Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Р (802)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
РИСОРДЖИМЕНТО
(іт., букв. - відродження) 1. Національно-визвольний рух італійського народу за ліквідацію державної роздробленості, іноземного (австрійського) …
РИТІВНИК
(пап.) майстер, митець, який вирізує малюнки, образи на металі, камені, дереві.
РИТАРДАНДО
(іт., уповільнюючи) поступове уповільнення музичного темпу.
РИТЕНУТО
ритенуто (іт., букв. - стриманий) поступове уповільнення музичного темпу, менше, ніж ритардандо.
РИТИНА
(пол.) малюнок, вирізаний на металі, камені або дереві і відтиснений на папері.
РИТМ
ритм; ч. (гр., розмірність, узгодженість) рівномірне чергування впорядкованих елементів (звукових, мовних, зображальних і т. ін.), циклів, фаз, тих …
РИТМІКА
ритміка; ж. (гр., співрозмірний, рівномірний) 1. Вчення про ритм. 2. Сукупність усіх конкретних виявів ритму окремого твору, творчості композитора …
РИТМІЧНИЙ
ритмічний (гр., розмірений) той, що додержує ритму.
РИТМОМЕЛОДИКА
ритмомелодика; ж. (ритм і мелодика) побудова речень мови за інтонаційними (пониження і підвищення голосу) і ритмічними (питальні, окличні, …
РИТОВИНА
(пол.) малюнок, вирізаний на металі, камені або дереві і відтиснений на папері; ритина.
РИТОР
ритор; ч. (гр., від виголошую промову) 1. У Стародавній Греції та Римі оратор і учитель красномовства. 2. Промовець, який говорить гарно, але …
РИТОРИКА
риторика; ж. (гр., ораторське мистецтво) 1. Наука красномовства, ораторське мистецтво; підручник з цього предмета. 2. перен. Зовнішньо красиве, …
РИТОРИЧНИЙ
риторичний (гр.) 1. Той, що стосується риторики. 2. Ораторський. 3. Пишномовний.
РИТУАЛ
ритуал; ч. (лат., обрядовий.) церемонія, дійство. 1. Сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу і становлять її зовнішнє …
РИТУАЛЬНИЙ
ритуальний (лат., від обряд, звичай) пов'язаний з виконанням якого-небудь обряду.
РИТУРНЕЛЬ
ритурнель; ч. (фр., з іт., від повернення) 1. Інструментальний епізод на початку та в кінці кожної строфи вокального твору. 2. Невеличкий вірш на …
РИФ
ч. (1) (нім., геолог.) пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді, що утворюється внаслідок руйнування скелястих берегів або …
РИФИТИ
(гол.,англ.) брати рифи, зменшувати площу вітрила.
РИФЛІ
рифлі; мн. (англ., жолобок) борозенки, заглиблення та виступи на якій-небудь поверхні.
РИФОРМІНГ
риформінг; ч. (англ., віл лат., перетворюю) 1. Спосіб переробки нафти для одержання високоякісних бензинів та інших цінних продуктів. 2. Установка …
РИФТ
ч. (англ., букв. - розрив) круто опущені ділянки земної кори, великі грабени.
РИЦОТОМІЯ
(гр.) збирання лікарських рослин.
РИЧЕРКАР
(іт., розшукувати) твір поліфонічного складу на кілька розділів, які безперервно переходять один в одний і в яких тема розвивається у формі імітацій …
РИШЕЛЬЄ
ришельє; с. ажурне вишивання, в якому краї малюнка обметані петельним швом, а просвіти заповнені гратчастими з'єднаннями. Від прізвища французького …
РОБІНІЯ
рід дерев або кущів родини бобових. Походить з Північної Америки. Культивують як декоративні рослини. Найпоширеніший вид - Р. звичайна, або біла …
РОБІНЗОН
робінзон; ч. (англ.) людина, яка силою обставин позбавлена людського середовища, відірвана під нього.
РОБІНЗОНАДА
робінзонада; ж. (англ.) 1. Літературний твір про чию-небудь подорож з пригодами. 2. Пригоди, подібні до тих, що трапилися з відомим літературним …
РОБІНЗОНАДИ
літературні твори, в яких зображено фантастичні морські подорожі з найрізноманітнішими пригодами, подібними до пригод головного героя роману Д. Дефо …
РОБА
роба; ж. (фр.) 1. Старомодна жіноча сукня зі шлейфом. 2. Мантія, яку вдягають під час виконання своїх обов'язків французькі професори, адвокати, …
РОД
ч. (англ.) англійська міра довжини, що дорівнює 5.5 ярдам (5.029 м); інші назви - перч, поль. Див. …
РОДІЙ
родій; ч. (гр., троянда) хімічний елемент, символ Rn, ат. н. 45; сріблястий метал, належить до платинових металів. Застосовують для гальванічного …
РОДІОЛОЗІД
лікарський препарат; стимулюючий засіб.
РОДАМІНИ
(гр., троянда й аміни) синтетичні барвники. Застосовують для фарбування шовку, шерсті, бавовни тощо.
РОДЗИНКИ
(іт.) сушений виноград, ізюм.
РОДОДЕНДРОН
рододендрон; ч. (гр., від троянда і дерево) рід вічнозелених, рідше листопадних рослин родини вересових. Кущі, дерева. Поширений переважно в …
РОДОМОНТАДА
(фр.) хвастощі, хвальба, хвалькуватіст, нахваляння.
РОДОНІТ
родоніт; ч. (гр., троянда) мінерал класу силікатів, рожевого, іноді рожево-сірого кольору. Використовують як виробне каміння; продукти вивітрювання …
РОДОХРОЗИТ
родохрозит; ч. (гр., троянда і колір) мінерал класу карбонатів, білого, сірого кольору. Руда марганцю.
РОЗА
роза; ж. (лат.) 1. бот. Кущова рослина з гарними запашними квітами. 2. архіт. Вікно у вигляді квітки чи зірки. 3. Алмаз з особливим …
РОЗА ВІТРІВ
мапа (карта), на якій визначено 32 напрямки вітрів.
РОЗАРІЙ
розарій; ч. (лат., від троянда) сад або розсадник, в якому розводять троянди.
РОЗЕОЛА
розеола; ж. (лат., від рожевий) червоні плями на шкірі людини, що виникають у зв'язку з порушеннями кровообігу. Одна з ознак захворювань на кір, …
РОЗЕТКА
розетка; ж. (фр., від троянда) 1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. 2. Маленьке блюдечко для …
РОЗМАРИН
розмарин; ч. (лат., морська роса) 1. бот. Вічнозелена запашна кущова рослина родини губоцвітих, з листя якої добувають ефірну олію. 2. Зимовий …
РОК
ч. (англ., букв. - трястись) напрям в електронній музиці; рок-музика.
РОК-Н-РОЛ
рок-н-рол; ч. (англ., букв. - трястись і погойдуйся) парний танець американського походження, відповідний музичний стиль.
РОКІРОВКА
рокіровка; ж. (фр., від перс., тура) шаховий хід, при якому туру переміщують до короля, а короля переносять через туру й ставлять поруч з нею; …
РОКІРУВАННЯ
рокірування; с. (фр., від перс., тура) шаховий хід, при якому туру переміщують до короля, а короля переносять через туру й ставлять поруч з нею.
РОКАДА
рокада; ж. (фр.) залізничні, автомобільні й грунтові шляхи в прифронтовій смузі, паралельні лінії фронту.
РОКАЙЛЬ
рокайль; ж. (фр., букв. - дрібні камінці, черепашки) орнамент у вигляді стилізованої черепашки в обрамленні з сплетіння завитків, химерно вигнутих …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.