-доцент; ч. (нім., від лат., той, що навчає приватно) вчене звання позаштатного викладача вищої школи в царській Росії та країнах Західної …
ПРИВАТНИЙ
приватний (лат.) 1 . Який належить окремій особі (особам); суспільний, недержавний. 2. Який стосується окремої особи; особистий, інтимний.
ПРИЗ
приз; ч. (фр., вартість, ціна) винагорода, яку вручають переможцеві в змаганні, конкурсі; премія.
ПРИЗМА
призма; ж. (гр., букв. - розпилене) 1. Многогранник, дві грані якого (основи) є рівними многокутниками з відповідно паралельними сторонами, а бічні …
ПРИЗМАТОЇД
призматоїд; ч. (гр., призма і ...оїд) многогранник, дві грані якого (основи) є многокутниками з довільною кількістю сторін, площини яких паралельні …
ПРИМІТИВ
примітив; ч. (лат., початковий, первісний) 1. Нерозвинуте і просте явище порівняно з наступними подібного типу. 2. Пам'ятка початкового періоду …
ПРИМІТИВІЗМ
примітивізм; ч. (лат., початковий, первісний) 1. Спрощений підхід до складних питань. 2. Напрям у мистецтві, що характеризується наслідуванням …
ПРИМІТИВНИЙ
примітивний (лат.) 1. Простий, нескладний за будовою, недосконалий за технікою виконання, грубо зроблений. 2. Обмежений, інтелектуально …
ПРИМА
прима; ж. (лат., перша) 1. Інтервал між звуками одного й того самого ступеня. 2. Перший ступінь гами, а також основний тон тризвука. 3. Провідна …
ПРИМА-БАЛЕРИНА
прима-балерина; ж. (іт., перша балерина) солістка балетної трупи, яка виконує головні партії у виставах.
ПРИМАДОННА
примадонна; ж. (іт., букв. - перша дама) заст. Співачка в опері чи опереті, що виконує перші партії.
ПРИМАС
примас; ч. (лат., один з перших; шляхетний, впливовий) в католицькій і англіканській церквах - найголовніший серед єпископів у країні.
ПРИМАТ
примат; ч. (лат., першість) перевага, переважне значення; першість щодо чогось; пріоритет, зверхність, вищість, першенство, верховенство.
ПРИМАТИ
(лат., найперші, найголовніші) ряд найвище організованих (насамперед розумово) ссавців, до яких належать мавпи та людина.
ПРИМАТОЛОГІЯ
приматологія; ж. (примати і ...логія) галузь антропології, яка вивчає приматів - найвище організованих ссавців.
ПРИМУЛА
примула; ж. (лат., перша) рід одно- або багаторічних трав'янистих рослин родини первоцвітих з трубчастими квітками у зонтикоподібних суцвіттях. …
ПРИНЦ
принц; ч. (нім., від лат., глава, володар) титул члена королівської родини або можновладного князя в Західній Європі.
ПРИНЦ-КОНСОРТ
(англ., від лат., співправитель) у Великобританії чоловік королеви, який не є монархом; консорт.
ПРИНЦЕПС
(лат., букв. - перший) в Римській державі за принципату перший у списку сенаторів - особа, в руках якої зосереджувалася вся влада.
ПРИНЦЕСА
принцеса; ж. (нім., фр.) титул дочки короля або дружини принца.
ПРИНЦИП
принцип; ч. (лат., начало, основа) 1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеології; засада. 2. Особливість, покладена …
ПРИНЦИПАЛ
принципал; ч. (лат., перший, головний) 1. заст. Начальник, господар, глава. 2. Головний регістр в органі.
ПРИНЦИПАТ
принципат; ч. (лат., керівна роль) імператорська влада в римській державі (1 ст. до н. е.- 2 ст. н. е.) форма державного правління, за якої влада …
ПРИНЦИПОВІСТЬ
принциповість; ж. моральна якість людини, що дістає вираз у послідовному додержанні й обстоюванні певних принципів, переконань.
ПРИНЦИПОВИЙ
принциповий 1. Пов'язаний з основним принципом. 2. Послідовний, той, хто суворо додержується принципів.
ПРО...
(лат.) префікс, що означає "для", "на боці", "в інтересах".
ПРОБАБІЛІЗМ
пробабілізм; ч. (лат., імовірний) 1. Філософська концепція, прихильники якої твердять, ніби людина не може здобути цілком достовірних знань і …
ПРОБАНД
(нім.) вихідна особа в генеалогії (родоводі) того чи іншого роду.
ПРОБЛЕМА
проблема; ж. (гр., задача, утруднення) складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання, вивчення, дослідження.
ПРОБЛЕМАТИКА
проблематика; ж. (гр., той, що стосується питань) сукупність, коло проблем.
ПРОБЛЕМАТИЧНИЙ
проблематичний (гр.) 1. Сумнівний. 2. Недоведений, імовірний.
ПРОБСТ
пробст; ч. (нім., від лат., начальник) старший пастор у лютеран.
ПРОВІАНТ
провіант; ч. (нім., з італ., від лат., те, що має бути надане) запас продовольства для армії, експедиції та ін. Продукти харчування взагалі.
ПРОВІДЕНЦІАЛІЗМ
провіденціалізм; ч. (лат., передбачення, провидіння) розуміння причин суспільних подій як прояву волі бога, а їх сутності - як наперед визначеного …
ПРОВІЗІЯ
провізія; ж. (лат., передбачливість, турбота) харчові продукти, їстівні припаси; провіант, продовольство.
ПРОВІЗОР
провізор; ч. (лат., передбачливий) аптечний працівник, фармацевт вищої кваліфікації.

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.