Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на лiтеру Р (802)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
РОТОР
ротор; ч. (лат., обертаюсь) обертова частина машин (на відміну від нерухомої частини - статора), напр., у генераторах електричного струму, …
РОТОФОТО
(лат., обертаюсь і фото(графія)) фотонабірна машина з програмним керуванням, за конструкцією аналогічна машині монофото.
РОТОҐРАВЮРА
ракельний глибокий друк на ротаційних машинах. Див. також: ґравюра, ракель
РОФЕОЦИТОЗ
(гр., поглинаю і ...цитоз) процес всмоктування клітиною субмікроскопічних часточок та макромолекул з навколишнього середовища.
РОШТЕЙН
(нім., від сирий і камінь) сплав сульфідів міді, нікелю чи кобальту з сульфідом заліза, який є проміжним продуктом, що його одержують при виплавці …
РОЯЛІЗМ
роялізм; ч. (фр., від король) прихильність до королівської влади.
РОЯЛІСТ
рояліст; ч. (фр.) прибічник роялізму, монархізму.
РОЯЛЬ
рояль; ч. (фр., королівський) струнний ударно-клавішний музичний інструмент із горизонтально розташованими струнами й корпусом крилоподібної форми; …
РОҐАТОРИ
(лат.) у Давньому Римі - особи, що збирали під час виборів голоси на особливих дощечках.
РУБІДІЙ
рубідій; ч. (лат., - темно-червоний, багряний) хімічний елемент, символ Rb, ат. н. 37; сріблясто-білий метал. Застосовують у фотоелементах, лампах …
РУБІН
рубін; ч. (лат., від червоний) мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, червоний чи рожевий різновид корунду. Дорогоцінний камінь.
РУБАТО
рубато (іт., букв. - вкрадений) відхилення від основного темпу музичної п'єси для досягнення художньої виразності.
РУБЕЛІТ
рубеліт; ч. (лат., червонуватий) мінерал класу силікатів, червоного кольору, різновид турмаліну.
РУБЕРОЙД
руберойд; ч. (лат., червоний і ...оїд) рулоновий покрівельний та ізоляційний матеріал, виготовлений з покрівельного картону, просоченого і вкритого …
РУБКА
рубка; ж. (гол., каюта) 1. Закрите приміщення на верхній палубі (чи в надбудові над нею), стіни якого не дотикаються до бортів судна. 2. Назва …
РУБРИКА
рубрика; ж. (лат., заголовок закону, від червоний) 1. Розділ у газеті, журналі і т ін. або відділ у радіо- і телепередачах. 2. Назва розділу, …
РУБРИКАЦІЯ
рубрикація; ж. поділ за рубриками, система заголовків книги, таблиці тощо.
РУД
ч. (англ.) одиниця площі в англійській системі мір - дорівнює чверті акра (1011.71 м2) або 40 квадратним родам. Див. також: акр, род
РУДБЕКІЯ
рудбекія; ж. рід одно- або багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Північній Америці. В Україні культивують як …
РУДЕРАЛЬНИЙ
рудеральний (лат., щебінь, сміття) засмічений; Р-і рослини - рослини, що ростуть поблизу житла людини та на засмічених ділянках.
РУДЕРПІС
(англ., від руль і частина) основна передня частина руля судна у вигляді литої вертикальної частини рульової рами.
РУДЕРПОСТ
(англ., від руль і стовп) вертикальний брус кормового кінця судна, на якому навішують руль.
РУДИМЕНТ
рудимент; ч. (лат.) зачаток, початок, основа.
РУДИМЕНТАРНИЙ
рудиментарний (лат., початок, перша ступінь) первісне значення - зачатковий, пізніше - недорозвинений, зникаючий, залишковий; Р-і органи - органи, …
РУДИМЕНТИ
(лат., початок, перша ступінь) 1. Те саме, що й рудиментарні органи. 2. перен. Пережитки явищ, які вже зникли.
РУЛАДА
рулада; ж. (фр., від котити) швидкий віртуозний пасаж у співі; переливчастий спів птахів.
РУЛЕТ
рулет; ч. (фр., коліщатко) 1. Страва з рубленого м'яса або м'якої картоплі з начинкою, запечена у вигляді товстої ковбаси. 2. Кондитерський виріб …
РУЛЕТА
(фр., коліщатко) крива, яку описує довільна точка якоїсь кривої, що котиться без ковзання по іншій, нерухомій кривій.
РУЛЕТКА
рулетка; ж. (фр., коліщатко) 1. Металева, клейончата або полотняна стрічка з поділками, якою вимірюють протяжність чого-небудь. 2. Інструмент для …
РУЛОН
рулон; ч. (фр., згорток) згорнутий у трубку папір, тканина, лінолеум і т. ін.; сувій, звій.
РУМБ
румб; ч. (англ., спец.) 1. Одиниця кутової міри, яка дорівнює 1/32 частки кола (у морській навігації). 2. Напрям на об'єкт, вимірюваний кутами між …
РУМБА
румба; ж. (ісп.) 1. Бальний танець мексіканського походження. 2. Одна з форм джазу.
РУМПЕЛЬ
румпель; ч. (гол., від весло, руль і шпеник) одноплечий чи двоплечий важіль, насаджений на голову керма судна для його повертання.
РУНДУК
(тат.) 1. Ґанок. 2. Легка споруда, шо являє собою відкритий або критий прилавок для роздрібної торгівлі; кіоск, кьошк, кьошка.
РУНИ
(1) (нім.) літери давньогерманських алфавітів, що збереглися (переважно у скандинавів) у написах на каменях, зброї, прикрасах, могильних каменях і …
РУПІЯ
рупія; ж. (санскр., рупіам - карбоване срібло) 1. Колишня срібна монета Індії. 2. Грошова одиниця: Індії - індійська рупія, поділяється на 100 …
РУРБАНІЗАЦІЯ
(англ., сільський і ...урбанізація) процес поширення міських форм і умов життя на сільську місцевість.
РУСІ
(лат.) камінь з грубо обтесаною опуклою лицьовою поверхнею, який застосовується при муруванні або облицюванні будівель.
РУССОЇЗМ
(фр., іст.) система поглядів, що грунтується на соціальних і педагогічних переконаннях французького мислителя 18 ст. Ж.-Ж. Руссо.
РУСТ
ч. (лат., простий, грубий) камені (квадри) з грубо обтесаною або опуклою лицьовою поверхнею.
РУСТИКА
рустика; ж. (лат., простий, грубий) рельєфна кладка або облицювання будівель рустом.
РУСТИКАЛЬНИЙ
(лат.) 1. Селянський. 2. Народний.
РУТА
рута; ж. (лат.) 1. Багаторічна напівкущова або трав'яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію, використовується в медицині та …
РУТЕНІЙ
рутеній; ч. хімічний елемент, символ Ru, ат. н. 44; сріблясто-сірий дуже крихкий метал, належить до платинових металів. Застосовують як каталізатор …
РУТЕР
(англ., від рити, підкопувати) машина для розпушування кам'янистих та твердих грунтів.
РУТИЛ
рутил; ч. (лат., жовто-червоний) мінерал класу окисів та гідроокисів; бурого або червоного кольору. Руда титану.
РУТИНА
рутина; ж. (фр., від дорога, напрям) побоювання змін, відсутність почуття нового, консерватизм, косність, слідування шаблону, віджилим правилам і …
РУТИНЕР
рутинер; ч. (фр.) той, хто побоюється змін, слідує шаблону, віджилим правилам і звичкам, у кого відсутнє почуття нового.
РУТИННИЙ
рутинний (фр.) 1. Шаблонний, шаблоновий, неоригінальний. 2. перен. Монотонний, нудний.
РУЦАВІЄТИС
(латис.) латиський народний парний танець. Від назви населеного пункту Руцави в Латвії.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.