Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру П (1624)

<< < 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 > >>
ПРОЗЕЛІТ
прозеліт; ч. (гр., новонавернений) 1. Особа, що прийняла нове віросповідання; неофіт. 2. Новий палкий прихильник якого-небудь учення, теорії, …
ПРОЗЕЛІТИЗМ
прозелітизм; ч. 1. Прагнення завербувати якнайбільше прихильників (прозелітів) якого-небудь вчення. 2. Палка відданість новоприйнятому вченню, …
ПРОЗЕНХІМА
прозенхіма; ж. (гр., зверх того і ...енхіма) тканина рослин, яка складається з видовжених, загострених на кінцях, іноді з потовщеними стінками …
ПРОЗЕРИН
(лат., виробляю) мед. лікарський препарат. Застосовують при міастенії, паралічах, невритах, для стимуляції родової діяльності, в очній …
ПРОЗЕРПІНА
(лат.) у давньоримській міфології богиня родючості, володарка пекла; у давніх греків - Персефона.
ПРОКАМБІЙ
прокамбій; ч. (про... і камбій) твірна тканина молодих осьових органів рослин, з якої розвиваються провідні тканини.
ПРОКЛІТИКА
проклітика; ж. (гр., від нахиляю вперед) ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і прилягає до нього як до акцентуючої опори (напр., на …
ПРОКЛАМАЦІЯ
прокламація; ж. (лат., заклик) 1. Вид листівки, друкована відозва агітаційного характеру. 2. Урочисте проголошення, опублікування.
ПРОКЛАМУВАННЯ
прокламування; с. (лат., оголошую, сповіщаю) проголошення, обнародування певних політичних чи інших поглядів.
ПРОКОЛАГЕНИ
(гр., попереду і колаген) білки сполучної тканини людини і тварин.
ПРОКОНСУЛ
проконсул; ч. (лат., букв. - замість консула) в1. У Стародавньому Римі службова особа, яка спершу здійснювала військові доручення за межами Риму; …
ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ
прокрустове ложе; сполучен. 1. В давньогрецькій міфології ліжко велетня-розбійника Прокруста, на яке він примушував лягати схоплених подорожніх. …
ПРОКСИМАЛЬНИЙ
проксимальний (лат., найближчий) розташований ближче до серединної площини тіла.
ПРОКТИТ
проктит; ч. (гр., відхідниковий отвір) запалення слизової оболонки прямої кишки.
ПРОКУРАТОР
прокуратор; ч. (лат., управитель, представник) 1. У Стародавньому Римі управитель господарством; повірений римського громадянина в судових і …
ПРОКУРАТУРА
прокуратура; ж. (нім., від лат., піклуюсь, керую) 1. В Україні та інших країнах орган держави, що здійснює нагляд за точним виконанням законів. 2. …
ПРОКУРИСТ
(нім., від лат., керую, веду справу від чийогось імені) в деяких країнах довірена особа підприємства з необмеженими повноваженнями на укладання …
ПРОКУРОР
обер-прокурор; ч. (фр., від лат., піклуюсь, керую) службова особа органів прокуратури. В Україні вищий нагляд за точним виконанням законів …
ПРОЛІН
пролін; ч. (лат., рід, нащадки) амінокислота, входить до складу майже всіх білків та деяких інших фізіологічно важливих речовин. Див. …
ПРОЛІФІКАЦІЯ
проліфікація; ж. (лат., потомство і ...фікація) розвиток органа рослини з іншого органа, що закінчив свій ріст і далі не розвивається. Напр., …
ПРОЛІФЕРАЦІЯ
проліферація; ж. (лат., потомство і несу) розрощення тканини організму тільки шляхом новоутворення і розмноження клітин.
ПРОЛАКТИН
(про... і лат., молоко) гормон передньої частки гіпофіза, регулює діяльність молочних залоз і жовтого тіла яєчників.
ПРОЛАН
пролан; ч. (лат., нащадок) речовина гормонального характеру, що виділяється плацентою і міститься в крові й сечі вагітних жінок.
ПРОЛАПС
(лат., падіння) випадіння, відвисання внутрішнього органа назовні.
ПРОЛЕГОМЕНИ
пролегомени; мн. (гр., від кажу заздалегідь) вступні пояснення, преамбула, попередні відомості про предмет, поняття, передмова.
ПРОЛЕТАР
пролетар; ч. (лат.) 1. У Стародавньому Римі - громадянин, який не мав майнового цензу. 2. Найманий робітник, позбавлений власності на засоби …
ПРОЛЕТАРІАТ
люмпен-пролетаріат; ч. (нім., від лат., незаможний громадянин) клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва.
ПРОЛЕТАРИЗАЦІЯ
перетворення дрібних товаровиробників (селян, кустарів та ін.) на пролетарів внаслідок витіснення дрібних селянських господарств великими та розвитку …
ПРОЛОГ
пролог; ч. (гр., передмова) 1. Вступ до літературних творів різних жанрів. 2. Вступне слово актора перед початком вистави або сцена, що передує …
ПРОЛОНГАЦІЯ
пролонгація; ж. (лат., продовжую) продовження строку чинності договору, угоди, векселя.
ПРОЛЮВІЙ
пролювій; ч. (лат., розлив) відклади, що нагромаджуються біля підніжжя гір внаслідок змивання з схилів продуктів вивітрювання.
ПРОМІЛЛЕ
(лат., на тисячу) тисячна частка чого-небудь.
ПРОМІСКУЇТЕТ
(лат., змішаний, спільний) стадія нічим не обмежених статевих зносин у первісному суспільстві перед виникненням будь-яких норм шлюбу і форм сім'ї.
ПРОМЕДОЛ
промедол; ч. лікарський препарат; болезаспокійливий засіб.
ПРОМЕНАД
променад; ч. (фр.) 1. Прогулянка. 2. Місце для гуляння.
ПРОМЕСА
промеса; ж. (фр., від лат., обіцянка) документ, за яким власник облігації або лотерейного білета зобов'язується переуступити їх за певну …
ПРОМЕТІЙ
прометій; ч. радіоактивний хімічний елемент, символ Pm, ат. н. 61; належить до лантаноїдів. Від імені міфологічного титана Прометея.
ПРОМЕТЕЙ
Прометей; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології один з титанів, який викрав у Зевса вогонь для людей. 2. Символ людини, яка прагне робити добро.
ПРОМОТОРИ
(лат., просуваю) те саме, що й активатори.
ПРОМОЦІЯ
(лат.) 1. Урочисте переведення з навчального закладу нижчого розряду до навчального закладу вищого розряду. 2. Присудження вищого (порівняно з …
ПРОМУЛЬГАЦІЯ
промульгація; ж. (лат., від оголошую, обнародую) обнародування, опублікування якого-небудь державного акта.
ПРОНАЦІЯ
(гр., нахиляюсь) 1. Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець всередину. 2. Позиція у …
ПРОНЕФРОС
(гр., перед і нирка) рання стадія ембріонального розвитку органів виділення вищих хребетних тварин і людини. Інші назви - передня нирка, головна …
ПРОНУНСІАМЕНТО
(ісп., від лат., оголошую) в Іспанії і Латинській Америці державний військовий переворот, а також заклик до перевороту.
ПРОПІЛ
пропіл; ч. (англ., гр., вхід) одновалентний радикал (залишок) пропану, один з алкілів. Див. також: алкіл, радикал (2), 2, валентність
ПРОПІЛЕЇ
пропілеї; мн. (лат., з гр., переддвер'я) парадний, архітектурно оформлений вхід у місто, до архітектурного ансамблю.
ПРОПІЛЕН
поліпропілен; ч. (гр., вхід) органічна сполука, ненасичений вуглеводень, безбарвний горючий газ з слабким запахом. Складова частина газів крекінгу …
ПРОПАГАНДА
пропаганда; ж. (лат., те, що підлягає розповсюдженню) поширення і постійне, глибоке та детальне роз'яснення певних ідей, поглядів, знань; агітація, …
ПРОПАГАНДИСТ
пропагандист; ч. особа, яка займається пропагандою.
ПРОПАГУВАТИ
пропагувати (лат., поширюю, розповсюджую) поширювати, роз'яснювати якусь ідею або вчення, займатися пропагандою.

загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.